Терористичні акти в Норвегії (2011)

22 липня 2011 року в Норвегії сталися дві терористичні атаки, організовані 32-річним норвежцем Андерсом Берингом Брейвіком. Свої дії він пояснив бажанням захистити Норвегію від мусульман і лівих. Сумарна кількість жертв терористичних актів — 77, поранених — 96.

Перша з атак відбулася в місті Осло. Там вибухнула закладена в автомобілі бомба поблизу офісів, де розміщені канцелярія прем'єр-міністра, а також міністерства енергетики, промисловості та юстиції. Поліція підтвердила загибель 8 людей та поранення 15.

Приблизно через дві години (о 17:00 за місцевим часом) у таборі молодіжної організації Норвезької робочої партії на невеликому острові Утея, що за 25 км від Осло, чоловік у поліцейській формі відкрив вогонь по присутніх у таборі молодиках. Всього на острові було близько 560 осіб, в основному молодь від 14 до 20 років. Загинули, за останніми даними, 68 людей^[4]. Серед них — зведений брат норвезької кронпринцеси Метте-Маріт 51-річний Трунн Бернтсен. Він працював поліцейським і перебував у той час на острові.

На допиті Брейвік розповів, що скористався тим, що після вибухів сили безпеки були стягнуті на місце теракту. Тож він спокійно доїхав до поромної переправи, що вела до острова. На ньому була поліцейська уніформа і він мав підроблене посвідчення. Правоохоронцям заявив, що приїхав, аби потурбуватися про безпеку гостей табору, тож його без проблем пропустили. На острові він побачив, як люди збираються до основної будівлі, у якій було кілька телевізорів, що передавали останні новини з місця теракту. Терорист заявив, що приїхав проінструктувати усіх щодо техніки безпеки, а тому попросив зібратися в будівлі. Потім відкрив вогонь по присутніх^[5]. Жорстоке «полювання» на підлітків тривало близько двох годин. Хлопці та дівчата намагалися втекти від вбивці, ховалися під ліжками та в кущах, однак чоловік, за словами очевидців, «повільно пересувався по острову і стріляв у кожного, хто опинявся на його шляху», а поранених добивав. Поліція затримала злочинця^[6]. Зокрема, Камзі Гунаратнам пропливла 500 метрів через озеро Тюріфйорд, щоб вижити, тікаючи від куль, що влучали у воду навколо неї^[7][8][9]. Після цього кінологи виявили на острові нездетоновану бомбу.

24 липня терорист зізнався, що його основною ціллю було вбивство колишньої прем'єр-міністерки країни Ґру Гарлем Брунтланн, яку в країні називають «матір'ю нації». Він збирався прибути на острів Утея вранці в п'ятницю, коли Брунтланн виступала з промовою в молодіжному таборі Робітничої партії Норвегії, проте за деякими причинами він не встиг цього зробити та потрапив на Утею лише після того, як колишня прем'єрка поїхала з острова. Її промова тривала між 11:10 і 12:40 за місцевим часом. Після цього вона провела ще кілька годин на острові^[10].

Перші правоохоронці дісталися берега озера Тюріфйорд (воно омиває острів) через 25 хв після виклику, але були неозброєними та чекали спецназу з Осло. У спецназу не виявилося гелікоптера, тож до озера їхали 45 км автом. Там маленький поліцейський човен не витримав ваги озброєних бійців і заглох. Довелося реквізувати яхти для прогулянок. Через дві хвилини після того, як спецназ висадився на острів, злочинець здався без опору. Одне з центральних видань Норвегії «Афтенпостен» (Aftenposten) прокоментувало таку безпорадність поліції так:

Поліція стверджує, що не могла зреагувати оперативніше, бо була в сум'ятті через теракт. Безумовно, частина відповідальності, принаймні моральної, лежить на ній. Вони були не готовими до ситуації, показали свою професійну слабкість. Норвежці стали скептичніше почуватися щодо безпеки. У цьому сенсі життя змінилося. І ми не відійдемо від цього ще багато десятиліть [5].

За словами 21-річного Адріана, який дістав поранення в плече, вбивця бив ногами всіх, щоб перевірити, чи люди живі. «Коли вбивця почав стріляти поруч зі мною, я ліг ниць і прикинувся мертвим», — пригадав юнак. 16-річна дівчина, яка не захотіла називати свого імені, підтвердила його слова. «Я бачила, як хлопчик лежав на спині. Він стогнав і плакав, поки він (вбивця) не підійшов до нього і не вистрілив ще раз».

«Це був справжній хаос, люди стрибали у воду, щоб допливти до материка», — розповів один з очевидців. Однак нападник продовжував розстрілювати людей і у воді, яка забарвилася кров'ю.

Одній дівчині та її другу все ж вдалося допливти до протилежного берега, подолавши відстань понад 700 метрів. Їх підібрав човен. «Я не можу пролити жодної сльози. Я не можу повірити, що сьогодні я мало не загинула, що мене не наздогнали і не вбили», — написала вона у своєму блозі. «Ми втікали. Найгірше було те, що ми знали, що він одягнений у форму поліцейського. Кому нам було вірити? Якби ми зателефонували до поліції, а нам на допомогу прибув би такий же тип? Ми все ж викликали поліцейських. Але вони витратили багато часу», — додала дівчина^[11].

Прем'єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг у телефонному інтерв'ю для одного з норвезьких телеканалів назвав те, що сталося — «це дуже серйозно», пізніше «нічним жахом та трагедією нації».^[12]. Міністр юстиції Норвегії повідомив, що терорист, який стріляв у людей на острові Утея, є громадянином Норвегії. Він назвав подію «атакою на нашу демократію»^[13].

Андерсу Берингу Брейвіку пред'явлено звинувачення за 147-м параграфом норвезького кримінального кодексу — терористична діяльність, при цьому максимальний термін покарання в Норвегії становить 21 рік позбавлення волі.

Брейвік дотримується праворадикальної ідеології та розділяє погляди християнських фундаменталістів. За словами знайомого терориста, той долучився до націоналістичних поглядів незадовго до свого 30-річчя, відкидав концепцію мирного співіснування представників різних етносів і культур, а також активно висловлював свою позицію на різних інтернет-форумах.

Незадовго до трагічних подій Брейвік створив обліковий запис у мікроблозі Twitter, де 17 липня помістив один-єдиний пост, навівши слова, сказані в XIX столітті англійським ліберальним філософом Джоном Стюартом Міллзом: «Одна людина з вірою дорівнює силі 100 тисяч, у яких є тільки інтереси». Акаунт обвинуваченого в соціальній мережі Facebook було заблоковано ввечері 22 липня. У списку інтересів, позначених на його особистій сторінці, були бодібілдинг, політичний консерватизм і франкмасонство^[14].

У 2018 році на екрани вийшли два художні фільми про події 22 липня 2011 року в Норвегії: норвезька стрічка «Утея. 22 липня» (реж. Ерік Поппе)^[15] та норвезько-ісландська «22 липня» (реж. Пол Грінграсс)^[16].

Письменниця Унні Турреттіні написала книгу «Таємниця вбивці самотнього вовка: Андерс Берінг Брейвік і загроза терору на очах», опублікована 15 листопада 2015 року про історію Андерса Беринга Брейвіка та різанини в Норвегії 22 липня 2011 року^[17]. «Таємниця вбивці-самотнього вовка» — бестселер на Amazon, який отримав нагороду «Срібний Фальчіон» як найкращий документальний фільм для дорослих у 2016 році^[18][19].

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

У Норвегії скоєно напад на урядові приміщення і молодіжний табір

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 2011 Norway attacks

• Відео теракту в Осло. Телеканал NRK.