Масло з молока яка
 Масло з молока яка | |
| Тип | масло |
|---|---|
| Походження | |
| Необхідні компоненти | молоко яка |
Масло з молока яка (англ. Yak butter) – вершкове масло, яке виготовляють з молока одомашненого яка в Непалі, Бутані, Індії, Монголії та Тибеті. Сир та молоко з молока яка є основними продуктами харчування та предметами торгівлі в громадах скотарів у Південній та Центральній Азії та в Тибетському нагір’ї[1].
До 1980 року Непал був єдиною з азійських країн, яка виготовляла продукти з молока одомашнено яка, у тому числі масло і сир, на експорт[1].
Молоко яка має у два рази більшу жирність, ніж цільне коров’яче молоко, а вершкове масло має текстуру дуже близьку до сиру[2][3].
Ячне скотарство дає пастухам багато різноманітних продуктів, у тому числі гній для палива, тяглову силу, м'ясо, волокна, і, звісно ж, молоко[1]. Хоча вживання продуктів з молока яка є дуже поширеним явищем у районах гірських пасовищ, все ж не у всіх скотарських громадах їх вживають[4].
В Тибеті молоко яка бродить протягом однієї ночі. Влітку отриманий розчин збивають в дерев’яній маслобійці. Взимку розчин виливають у роздутий овечий шлунок та збовтують доти, доки масло не набуде своєї звичної форми[4].
Термін зберігання свіжого масла з молока яка становить близько одного року. Переважно його зберігають у сухому місці, без доступу повітря, у мішках з овечих шлунків або листя рододендрона[2][3].
Виготовляють сир та масло з молока яка переважно ручним способом далеко у горах. Незначна частина виготовлених молочних продуктів експортується.
- Масло та сир з молока яка сьогодні не тільки вживаються, але й також продаються у інші країни.
- Масло з молока яка застосовується для традиційної вичинки шкур. Старе згіркле масло є найкращим для цього, ніж свіже масло[5].
- З цього виду масла готують популярний тибетський солоний напій часуйма. Пряжене вершкове масло використовують для приготування десерту. Змішують його з ячмінним борошном (цампою), отримуючи тісто, в яке додають фініки, кунжут. Й саме так традиційно пригощають гостей[1].
- Також це масло допомагає зволожувати шкіру [2], його застосовують як паливо для масляних ламп[6], з нього ліплять масляні скульптури для Лосара (тибетського Нового Року)[7], які можуть досягати майже 10 метрів у висоту [8].
- ↑ а б в г 10 Products from Yak and Their Utilization. FAO. Архів оригіналу за 24 жовтня 2004. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ а б в Jordans, Bart (2008). Bhutan: A Trekker’s Guide, Cicerone Press Limited. pg. 180 [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Levy, Patricia (2007). Tibet. Marshall Cavendish. pg. 122 [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Goldstein, Melvin C; Cynthia M. Beall (1990). Nomads of Western Tibet: The Survival of a Way of Life. University of California Press. с. 87. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Wiener, G (2003). The Yak. Second edition revised and enlarged (PDF). Food and Agriculture Organization of the United Nations. с. 252. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2011.
Leather from yak is usually tanned by a traditional method. For this purpose, the herdsmen ... spread old, rancid butter on the skin (fresh butter is not useful in tanning).
- ↑ Yaks, butter, and lamps in Tibet. WebExhibits.org. Архів оригіналу за 27 лютого 2004. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Butter Sculpture Tradition Melting Away. China.org.cn. Архів оригіналу за 21 травня 2006. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Goldstein, Melvin C; Cynthia M. Beall (1990). Nomads of Western Tibet: The Survival of a Way of Life. University of California Press. с. 241. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 23 жовтня 2018.
- 10 Products from Yak and Their Utilization [Архівовано 24 жовтня 2004 у Wayback Machine.](англ.)