Очікує на перевірку

Нігде (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нігде

тур. Niğde

Провінція:
Нігде
Адм. центр Нігде
Країна Туреччина Туреччина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Аксарай Невшехір
Конья Кайсері
Мерсін Адана
Номерний знак 51
Населення
 - повне 331,677 тис.чол. (2007)
 - густота 45,35 чол./км²
Площа
 - повна 7 314 км²
Висота
 - максимальна 1229 м
 - мінімальна 1229 м
Вебсайт nigde.gov.tr
Код ISO 3166-2 TR-51

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нігде

Ні́где, або Ні́де[1][2] (тур. Niğde) — провінція в Туреччині, розташована в регіоні Центральна Анатолія. Столиця — Нігде (Ніде).

Назва

[ред. | ред. код]

Назва Нігде походить від назви міста в античні часи Накіта (Нахіта), яке в свою чергу, походить від хетської назви na-hi-ti- ia, вперше згаданої в написі лувійського царя Саруаніса.

Географія

[ред. | ред. код]

Іл Нігде межує з мулом Кайсері на сході, Мерсін на півдні, Адана на південному сході, Аксарай на заході, Невшехір на півночі, Конья на південному заході.

Провінція Нігде з трьох сторін оточена гірським хребтом Тавр з горою Хасан і річкою Мелендіз. На заході простягається рівнина Еменало з родючим ґрунтом, завдяки якій в провінції Нігде розвинене сільське господарство, перш за все виробництво яблук і картоплі.

Клімат сухий і холодний, зі снігом і холодним північним вітром взимку і практично без опадів влітку.

Історія

[ред. | ред. код]

Територія заселена з 8000-6700 років до н. е. (неолітичне поселення Тепечик-Чифтлик)[3]. Пізніше тут оселилися хетти приблизно в 1000-800 році до н. е.

Потім сюди прийшли ассирійці, фригійці, греки, перси, Олександр Македонський і візантійці, які побудували місто Т'яна з палацами і фонтанами.

Візантійськей панування тривало до завоювання провінції в 1166 році сельджуками. До початку XIII століття Нігде було одним з найбільших міст Анатолії, до цього періоду відноситься вражаюча кількість мечетей і усипальниць. З 1471 року ця територія належала Османській імперії, а з 1920 року - республіці Туреччина.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення - 348 081 жителів (2009). Адміністративний центр - місто Нігде, в ньому проживає більше 100 тисяч мешканців.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Іл Нігде ділиться на 6 районів:

  1. Алтунхісар (Altunhisar)
  2. Бор (Bor)
  3. Чамарди (Çamardı)
  4. Чифтлик (Çiftlik)
  5. Нігде (Niğde)
  6. Улукишла (Ulukışla)

Економіка

[ред. | ред. код]

Нігде займає вигідну економічну позицію завдяки сусідству з процвітаючими провінціями Конья в Центральній Анатолії і Адана на Середземному морі. Поблизу знаходяться аеропорти Кайсері і Невшехір, і проходять туристичні маршрути.

Найрозвиненіше сільське господарство: вирощуються яблука, картопля, капуста, зернові, буряки. Населення зайняте також в молочній та м'ясопереробній промисловості, бджільництві та рибальстві.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Гори Аладаг і Болкар в Таурусі взимку є відомими гірськолижними курортами, а влітку - велосипедними й альпіністськими маршрутами. За Аладаг проходять самі улюблені альпіністські траси, що починаються з сіл Демірказик і Чукурбаг. На Болкарі знаходяться 7-кілометрова гірськолижна траса, озеро в кратері вулкана, а навесні гора усипана квітами.

В провінції Ніде розташовано безліч старовинних церков, мечетей та підземних міст, серед них:

  • Підземне місто Конакли;
  • Античне місто Т'яна;
  • Римський водопровід в районі Бор;
  • Церква Андавал;
  • Монастир Гюмюшлер;
  • Фортеця Нігде;
  • Великі мечеті Стамбул-Ібор;
  • Медресе Ак, медресе Зинджиріє;
  • Мечеті: Алаеддін, Сунгур Бек, Ханім, Паша і Шейх-Ільяс, Диш-Джамі, Сари, Шах;
  • Великий критий базар Нідге;
  • Заїжджі двори: Алай, Султан, Агзи Кара і Окюз Мехмед паша;
  • Келія Хюдавенд-Хатуна;
  • Усипальниця Гюндогду.

А також:

  • Музей міста Нігде;
  • Долина Іхлара;
  • Гарячі мінеральні джерела Гюзельюрт, Чифтехан і Зіга;
  • Водопій Іхлара;
  • Барельєф Гекбез.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Туреччина. Країна солодкого відпочинку
  2. Туреччина: Варто побачити. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
  3. Kılınç G. M. et al. The Demographic Development of the First Farmers in Anatolia, 2016.
Аксарай Невшехір Кайсері
Конья Кайсері
Конья Мерсін Адана