Координати: 34°51′28″ пн. ш. 133°1′0″ сх. д. / 34.85778° пн. ш. 133.01667° сх. д. / 34.85778; 133.01667
Очікує на перевірку

Сьобара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
34°51′28″ пн. ш. 133°1′0″ сх. д. / 34.85778° пн. ш. 133.01667° сх. д. / 34.85778; 133.01667
Сьобара
Сьобара. Карта розташування: Японія
Сьобара
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Тюґоку
Префектура  Хіросіма
ISO 3166-2 34210-6
Площа 1246,60 км² (1 жовтня 2007[1])
Населення 39 651 осіб (1 червня 2011[2])
Густота 31.8 осіб / км²
city.shobara.hiroshima.jp(яп.)
Мапа

Сьобара у Вікісховищі

Сьо́бара (яп. 庄原市, しょうばらし, МФА[ɕoːbaɾa ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Хіросіма.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]
«Чоловічий міст» в ущелині Тайсяку

Сьобара розташована в північно-східній частині префектури Хіросіма, на півночі історичної провінції Бінґо. Місто утворене 31 березня 1954 року шляхом об'єднання містечка Сьобара із 6 селами повіту Хіба: Така, Хонда, Сіно, Яманоуті-Хіґасі, Яманоуті-Нісі та Яманоуті-Кіта[3]. 31 березня 2005 року Сьобара поглинула 6 містечок: Сорьо, Сайдзьо, Тодзьо, Кутіва, Такано та Хіва, ставши найбільшим за площею містом регіону Тюґоку[4].

Рельєф Сьобари переважний гористий. Містом пролягає гірська гряда Тюґоку. В західній частині Сьобари протікає річка Сайдзьо. Вздовж її русла проходить лінія Ґейбі залізниці JR та державний шлях № 183. Останній перетинається в центрі Сьобари з автошляхом № 432. Через місто також проходить автострада Тюґоку, на якій розміщено транспортну розв'язку Сьобара[3].

Центральна частина міста знаходиться на пагорбистому березі річки Сайдзьо. У 17 — 19 століттях тут було ярмаркове поселення, яким керувала адміністрація Мійосі-хану — дочірнього уділу Хіросіма-хану. Поруч із містечком розташовувалася гора Сьоґо, місце видобутку агальматолітів[3].

Основою господарства Сьобари є підприємства первинного сектору економіки. В районі Нанацукахара діє Центр тваринництва префектури Хіросіма. З 1990-х років, після проведення автостради Тюґоку, в місті споруджені машинобудівні заводи та майстерні з виробництва електроніки. В Сьобарі працюють Хіросімський префектурний університет та Сьобарський аграрний центр[3].

До туристичних пам'яток Сьобари відносять державний парк Біхоку, парк Уено, ставок Кунікане, ущелину Тайсяку, історико-етнографічний музей, музей Курати Хякудзо, курган Хісаґояма, середньовічну гончарську стоянку Камеїдзірі, руїни замку Кояма, монастир Ецудзі та святилище Хійосі[3].

Станом на 1 жовтня 2007[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&01246.06000001246,60 км². Станом на 1 червня 2011[5] населення міста становило &&&&&&&&&&039651.&&&&0039 651 осіб.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
  2. Статистика префектури Хіросіма // Сайт префектури Хіросіма. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
  3. а б в г д Сьобара // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  4. Офіційна сторінка міста Сьобара. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 28 квітня 2007.
  5. Статистика префектури Хіросіма // Сайт префектури Хіросіма. Переглянуто 6 серпня 2011 [3].

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Сьобара // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

[ред. | ред. код]