.357 SIG

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
.357 SIG
Набій .357 SIG з пласкою кулею в суцільнометалевій оболонці
Тип набою:пістолет
Країна-виробник: Швейцарія
 США
Історія виробництва:
Конструктор:SIG Sauer/Federal Cartridge Co.
Час створення:1994
Виготовлялось:1994—до тепер
Характеристики
Схожий набій.40 S&W
Тип гільзибезфланцева, пляшкоподібна
Вага набою, г7
Діаметр кулі, мм:9,02 мм (0,355 дюйм)
Діаметр шиї гільзи, мм:9,68 мм (0,381 дюйм)
Діаметр плеча гільзи, мм:10,77 мм (0,424 дюйм)
Діаметр фланця гільзи, мм:10,77 мм (0,424 дюйм)
Товщина фланця гільзи, мм:1,40 мм (0,055 дюйм)
Довжина гільзи, мм:21,97 мм (0,865 дюйм)
Довжина набою, мм:28,96 мм (1,140 дюйм)
Об'єм гільзи, см3:1,27 см3 (19,6 гр H2O)
Крок нарізів, мм:406
Тип капсуля:малий пістолетний
Максимальний тиск, МПа: (C.I.P.)305,0 МПа (44 240 psi)
Максимальний тиск, МПа: ([[Випробування граничного тиску набоїв вогнепальної зброї|]])275,8 МПа (40 000 psi)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
115 гр (7 г) Doubletap Bonded defense JHP 1 550 фут/с (470 м/с) 614 фут⋅фунтс (832 Дж)
125 гр (8 г) Doubletap FMJ-FP Match and Bonded defense JHP 1 450 фут/с (440 м/с) 584 фут⋅фунтс (792 Дж)
147 гр (10 г) DoubletapBonded defense JHP 1 250 фут/с (380 м/с) 510 фут⋅фунтс (690 Дж)
147 гр (10 г) DoubletapFMJ-FP 1 255 фут/с (383 м/с) 514 фут⋅фунтс (697 Дж)
Довжина тестового стволу: 4 in (102 мм) нарізний ствол.
Джерело: DoubleTap Ammunition, C.I.P.[1]

.357 SIG — пістолетний набій (має назву 357 Sig за SAAMI[2] та 357 SIG за C.I.P.[1] або 9×22 мм у метричній системі), що виготовляється швейцарсько-німецькою збройною компанією SIG Sauer, у співпраці з американським виробником боєприпасів Federal Cartridge. Він базується на набої .40 S&W, дульце гільзи якого було обжато до діаметра кулі 0,355-дюйма (9,0 мм), латунна гільза набою .357 SIG дещо довша. Набій використовують правоохоронні агенції і він має добру репутацію за гарні точність, купчастість та зупиняючу дію.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Створений у 1994 новий набій отримав назву «357» щоб показати його призначення: він дублює продуктивність набою .357 Magnum з кулею вагою 125-гранів (8,1 г), який використовували для стрільби з револьвера з довжиною ствола 4-дюйми (100 мм), конструкція була розроблена для використання у самозарядних пістолетах. Продуктивність набою на рівні набою 9×23mm Winchester.

На відміну від конкурентних набоїв, наприклад 9×25 мм Dillon (1988), який має обжату до 9 мм гільзу набою 10mm Auto, набій .357 SIG (1994) був першим сучасним пляшкоподібним комерційним набоєм для ручної зброї на початку 1960-х, коли Winchester представив набій калібру .257 на базі набою .357 Magnum, застарілого тепер .256 Winchester Magnum (1960). Потім Remington представив не успішний набій .22 Remington Jet (1961), який був обжатим з гільзи .357 Magnum до калібру .22, а також набій .221 Remington Fireball (1963), скорочена версія набою власного виробництва .222 Remington. Незабаром після створення набою .357 SIG з'явилися й інші пляшкоподібні комерційні набої: .400 Corbon (1996), обжатий з .45 ACP до калібру .40; .440 Corbon (1998), обжатий з .50 AE до калібру .44; набій .32 NAA (2002), обжатий з .380 ACP до калібру .32 та набій .25 NAA (2004), обжатий з .32 ACP до калібру .25.

Параметри набою

[ред. | ред. код]

Набій .357 SIG має об'єм гільзи 1.27 мл (19.5 гранів H2O).

Максимальні параметри набою .357 SIG за C.I.P.[1] Усі розміри вказано у міліметрах.

Кут плеча має alpha/2=18 градусів. Загальна гвинтова нарізка для цього набою складає 406 мм (1 in 16 in), 6 нарізів, Ø полів=8,71 мм, Ø нарізів=9,02 мм, довжина полів=2,69 мм, капсуль — малий пістолетний.

У різних джерелах вказано різні дзеркальні зазори набою .357 SIG.[4] Це відбувається тому, що набій спочатку було розроблено як .357 (9,02 мм), але потім був перероблений під набій .355 (9 мм). Згідно з офіційними даним C.I.P. (Commission Internationale Permanente Pour L'Epreuve Des Armes A Feu Portatives) 2008 року, дзеркальний зазор набою .357 SIG визначається по дульцю гільзи (H2).[5] Деякі американські джерела конфліктують з цим стандартом.[6]

За правилами C.I.P. гільза набою .357 SIG може витримувати тиск у 305 MPa (44,236 psi). У всіх країнах де набої регулюються правилами C.I.P. кожний набій повинен пройти перевірку на всі 130 % від максимального тиску, щоб C.I.P. видало ліцензію на продаж на цивільному ринку

Ліміт тиску за SAAMI для набою .357 SIG встановлено 275.80 MPa (40,000 psi).[7]

Варіанти

[ред. | ред. код]
Зліва направо: .357 SIG, 10mm Auto, .40 S&W

Більшість пістолетів калібру .40 S&W можна переробити під використання набою .357 SIG простою заміною ствола, інколи потрібно змінити зворотню пружину. У пістолетах можна використовувати магазини під обидва набої. Комплект для зміни ствола дозволив набою .357 SIG набути популярність серед власників зброї. Як правило набій .357 SIG створює в каналі ствола більший тиск, ніж набій .40 S&W (ліміти тиску C.I.P. та SAAMI для набою .40 S&W становлять 225 MPa та 35,000 psi) і не підходить для використання у всіх пістолетах під набій .40 S&W у зв'язку зі збільшеною тягою затвору.

Продуктивність

[ред. | ред. код]

У таблиці показані параметри продуктивності боєприпасів .357 SIG. Вага кулі від 115 до 150 гранів (7,5 до 9,7 г). Дулова енергія коливається від 488 фунт-сила-футів (662 Дж) до 568 фунт-сила-футів (770 Дж) і глибина пробиття коливається від 9 дюймів (230 мм) до 16,5 дюйма (420 мм).

Виробник Куля Вага Швидкість Енергія Розширення[8] Пробиття[8] PC[8] TSC[8]
Triton Quik-Shok 115 гр (7,5 г) 1 425 фут/с (434,3 м/с) 518 фут⋅фунтс (702,3 Дж) frag 9,0 дюйм (228,6 мм) 4,1 дюйм3 (67,2 см3) 43.2 cu in (707.9 cm3) (est)
Winchester Ranger T 125 гр (8,1 г) 1 385 фут/с (422,1 м/с) 532 фут⋅фунтс (721,3 Дж) 0,75 дюйм (19,1 мм) 11,5 дюйм (292,1 мм) 5,1 дюйм3 (83,6 см3) (est) 43.2 cu in (707.9 cm3)
Federal Premium JHP 125 гр (8,1 г) 1 430 фут/с (435,9 м/с) 568 фут⋅фунтс (770,1 Дж) 0,62 дюйм (15,7 мм) 12,7 дюйм (322,6 мм) 3,8 дюйм3 (62,3 см3) (est) 45.0 cu in (737.4 cm3)
Speer Gold Dot JHP 125 гр (8,1 г) 1 385 фут/с (422,1 м/с) 532 фут⋅фунтс (721,3 Дж) 0,68 дюйм (17,3 мм) 16,5 дюйм (419,1 мм) 4,2 дюйм3 (68,8 см3) (est) 45.0 cu in (737.4 cm3) (est)
Remington JHP 125 гр (8,1 г) 1 350 фут/с (411,5 м/с) 506 ft·lbf (686.1 J) 0.57 in (14.5 mm) 14,3 дюйм (363,2 мм) 6.0 cu in (98.3 cm3) 41.7 cu in (683.3 cm3)
Federal Premium JHP 150 гр (9,7 г) 1 210 фут/с (368,8 м/с) 488 фут⋅фунтс (661,6 Дж) 0,60 дюйм (15,2 мм) 15,0 дюйм (381,0 мм) 4,2 дюйм3 (68,8 см3) (est) 39.4 cu in (645.7 cm3)
Underwood Gold Dot JHP 125 гр (8,1 г) 1 505 фут/с (458,7 м/с) 605 фут⋅фунтс (820,3 Дж) 0,75 дюйм (19,1 мм) 16,5 дюйм (419,1 мм) 6,0 дюйм3 (98,3 см3) (est) 49.5 cu in (811.2 cm3)

Пояснення:

Розширення — діаметр розширення кулі (балістичний желатин).

Пробиття — глибина пробиття (балістичний желатин).

PC — постійний обсяг порожнини (балістичний желатин, метод ФБР).

TSC — тимчасове розтягнення обсягу порожнини (балістичний желатин).

Через свою відносно велику швидкість[9] як для пістолетного набою, куля набою .357 SIG має дуже пряму траєкторію польоту, що збільшує ефективний діапазон. Проте, він не доходить до продуктивності набою .357 Magnum з кулями, які важчі 125 гранів (8,1 г). Але цей недолік компенсується кількістю набоїв, яку мають пістолети на відміну від револьвера.

Поліція штату Вірджинія повідомляла, що єдиним пострілом зупиняли собак, які атакували, у той час як старі набої 9 мм з кулею вагою 147 гран потребували кілька пострілів по тварині.[10] Прихильники гідростатичної теорії стверджують, що ударної енергії, яка є у набоях .357 SIG, достатньо для гідростатичного шоку.[11][12][13] Користувачі також повідомляли, що «Ми вражені зупиняючою силою набою .357 SIG.»[3]

Завдяки пляшкоподібній формі гільзи у .357 SIG майже не виникає проблем з подачею набоїв.[14] Це відбувається через те, що куля рухається довгим каналом перед тим, як затвор закриється. Набої з пласкою кулею рідко використовують у самозарядних системах через проблеми зі заряджанням; проте, такі кулІ зазвичай використовують у набоях .357 SIG, тому що вони можуть бути експансивними.

У інструкції по заряджанню «Accurate Powder» вказано, що «це найкращий за балістичними показниками пістолетний набій.»[7]

Характеристики

[ред. | ред. код]
Зліва направо: 9 мм, 7,62×25 мм ТТ, .357 SIG, 10 мм Auto, .40 S&W, .45 GAP, .50 AE.

Метою створення набою .357 SIG було запропонувати набій, який за продуктивністю дорівнював би набою .357 Magnum з вагою кулі 125-гранів (8,1 г).[15][16] .357 SIG має кулю вагою 125-гранів (8,1 г) і розганяє її до швидкості 1 450 футів за секунду (440 м/с) по стволу завдовжки 4 in (102 мм), що майже збігається зі швидкістю набою .357 Magnum 125-гранів (8,1 г) при стрільбі зі ствола завдовжки 4 in (102 мм).

Якщо казати простою мовою, віддача прямо пропорційна «дуловій швидкості × вазі кулі» (через збереження імпульсу), віддача .357 SIG дорівнює або трохи менша за віддачу набою .40 S&W і менша за віддачу набою 10mm Auto, оригінального набою .357 Magnum.[17] Це визначення віддачі неповне, тому що не враховується викид порохових газів з дула.[18] Більш точне визначення можна отримати через відношення всієї маси викиду × швидкість викиду.[19] Навіть вирахувавши таким чином віддачу це буде відправною точкою у порівнянні з набоєм .357 Magnum, тому що пізніше його використовували у револьвері, де енергія віддачі, через менші кулю та метальний заряд, виривається крізь щілини між барабаном і рамкою, у той час як у набій .357 SIG призначений для використання у самозарядному пістолеті; тут, частина енергії віддачі передається затвору для проведення операції перезарядки. Звісно на уявлення стрільця про віддачу впливають і такі фактори як вага зброї, балансування, вага рухомих частин, різниця у висоті між стволом і руків'ям.

Якщо порівнювати рівні енергії дорогих боєприпасів, дулова енергія 584 фут⋅фунтс (792 Дж) при вазі кулі 125 гранів (8,1 г) і швидкості 1 450 футів за секунду (440 м/с) у набою .357 SIG більша ніж енергія у 475 фут⋅фунтс (644 Дж) яку створює заряд вагою 155 гранів (10,0 г) і швидкість 1 175 футів за секунду (358 м/с) у набою Speer GoldDot .40 S&W або енергія у 400 фут⋅фунтс (540 Дж) яку створює заряд вагою 180 гранів (12 г) і швидкість 985 футів за секунду (300 м/с) набою Speer GoldDot .40 S&W.[20]

Через високий тиск, який створюється при стрільбі набоєм .357 SIG, дулове полум'я може бути сильним навіть при стандартних зарядках при стрільбі зі зброї з довгим стволом. Для зменшення полум'я використовують спеціальні порохи і кулі різної ваги.

Використання

[ред. | ред. код]
Набій .357 SIG FMJ.

У 1994 Sig випустили пістолет P229, перша серійна зброя під набій .357 SIG, яка спеціально була створена для роботи з високим тиском набою.[21]

З 1991 по 1998 Техаський Департамент громадської безпеки (DPS) давав своїм співробітникам на вибір пістолети SIG Sauer P220 калібру .45 ACP або SIG Sauer P226 під набій 9×19 мм Парабелум. У 1998 Департамент перейшов на суцільнометалевий, повнорозмірний (34.0 oz) SIG Sauer P226 під набій .357 SIG, як єдиний пістолет для своїх офіцерів. Техаський Департамент громадської безпеки став першим урядовим органом, який почав використовувати нову зброю під набій .357 SIG.

Проте, у 2013 Департамент вирішив замінити зброю під калібр .357 SIG на зброю калібру 9 мм.[22] Однією з причин стала можливість носити більше набоїв у магазині (9 мм проти .357 SIG) у більш легкій зброї.[23] Але цей перехід було скасовано після того, як новобранці групи A-2014 під час першого тренування з новими пістолетами S&W M&P 9 мм, що мали полімерну рамку, виявили велику кількість відмов цієї зброї.[24]

Новій SIG Sauer P229 калібру .357 SIG прийнятий до використання агентами і офіцерами наступних правоохоронних організацій:

Дорожня поліція Теннессі використовує пістолет Glock 31 під набій .357 SIG. Дорожня поліція Міссіссіппі використовує пістолет Glock 31 Gen4 під набій .357 SIG.[28][29] Поліційний департамент Бедфорд Хейтс у Огайо використовує пістолети Glock 31/32/33. Поліційний департамент Еутавілля у Південній Кароліні використовує пістолет Glock 31 під набій .357 SIG. Поліційний департамент Еллорі у Південній Кароліні використовує пістолет Glock 31 під набій .357 SIG. Поліційний департамент Медісон у Медісоні, Західна Вірджинія, використовує пістолет Glock 32 під набій .357 SIG. Поліційний департамент Говернер у Нью-Йорку використовує пістолет Glock 32. Поліційний департамент Лексингтон у Північній Кароліні використовує пістолет SIG Sauer P229 DAK під набій .357 SIG. Дорожня поліція Оклахоми і поліція штату Род-Айленд використовують пістолет SIG Sauer P226 під набій.357 SIG. Поліційний департамент Парамус у Нью-Джерсі використовує пістолет SIG P229 під набій .357 SIG. Поліційний департамент Вест Грув Боро, Весат Грув, Пенсільванія, використовує пістолет SIG Sauer P229 під набій .357 SIG. Поліція штату Нью-Мексико[30] та дорожня поліція штату Північна Кароліна використовують пістолет SIG Sauer P229s під набій .357 SIG. Поліційний департамент Ґеркуланіум (Міссурі) використовує пістолети P229 та P226 під набій .357 SIG. Поліційний департамент Корал Спрінгс у Флориді використовує пістолети Sig P226 та P229 Enhanced Elite під набій .357 SIG.[31] Поліційний департамент Орландо використовує пістолет SIG Sauer P229 під набій .357 SIG.[32] У липні 2014 було анонсовано, що дорожня поліція штату Північна Кароліна отримає на озброєння 1600 офіцерів пістолет SIG Sauer P226 під набій.357 SIG.[33]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 9 mm caliber
  • .357 SuperMag
  • .357 Remington Maximum
  • .357 Magnum
  • 9×25mm Dillon

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в C.I.P. TDCC datasheet 357 SIG (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  2. ↑ SAAMI 357 Sig cartridge and chamber drawings (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г д е The Gun Digest Book of Sig-Sauer: a complete look at Sig-Sauer pistols.
  4. ↑ 357 SIG handload reliability…controlling headspace By Joseph D'Alessandro Editor RealGuns. Архів оригіналу за 17 листопада 1999. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 1999-11-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Tables of Dimensions of Cartridges and Chambers - Tab IV - Pistol and revolver cartridges (PDF). www.cip-bobp.org. C.I.P. 23 вересня 2008. с. Note 6. Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  6. ↑ The return of the giant .357 Headspace Part I By Joseph D'Alessandro Editor RealGuns. Архів оригіналу за 7 грудня 2000. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 2000-12-07 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б «.357 SIG [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]» data from Accurate Powder.
  8. ↑ а б в г Marshall and Sanow, Stopping Power, Paladin 2001, p. 75.
  9. ↑ Ballistics By The Inch .357Sig results. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 12 липня 2016.
  10. ↑ Ayoob, Massad. (2002).
  11. ↑ Michael Courtney; Amy Courtney (2008). Scientific Evidence for Hydrostatic Shock. arXiv:0803.3051 [physics.med-ph].
  12. ↑ Sturtevant B, Shock Wave Effects in Biomechanics, Sadhana, 23: 579—596, 1998.
  13. ↑ Courtney A, Courtney M: Links between traumatic brain injury and ballistic pressure waves originating in the thoracic cavity and extremities.
  14. ↑ Gun Digest Buyer's Guide to Concealed-Carry Handguns By Jerry Ahern. 2010. p. 35.
  15. ↑ recorded results in Street Stoppers pg 173 .357 Magnum and Handgun Stopping Power by Marshall & Sanow
  16. ↑ Michael Courtney; Amy Courtney (2007). Relative incapacitation contributions of pressure wave and wound channel in the Marshall and Sanow data set. arXiv:physics/0701266. {{cite arXiv}}: Проігноровано |class= (довідка)
  17. ↑ Lyman Reloading Handbook, 43rd Edition
  18. ↑ Recoil. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 12 липня 2016.
  19. ↑ Auto-loader vs Revolver recoil.
  20. ↑ Midway USA page[недоступне посилання з грудня 2018]
  21. ↑ Wiley Clapp (9 березня 2011). .357 Sig|Shooting Illustrated. Shooting Illustrated. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 14 травня 2012.
  22. ↑ Texas Highway Patrol Dropping SIG Pistols in .357 SIG for S&W Pistols in 9mm. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 липня 2016.
  23. ↑ Texas DPS Ditches S&W M&P Handguns Over Reliability Issues. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 2017-07-11 у Wayback Machine.]
  24. ↑ DPS Suspends Use of New Handgun Over «Concerns» — Myhighplains.com — Powered by KAMR LOCAL 4. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 2015-07-25 у Wayback Machine.]
  25. ↑ A Stability Police Force for the United States: Justification and Options for Creating U.S. Capabilities (PDF). RAND Research Corporation. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2010. Процитовано 5 квітня 2010.
  26. ↑ Sig Sauer P229: The handgun that protects the President—and you!. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 12 липня 2016.
  27. ↑ Texas Ranger Hall of Fame and Museum - Texas Rangers Today - Standard Issue Equipment. 2009. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 29 May 2012. [Архівовано 2012-06-03 у Wayback Machine.]
  28. ↑ New Glock 31, .357 Testing & Evaluation. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 12 липня 2016.
  29. ↑ Mississippi Highway Patrol logo on Glock 31 Generation 4[недоступне посилання]
  30. ↑ Smith & Wesson advertisement in Sept. 2010 issue of Tactical Weapons magazine.
  31. ↑ S. Mitchell Coral Springs Police Training Unit Oct 2013
  32. ↑ Police Weapons in the USA: Florida. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 2016-10-11 у Wayback Machine.]
  33. ↑ North Carolina State Highway Patrol Buy SIG SAUER P226 in .357 SIG. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 12 липня 2016. [Архівовано 2017-06-20 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=.357_SIG&oldid=43968587