Acentria ephemerella

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Acentria ephemerella
Самець
Самець
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Вогнівки-трав'янки (Crambidae)
Підродина: Acentropinae
Рід: Acentria
Stephens, 1829
Вид: A. ephemerella
Acentria ephemerella
Denis & Schiffermüller, 1775
Синоніми
*Genus
    • Acentropus J. Curtis, 1834
    • Setina Hübner, 1819
    • Zancle Stephens, 1833
  • Species
    • Acentria nivea
    • Acentria niveus
    • Tinea ephemerella Denis & Schiffermüller, 1775
    • Acentropus badensis Nolcken, 1869
    • Acentropus garnonsii J. Curtis, 1834
    • Acentropus germanicus Nolcken, 1869
    • Acentropus latipennis Möschler, 1860
    • Acentropus nevae obscurus Tengström, 1869
    • Acentropus newae Kolenati, 1858
    • Bombyx phryganea Hübner, 1809
    • Bombyx sembris Hübner, 1809
    • Zancle hansoni Stephens, 1833
    • Phryganea nivea G.-A. Olivier, 1791
    • Phryganea nivosa Stephens, 1834
    • Setina ephemera Hübner, 1819
Посилання
Вікісховище: Acentria ephemerella
EOL: 3980815
NCBI: 1666818

Acentria ephemerella — вид лускокрилих комах родини вогнівок-трав'янок (Crambidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі. Присутній у фауні України. Завезений до Канади та США.

Безкрила самиця

Маленький метелик з розмахом крил 11-13 мм. Передні крила гострої форми. Довжина переднього крила близько 6 мм. Забарвлення монотонне світло-сіре або з плямою білого кольору в центрі. Задні крила білі. Самиці бувають двох форм: більшість самиць з розвиненими крилами, більші за самців. Друга форма — безкрилі самиці: у них є лише невеликі зачатки крил. Дана форма самок мешкає під водою і трапляється переважно на півночі ареалу. На ногах у них є розвинені плавальні щетинки.

Щелепні щупики добре розвинені; вкриті густими, довгими лусочками, останній сегмент трикутний. Очі великі і кулясті, розташовуються з боків голови, темно-коричневого кольору. Вусики у самців війчасті, а у самиць ниткоподібні. Хоботок зародковий. Губні щупики довгі, витягнуті вперед на зразок дзьоба.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Метелики трапляються на берегах водойм різних типів: озер, ставків та річок, зарослих водною рослинністю. Метелики літають з червня по серпень. Дорослі метелики не харчуються (афагія), живуть за рахунок поживних речовин, накопичених на стадії гусениці. Метелики літають вдень і в сутінках на берегах водойм і спаровуються. Безкрилі форми самиць спаровуються виставляючи своє черевце з води. Після спарювання крилаті форми самиць відкладають яйця на листя водних рослин, а безкрилі форми відкладають яйця під водою. Стадія яйця триває близько тижня. Спершу живуть відкрито на кормових рослинах, згодом влаштовують собі невеликий чохлик з відгризеного шматочка кормового рослини. Новонароджені гусениці безбарвні, майже прозорі. Через кілька днів гусениця стає зеленою, згодом набуває оливково-зеленого забарвлення зі світло-коричневою головою. Стадія гусениці триває з липня до початку червня наступного року. Тип дихання гусениці залежить від стадії її розвитку. У молодшому віці вони дихають розчиненим у воді киснем. У цьому віці їхні дихальця сильно скорочені, а самі личинки живуть у воді. На цих стадіях розвитку процес засвоєння кисню відбувається через поверхню шкіри. Гусениці старших вікових груп здатні дихати як розчиненим у воді киснем, засвоюючи його всією поверхнею тіла, так і атмосферним повітрям — за допомогою трахей, які з'являються у них на пізніх стадіях розвитку.

Перелинявши кілька разів, гусениця йде на зимівлю на дно водойми. Заляльковується личинка в підводному коконі, який прикріплюється до стебел або нижньої поверхні листя водних рослин. Кокон наповнений повітрям, який проникає в нього з стебел рослин через отвір. Лялечка світло-бура, довжиною до 10 мм, черевце закінчується широкою закругленою пластинкою.

Кормовими рослинами личинок є елодея (Elodea), рдесник (Potamogeton), кушир (Ceratophyllum), хара (Chara), водяний горіх (Trapa), стрілиця (Sagittaria). Личинки вигризають своїми щелепами м'які тканини листя і вигризають зсередини стебла кормових рослин.

Посилання

[ред. | ред. код]