Шпала
Шпа́ли (від нім. Spale чи нід. spalk — «підпірка»)[1] — опора для рейок. Бувають дерев'яні, залізобетонні й металеві.
Шпали передають тиск рейок на баластний шар, зв'язують обидві нитки колії і перешкоджають переміщенню ниток як в поздовжньому, так і в поперечному напрямках, тим самим забезпечуючи постійну ширину колії.
Дерев'яні шпали, виготовлені із ялини, сосни, кедра, смереки і модрини, міцні і пружні, не розколюються і мають добрий зв'язок з баластом. Щоб збільшити строк служби шпал приблизно в З … 4 рази їх просочують антисептиками (розчин фтористого натрію або хлористого цинку, креозотом).
Залізобетонні шпали призначені для постійних колій, які служать довгий час. Вони забезпечують необхідну стійкість рейок при інтенсивному русі, але мають високу вартість і, також, значні жорсткість і крихкість, яка усувається, застосуванням попередньо напруженої арматури і пластичних підкладок. Бетон використовують марки міцності від В40 (М500 і вище, морозостійкості не менше F200[2].
Металеві шпали (із сталі спеціального профілю) використовують на тимчасових і переносних коліях, тому що вони підвищують жорсткість колії (це негативно відбивається на ходових частинах рухомого складу), легко піддаються корозії і при піддуванні ґрунту деформуються.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Шпали залізобетонні: технічні характеристики. Процитовано 27 лютого 2019.
- Мухопад М. Д. Транспортні машини.—X.: Вид-во «Основа» при Харк. ун-ті, 1993 — 192с.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |