Кедр
| Кедр | |
|---|---|
| |
| Ліванські кедри в національному кедровому резерві Аль-Шуф, Ліван | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Підродина: | Abietoideae |
| Рід: | Кедр (Cedrus) Trew |
| Види / підвиди | |
| |
 Вікісховище: Cedrus
| |
Кедр (Cedrus) — рід класу хвойних (Coniferopsida або Pinopsida) родини соснових (Pinaceae), найбільш пов'язаний з ялицею (Abies).
Головними районами поширення кедра є Середземномор'я (висоти 1000—2200 м над рівнем моря) та Гімалаї (1500-3200 м над рівнем моря)[1].
За прийнятою класифікацією рід поділяється на два види рослин, що разом складаються з 5 підвидів:
- Гімалайський кедр (Cedrus deodara)
- Ліванський кедр (Cedrus libani)
- Атласький кедр (Cedrus libani var. atlantica)
- Ліванський кедр (Cedrus libani var. libani)
- Кіпрський кедр (Cedrus libani var. brevifolia)
- Турецький кедр (Cedrus libani var. stenocoma)
За старішою класифікацією ці підвиди часто вважалися окремими видами.
Кедр — дерево висотою зазвичай до 30-40 м, інколи до 60 м, з деревиною з характерним пряним запахом, товстою зморщеною корою та розкидистими однорівневими гілками. Гілки кедра диморфні, довгі гілки формують більшу частину крони, тоді як короткі гілки містять практично все листя.
Листя — хвоя, вічнозелена, 8-60 мм завдовжки, розташоване довгою спіраллю на довгих гілках або щільними кластерами по 15-45 мм на коротких. Колір листя — від яскраво-зеленого до темно-зеленого або блідо-зеленого кольору, залежно від товщини шару кутикули. Шишки (стробіли) з насінням — діжкоподібні, 6-12 см завдовжки, 3-8 см завширшки, спочатку зелені, при визріванні — сіро-бурі; після визрівання вони (подібно до ялиці) розпадаються на крилаті насінини.
Насінини 10-15 мм завдовжки, з крилами 20-30 мм, як і насіння ялиці містять 2-3 бульбашки смоли з неприємним смаком, що захищають насіння від споживання їх насінеїдними гризунами — вивірками та бурундуками. Визрівання шишок триває близько 1 року, запилення відбувається восени. Шишки з пилком (мікростробіли) тонкіші, 3-8 см завдовжки, утворюються улітку та визрівають восени.[1][2]
Клімат України надто суворий для зростання справжніх кедрів. Однак у Нікітському ботанічному саду можна побачити чотири види/підвиди кедрів: гімалайський, атласький, кіпрський і ліванський.
Українською мовою кедрами також інколи, не зовсім правильно, називають деякі рослини роду сосна, одна з яких — сосна кедрова[3] — росте в Карпатах, інші ростуть у ботанічних садах:
- європейський кедр (сосна кедрова європейська, Pinus cembra)
- сибірський кедр (сосна кедрова сибірська, Pinus sibirica)
- корейський кедр (сосна кедрова корейська, Pinus koraiensis)
- сланкий кедр (Pinus pumila) — сосна сланка, північний сосновий стелюх, поширений у полярних районах.
Всі ці сосни у їхніх шишках ховають між лусками невеликі їстівні горішки, які називають «кедровими горішками».
- Ліванський кедр — один із символів Лівану. Він зображений на прапорі і гербі країни
- У далекому минулому справжні кедри займали значні площі, але з часом вони були майже повністю знищені. Майже 3000 років тому цар Соломон наказав заготувати в Лівані кедри для будівництва свого палацу і храмів. Для цього він послав на заготівлю деревини 80 000 чоловік. З того часу ліванські кедри продовжують знищувати. Тепер в Лівані залишилося близько 400 дерев кедра — невеличкий гайок площею 2 га.[4]
- Деревина кедра і кедрова олія є природними репелентами для молі, тому деревина кедра часто використовується для виготовлення шаф, у яких безпечніше зберігати вироби з вовни[5].
- Сибірський кедр (Pinus sibirica) та корейський кедр (Pinus koraiensis) насправді є соснами, хоча й утворюють з кедрами одну родину.
- За назвою рослини своє ім'я отримало давньогрецьке місто Кедрії на однойменному острові у Керамічній затоці в Карії (нині острів Седир в затоці Гекова, Туреччина).
- На честь нього названо астероїд, відкритий 16 серпня 1990 року.
-
-
-
Кедр ліванський
-
-
- ↑ а б Farjon, A. (1990). Pinaceae. Drawings and Descriptions of the Genera. Koeltz Scientific Books ISBN 3-87429-298-3 (англ.)
- ↑ Frankis, M. & Lauria, F. (1994). 'The maturation and dispersal of cedar cones and seeds', International Dendrology Society Yearbook 1993: 43—46 (англ.)
- ↑ Pinus cembra // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Корчемний, В. Г. (1998). Екзоти Поділля. — Тернопіль: ЛІЛЕЯ. ISBN 966-7298-08-6
- ↑ American conifer society — Cedrus Genus (4 Species with 98 Trinomials). Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- Кедр [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 622. — 1000 екз.
- Encyclopedia Britannica — Cedar (plant) [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Биологический энциклопедический словарь — Кедр [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |