Цадик

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2019)

Цадик (гебр. צַדִּיק, праведний, благочестивий) — духовний провідник групи релігійних євреїв — прибічників хасидського напряму юдаїзму, який становить для своєї громади взірець побожності та праведної поведінки, джерело порад та етично-релігійних настанов у повсякденному житті. Термін також вживають щодо праведних людей взагалі.

Шанобливе звертання до цадиків ре́бе (їдиш, з гебр. רבי, раббі — учитель, див. також рабин), стало частиною їх іменування, наприклад, цадик руху брацлавських хасидів Нахман із Брацлава зветься Ребе Нахман.

Народне світосприйняття приписувало цадикам здібність спілкуватися з Богом та творити чудеса, тому їх поховання (на території України — кілька десятків) іноді ставали місцями паломництва.

У юдаїзмі та особливо в хасидизмі — благочестивий, безгрішний чоловік (святий), що користується особливою прихильністю Бога. Спочатку цадикам не відводилася особлива роль у релігійній ієрархії. Ними могли бути звичайні люди, які дотримувалися заповідей Тори. При цьому цадик не міг бути неписьменним або неуком в питаннях релігії (цадик, що не знає Тори — нонсенс). За легендами цадику не можна було заподіяти шкоду, бо він перебував під безпосереднім заступництвом Бога. Цадик також як би освячував ту землю, в якій жив, тому цадик служив талісманом місця, відвертаючи від міста покарання Бога (пор. Біблія-Буття 18:28). Пізніше цадикам почали приписувати екстрасенсорні здібності, особливий дар цілительства і особливу силу молитов (таким вважався Бешт).

У хасидизмі цадики перетворюються на духовних лідерів (ребе), до яких йдуть за порадою, у яких просять молитов і благословення. Хасид був зобов'язаний відвідувати цадика в певні дні, насамперед — під час свят і десяти днів покаяння, а також іноді по суботах. Цілу концепцію цадикізму розробив Елімелех з Лежайська. Передбачалося що рабин повинен бути цадиком, а цадик рабином. На відміну від християнських ченців і аскетів, цадики жили в миру (хоча нерідко й мандрували) і заводили сім'ї. Вони навіть засновували цілі династії, а після смерті їх могили ставали місцями паломництва. Такі могили знаходяться в Бердичеві, Умані й Чорнобилі Могила Цадика Менахем Нахум.

Імена цадикам надавали за назвою містечок, де відбувалася їх діяльність, з додатком почесного титулу: ребе (вчитель) або Магід (проповідник). Наприклад, Любавицький Ребе, Ружинський Ребе, Рибницький Ребе або Коженицький Магід.

Мітнагдім з одного боку і маскилим з іншого викривали «поклоніння людині» в хасидизмі і використання релігійної влади в корисливих цілях.

Слово цадик входить до складу біблійного імені Мельхіседек ("праведний цар")

• Цадик // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Цадик // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

У Вікісловнику є сторінка цадик.

Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.