Сівенді
| Поширена в |  Іран (провінція Фарс) |
|---|---|
| Носії | 7000 (SIL, 2000) |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | siy |
Сівенді — безписемна центральноіранська мова побутового спілкування, носії мови компактно проживають у селищі Сівенд[en] провінції Фарс, на дорозі між Ширазом і Ісфаганом.
Загальна кількість мовців — близько 7000 осіб.
Існує кілька версій походження сівенді. Низка спільних моментів дозволяє припустити, що сівенді є продовженням мідійської мови. За іншими версіями сівенді зближують або з діалектом хурі (Хур), або з західними курдськими мовами.
- В Росії опис мови сівенді опубліковано завдяки дослідженням іраністів В. О. Жуковського (1858—1918) і О. К. Молчанової, доктора філологічних наук, співробітника Інституту мовознавства РАН.
- У США — Гернот Людвіг Віндфур[en], Університет Мічигану.
- Жуковский В. А. Материалы для изучения персидских наречий. (в 3 ч.) СПб., 1888.
- Молчанова Е. К. О некоторых фонетических особенностях сивенди // Иранское языкознание: (к 75-летию проф. В. И. Абаева) Москва, 1976.
- Молчанова Е. К. Проблемы синхронно-исторического описания сивенди-малого языка иранской группы. Дисертація.
- Молчанова Е. К. Сивенди в синхронном и историческом освещении. Вид-во «Советский писатель», 2003
- Дисертація
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Сівенді