Координати: 43°07′26″ пн. ш. 42°39′34″ сх. д. / 43.123918° пн. ш. 42.659579° сх. д. / 43.123918; 42.659579
Очікує на перевірку

Ушба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ушба
груз. უშბა
Ушба з півдня, з Сванетії
Ушба з півдня, з Сванетії
Ушба з півдня, з Сванетії

43°07′26″ пн. ш. 42°39′34″ сх. д. / 43.123918° пн. ш. 42.659579° сх. д. / 43.123918; 42.659579
Країна Грузія Грузія
Регіон Самеґрело-Земо Сванеті
Система Великий Кавказ
Тип гора
Висота 4690 м
Висота відносна 1217 м[1]
Ізоляція 28,28 км[1]
Перше сходження Півн. пік вперше підкорений в 1888 р. Дж. Г. Кокіним з провідником Ульріхом Альмерія. Півд. пік був підкорений у 1903 р. експедицією німецьких, швейцарських і австрійських альпіністів.
Ушба. Карта розташування: Грузія
Ушба
Ушба
Ушба (Грузія)
Ушба. Карта розташування: Самеґрело-Земо Сванеті
Ушба
Ушба
Ушба (Самеґрело-Земо Сванеті)
Мапа
CMNS: Ушба у Вікісховищі

У́шба (Ужба, груз. უშბა) — одна з вершин Великого Кавказу в грузинському регіоні Сванетії. Висота — 4690 м. Вершина двоголова, складена гранітами. За 10 км від Ушби знаходиться населений пункт Местія.

Ушба з грузинської перекладається як «шабаш відьом» або «гора відьом», «гора-вбивця». Гора розміщена в самому кінці Шхельдинської ущелини, на кордоні між Росією і Грузією. Небагато альпіністів можуть похвалитися підкоренням цієї вершини — одного з найскладніших у світі чотиритисячників.

Опис гори

[ред. | ред. код]

Масив Ушби складається з двох вершин — Північної (4694 м) та Південної (4710 м). Їх єднає Ушбинська перемичка або «труба» (таку назву їй дали недаремно, навіть у гарну погоду в ній вітряно). З усіх боків схили масиву обриваються крутими 1000-1500-метровими стінами. Сьогодні на Ушбі прокладено приблизно 50 маршрутів різної категорії складності.

Ушбинське плато, розташоване на висоті 4000 м, покрите потужним льодовиком і оточене вершинами Головного хребта — Шхельда, Ушба, пік Щуровського, Чатин. З південного заходу плато обмежене довгим, сильно порізаним Східним гребенем — «пилкою» Східної Шхельди. Вириваючись з плато через вузькі скельні ворота, утворені південно-західними стінами піку Щуровського і Північними стінами «пилки» Шхельди, льодовик круто спрямовується вниз, утворюючи сильно порізаний Ушбинський льодопад, що впадає в Шхельдинський льодовик. Його можна спокійно подолати в червні-липні, а в інший час він сильно розірваний тріщинами.

Історія сходжень на вершину

[ред. | ред. код]

Історія підкорення цієї гори-вбивці починається ще в кінці XIX століття. Північний пік Ушби був вперше підкорений у 1888 році Джоном Гарфордом Кокіним з провідником Ульріхом Альмерія. Південний пік був підкорений лише в 1903 році експедицією німецьких, швейцарських і австрійських альпіністів під керівництвом В. Рікмер-Рікмерса.

Серед українських підкорювачів Ушби — Ігор Чаплинський, який протягом 1993-2011 років 5 разів побував на вершині, як з північного, так і південного боку, а у 2011 році був серед учасників сходження по новому й одному з найскладніших маршрутів південної вершини, який отримав назву "Характерник".

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • БСЭ
  • Robert Lock Graham Irving. Ten Great Mountains (London, J. M. Dent & Sons, 1940)
    Вид на Ушбу з Ельбруса

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]


  1. а б в г https://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=10396