Хачмаз
Хачмаз азерб. Xaçmaz | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
41°28′05″ пн. ш. 48°48′10″ сх. д. / 41.468055555556° пн. ш. 48.802777777778° сх. д. | ||||
Країна | Азербайджан | |||
Адмінодиниця | Хачмазький районd | |||
Столиця для | Хачмазький районd (район Азербайджану) | |||
Засновано | 1938 | |||
Населення | 39 900 осіб (2012) | |||
Висота НРМ | 42 ± 1 м | |||
Часовий пояс | UTC+4 | |||
Номери автомобілів | 27 | |||
GeoNames | 584717 | |||
Поштові індекси | AZ2700 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Хачмаз у Вікісховищі |
Хачмаз (азерб. Xaçmaz) — місто на півночі Азербайджану. Адміністративний центр Хачмазького району.
Розташоване на річці Кудіалчай. Залізнична станція в 163 км на північний захід від Баку на лінії Гудермес — Баку.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 24.6 °C (76.3 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 1.5 °С (34.7 °F).[1]
Клімат Хачмаза | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | 1,6 | 1,5 | 5 | 11,6 | 16,6 | 21,5 | 24,6 | 23,7 | 19,6 | 13,4 | 8,2 | 4,1 | 12,6 |
Норма опадів, мм | 26.2 | 26.8 | 30.3 | 38.8 | 34 | 18.9 | 16.5 | 20.1 | 35 | 47.8 | 35.8 | 30.8 | 361 |
Днів з опадами | 7,5 | 7 | 7,1 | 5 | 5,8 | 3,9 | 3,5 | 3,7 | 5 | 7,9 | 7,4 | 7,8 | 71,6 |
Вологість повітря, % | 78.5 | 81.7 | 77.5 | 69 | 66.6 | 60.8 | 59.5 | 62 | 69.5 | 77 | 72.4 | 74.9 | 70.8 |
Джерело: Weatherbase |
Вірменський історик V століття Єгіше згадує плем'я хечматаків, які, за припущенням К. В. Тревер, проживали в області сучасного міста Хачмаз[2]. У XVIII столітті селище поряд із селом Бебель належало до мушкурского округу, мало вірменське населення і складалося з 52 дворів[3]. Згідно з В. П. Кобичевим житла вірмен в Хачмазі в XIX столітті були ідентичними з сусідніми азербайджанськими[4]. У 1898 році на шляху проходження від Баку до порту Петровського був побудований залізничний вокзал[5]. У 1938 році Хачмаз отримав статус міста[6]. Під час Другої світової війни на фронт пішло 8739 вихідців з Хачмаза, з яких загинуло 2800 чоловік. У боях за Москву загинули 124 жителі Хачмаза[7].
У 1974 році в місті проживало 24 тис. жителів[6]. Згідно з всесоюзним переписом населення 1989 року, в Хачмазі проживало 28 990 людей[8]. За даними перепису 2009 року, проведеного в Азербайджані, в місті проживало 39 500 осіб[9].
- Джума мечеть
- Будинок культури
- Історико-краєзнавчий музей[10]
- Парк діячів культури Азербайджану
- Свято-Нікольський храм — побудований в 1946 році[11]
- Хачмазька електростанція
- Хачмазький Народний Суд
- Автовокзал
- Митне Управління
- Управління водопровідних труб
- Хачмазька центральна лікарня
- Управління міграційної служби
- Лікувально-діагностичний центр
- Виконавча влада Хачмазького району
- Військовий комісаріат Хачмазького району
- Ветеринарне управління Хачмазького району
- Історико-краєзнавчий музей Хачмазького району
- Прокуратура Хачмазького району
- Регіональне відділення Юстиції
- Поліцейське управління Хачмазького району
- Перша нотаріальна контора м. Хачмаз
- Хачмазька районна філія Державного фонду соціального захисту
- Будинок Культури імені Гейдара Алієва
- Регіональний центр інформації та туризму
- Регіональне управління державного реєстру по нерухомості
- Регіональне управління МНБ Азербайджанської Республіки
- Центр соціального захисту населення Хачмазького району
Є консервний комбінат «Кавказ».
- Аббасова Лала Гюльбаба гизи — депутат Міллі Меджлісу (Національних Зборів) Азербайджанської Республіки, член Спілки Журналістів Азербайджану, голова громадської організації «Жінка і Прогрес», лауреат премії імені Гасан-бека Зардабі, автор 12 пісень, 4 енциклопедичних зборів і однієї художньої книги.[13]
- Байрамов Тарверді Орудж огли — шахід, учасник Карабахської війни. Героїчно загинув 25 травня 1992 року при обороні Зангелана. Після його смерті школі, в якій навчався Тарверді Байрамов, присвоєно його ім'я.[14]
- Аркуш карти K-39-86 Хачмас. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- ↑ Клімат Хачмаза
- ↑ К. В. Тревер. {{{Заголовок}}}. — М. Л. : Издательство Академии наук СССР, 1959. — С. 211.
- ↑ Бутков П. Г. Материалы для новой истории Кавказа с 1722 по 1803 год [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — СПб.: 1869. — Глава 19. — С. 94.
- ↑ {{{Заголовок}}}. — Изд-во Академии наук СССР, 1962. — С. 40.
- ↑ Цветущий яблоневый край. "ИЗВЕСТИЯ". 31.03.10. Архів оригіналу за 4 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2010.
- ↑ а б Хачмас. БСЭ. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Хачмазский музей пользуется популярностью у туристов Читать полностью: http://news.day.az/society/428067.html. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Азстат. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
- ↑ Ильхам Алиев принял участие в открытии Историко-краеведческого музея в Хачмазе [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Президента АР. 19 июля 2013.
- ↑ Свято-Никольский храм г. Хачмас. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2019-11-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Xaçmaz rayonu müəssisələrinin kataloqu. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Deputat Lalə Abbasova ilə fotosöhbət. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ AZƏRBAYCAN ŞƏHİDLƏRİ. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 7 листопада 2019.
- Сайт про Хачмаз і Хачмазький район
- Хачмаз — стаття з Великої радянської енциклопедії