Опіза
Зовнішній вигляд
Опіза | |
---|---|
41°13′25″ пн. ш. 42°02′07″ сх. д. / 41.22361111° пн. ш. 42.03527778° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Розташування | Артвін |
Тип | церква |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опіза — середньовічний монастир в історичній області Кларджеті (нині територія Туреччини, вілайєт Артвін), перший з культурних центрів феодальної Грузії, відновлених після арабських завоювань VII–VIII століть (тут, зокрема, працювали карбувальники Бека і Бешка Опізарі).
Монастир включає будівлі VIII–IX століть: головний храм — хрестово-купольний будинок з 2 короткими поперечними рукавами, подовженою західною частиною і нартексом (відновлений в X столітті купол на складних пандатах завершено зонтичним покриттям), трапезну з 3-нефним залом та інші будівлі.
З Опізи походить рельєф з портретом царя Ашота Куропалата (камінь, IX століття, Державний музей мистецтв Грузії, Тбілісі).
- Беридзе В. В., Место памятников Тао-Кларджети в истории грузинской архитектуры, Тб., 1981;
- Марр Н. Я. Дневник поездки в Шавшию и Кларджию, СПб., 1911;
- Павлинов А. М., Экспедиция на Кавказ 1888 года, «Материалы по археологии Кавказа», 1893, в. 3;
- ბერიძე ვ., მენაბდე ლ.,ქსე, ტ. 7, გვ. 544, თბ., 1984.
Це незавершена стаття з історії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |