Огон

Ого́н^[1], раніше о́гон (нід. oogen — «очі»)^[2] — постійна петля на тросі, утворена шляхом переплетення його сталок аналогічно сплесеню. Також огоном називають кільце з троса, зроблене на його середині або кінці.

Огони застосовуються переважно в морській справі. Через огони можуть протягуватися сполучні скоби при з'єднанні двох тросів тощо.

Розрізняються кілька різновидів огона, у тому числі:

Простий огон. На кінець троса накладається тимчасова марка, після чого його розпускають на сталки, на кінцях яких також ставляться позначки. Потім його укладають у вигляді петлі необхідних розмірів, а кожну з решти сталок пробивають під відповідну сталку нерозпущеної частини троса^[3].
Огон з коушем. Виконується так само, як і простий огон, але до троса переплітається ще й коуш. Він оберігає трос від крутих вигинів, збільшуючи його термін служби^[4].
Розрубний огон. На кінцях двох тросів розпускаються сталки, кожна з них маркується. Потім сталки одного з тросів вплітають в інший трос, і навпаки. Виконується не менше трьох пробивань^[5].
Підковоподібний огон. Трос згинається в потрібному місці, і на деякій відстані від місця згину, в обидві «гілки» вплітаються сталки невеликої частини троса тієї ж товщини. Зазвичай робляться три пробивання^[6].
Голландський огон. З троса виводять одну з його сталок, причому її довжина повинна бути трохи більше довжини в окружності огона; ще дв сталки троса укладають у вигляді петлі так, щоб їх кінці перехрещували його. Вільна сталка вводиться на своє місце назустріч іншим сталкам. Кінці на всіх сталках розпускаються на каболки й укладаються уздовж троса^[7].