Океніт
| Океніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Oke[2] |
| Хімічна формула | Ca₁₀Si₁₈O₄₆·18H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EA.40 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Лоренц Окен[3] |
| Типова місцевість | Діско[3] |
 Океніт у Вікісховищі | |
Океніт — мінерал.
Хімічна формула: Ca3 [(H2O)2|Si6O15]•4H2O. Містить (%): CaO — 26,32; SiO2 — 56,75; H2O — 16,93.
Сингонія триклінна. Утворює дрібні плоскі кристали та сплутано волокнисті маси. Спайність досконала. Густина 2,28 — 2,33. Твердість 5,5. Колір білий з жовтуватим або голубуватим відтінком. Еластичний. Зустрічається в мигдалинах ефузивних порід основного складу разом з апофілітом, цеолітами та іншими низькотемпературними мінералами.
Рідкісний. Розповсюдження: о. Диско (Ґренландія), Скаут-Гілл (Ірландія), гори Літл-Белт (штат Монтана, США).
За прізвищем нім. природознавця Л. Окена (L.Oken). (Fr. Von Kobell, 1828).
- 2) Зайва назва воластоніту. (Rink, 1848).
Синоніми: бордит, дисклазит.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Океніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Океніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
