390 до н. е.

Рік:	393 до н. е. · 392 до н. е. · 391 до н. е. — 390 до н. е. — 389 до н. е. · 388 до н. е. · 387 до н. е.
Десятиліття:	400-ті до н. е. · 390-ті до н. е. — 380-ті до н. е. — 370-ті · 360-ті
Століття:	VI до н. е. · V до н. е. — IV до н. е. — III до н. е. · II до н. е.
Тисячоліття:	2-ге до н. е. — 1-ше до н. е. — 1-ше

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 390 (значення).

Події

18 липня — Битва при Алії. Римська армія зазнала поразки від галлів під керівництвом кельтського вождя Бренна.
Нумерій Фабій Амбуст знову стає військовим трибуном з консульськими повноваженнями.
Початок правління Поліалка у місті Фери.
В Одриському царстві до влади приходить Хебризелм.
Великим понтифіком в Римі стає Марк Фоллій Флакцінатор.
Військові трибуни Марк Емілій та Гай Емілій.
В Римі диктатор Марк фурій Камілл.
Битва при Лаусі і перемога луканів над греками.

Шан Ян — видатний китайський мислитель, один із засновників легізму — філософсько-політичного вчення, що суперечило даосизму і конфуціанству.
Есхін — давньогрецький політичний діяч, красномовець.
Памфіл — давньогрецький художник при дворі Філіппа II, царя Македонії.
Праксітель — давньогрецький скульптор доби пізньої класики, головний представник новоаттичної школи пластики. Учень скульптора Кефісодота.
Тит Манлій Імперіос Торкват — політичний та військовий діяч Римської республіки.
Дінострат — давньогрецький математик.

Андокід — афінський політик, логограф та красномовець.
Спурій Мінуцій — великий понтифік у Стародавньому Римі з 420 до 390 року до н. е. Представник патриціанської роду Мінуціїв.
Лікофрон I — тиран міста Фери у Фессалії.
Амадок I — одриський цар.