Максвелл Фрост

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максвелл Фрост
англ. Maxwell Frost
Максвелл Фрост
Максвелл Фрост
Член Палати представників США від 10-го округу Флориди
Нині на посаді
На посаді з3 січня 2023
ПопередникВел Демінґз
Народився17 січня 1997(1997-01-17) (27 років)
Орландо, Флорида, США[1]
Відомий якполітик, активіст
КраїнаСША
Alma materValencia Colleged
Політична партіяДемократична партія США
frostforcongress.com
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фрост.

Максвелл Алехандро Фрост (англ. Maxwell Alejandro Frost; нар. 17 січня 1997)[2][3] — американський активіст і політик-демократ, член Палати представників США з 3 січня 2023 року.[4] Раніше був національним організаційним директором «Маршу за наші життя».

Фрост є першою людиною з покоління Z, обраною до Конгресу США, і другою, народженою в 1990-х роках (після Медісона Которна[en])[5].

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Фрост народився 17 січня 1997 року в родині пуерториканки ліванського походження та гаїтянина.[6][7] Його біологічна мати мала кількох дітей і зазнавала насильства.[8] Його усиновили немовлям; його прийомна мати — вчителька спеціальної освіти, яка емігрувала до Сполучених Штатів з Куби на одному з рейсів Freedom Flights[en], а його прийомний батько — музикант із Канзасу. Фрост ідентифікує себе афрокубинцем[en].[9] У червні 2021 року він відновив зв'язок зі своєю рідною матір'ю[9][10] . Фрост відвідував школу мистецтв округу Оцеола[en] в Орландо.[11] Станом на червень 2022 року він зарахований до Валенсійського коледжу в Орландо[en].[9]

Рання кар'єра

[ред. | ред. код]

Фрост займається організаційною діяльністю приблизно з 2012 року, коли брав участь у другій президентській кампанії Барака Обами.[12][11] Він також був волонтером «Альянсу дії Ньютауна», організації, створеної у відповідь на стрілянину в початковій школі Сенді-Хук.[9] Подіями, що вплинули на його свідомість, він називає кампанію «Захопи Волл-стріт», різанину в середній школі Колумбайн, убивство Трейвона Мартіна[en] та стрілянину в нічному клубі в Орландо.[13] Пізніше він працював на Берні Сандерса, Гілларі Клінтон і Маргарет Ґуд[en].[10] Фрост раніше був пропалестинським активістом і дотримувався пропалестинських переконань, перш ніж змінити свою зовнішньополітичну позицію в 2022 році.[14]

У 2016 році Фрост вцілів у збройному інциденті під час святкування Гелловіну в центрі Орландо в 2016 році.[9][15]

Фрост був організатором у складі Американської спілки захисту громадянських свобод і працював над підтриманням четвертої поправки до конституції Флориди 2018 року та тиском на Джо Байдена, щоб він припинив підтримку поправки Гайда[en] в 2019 році[9] . Він був національним організаційним директором «Маршу за наші життя».[9][16] У листопаді 2021 року Фроста заарештували на мітингу за права виборців на площі Лафаєта[en], який проводили Вільям Барбер II[en] і Бен Джелос[en].[17]

Палата представників США

[ред. | ред. код]

Вибори

[ред. | ред. код]

У серпні 2021 року Фрост оголосив про свою кандидатуру від Демократичної партії в 10-му окрузі Флориди.[18] Під час первинної кампанії він випустив телевізійну рекламу спанглішем, сказавши виданню The Hill: «Латиноамериканці зараз у ситуації, коли їхньою рідною мовою є іспанська, але вони також розмовляють англійською, і, відверто кажучи, це про мене … Ми розмовляємо іспанською вдома, і я знаю, що так само роблять багато латиноамериканських сімей в окрузі».[19]

У серпні 2022 року Фрост переміг, серед інших, сенатора штату Рендолфа Брейсі[en] та колишніх членів Конгресу США Алана Грейсона[en] та Коррін Браун[en] на партійних праймеріз.[20] З огляду на демократичний ухил округу, Фросту прогнозували перемогу на загальних виборах у листопаді;[21] у разі обрання він мав стати наймолодшим членом Конгресу, першим членом Конгресу з покоління Z і першим афрокубинським членом Конгресу.[9][16][22][23] Його підтримали численні національні та місцеві політичні діячі, у тому числі Джессі Джексон, колишній президент NAACP Бен Джелос, активістка за громадянські права Долорес Уерта та сенатори США Берні Сандерс і Елізабет Воррен.[24] Перемога Фроста зробила його першим представником покоління Z, обраним до Конгресу.[25]

Політичні позиції

[ред. | ред. код]

Навколишнє середовище

[ред. | ред. код]

Фрост підтримує Green New Deal.[9] Він визначив екологічну справедливість пріоритетом своєї кампанії.[7][10]

Зброя

[ред. | ред. код]

Фрост виступає за контроль над зброєю.[7][10]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Frost підтримує централізовану страхову медицину[en] та інвестування в запобігання пандеміям[en].[7][9][10]

Кримінальне судочинство

[ред. | ред. код]

Фрост хоче «працювати в напрямку майбутнього без в'язниці».[9] Він підтримує декриміналізацію секс-роботи та вживання марихуани.[10][26]

Зовнішня політика

[ред. | ред. код]

Фрост підтримує рішення ізраїльсько-палестинського конфлікту за принципом двох держав і заявив про свій намір поїхати до Ізраїлю, щоб просувати «лідерство США у встановленні миру в регіоні, який так відчайдушно потребує і заслуговує на це».[27][28] Він називав себе «проізраїльським і пропалестинським».[27][28][29] Він підтримує безумовну військову допомогу США Ізраїлю.[27][28][30] Розкритикував Фонд мучеників Палестинської адміністрації, який виплачує компенсації сім'ям загиблих і поранених бойовиків, порівнявши це з тактикою вербування Хамасу з метою вчинення політично мотивованого насильства проти Ізраїлю.[27][30] Фрост категорично виступає проти руху «Бойкот, дивестиція та санкції» (BDS), звинувачує його у приховуванні керівництва терористичних організацій і пропонує, щоб підприємства, які беруть участь у BDS, у свою чергу були позбавлені дивестовані.[27][28][30]

Критика зміни пропалестинської позиції

[ред. | ред. код]

На початку серпня 2022 року єврейський новинний вебсайт Jewish Insider опублікував кандидатську анкету Фроста із кампанії на виборах до Конгресу, яка ознаменувала раптовий розворот зовнішньополітичних позицій Фроста щодо Ізраїлю та Палестини.[30] Фрост раніше брав участь у пропалестинському активізмі, але в анкеті він дистанціювався від свого минулого, заявляючи про агресивну позицію проти руху BDS, закликаючи до безумовної військової допомоги Ізраїлю та заявляючи про свою опозицію до антисіонізму.[28] Пізніше його кампанія оприлюднила позиційний документ, який формалізував ці позиції.[27][30]

З тих пір прогресивні групи критикували Фроста за те, що він «полишив Палестину на своєму шляху до перемоги на праймеріз Демократичної партії»,[31] тоді як його колишні пропалестинські колеги-активісти звинуватили його в обманному використанні пропалестинських позицій як «сходинки до того, щоб стати антипалестинцем», і підманюванні виборців, оскільки голосування поштою на первинних виборах вже було зроблено до його зміни політичних позицій.[14][31]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Фрост розмовляє іспанською та англійською.[19] Він джазовий барабанщик і грає на тімбалах.[11][16] Його шкільний гурт Seguro Que Sí з дев'яти учасників («авжеж» іспанською) виступав на параді під час другої інавгурації Обами в 2013 році.[11][32]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
  2. ↑ Parrow, Kyra (5 травня 2022). UCF students fuel power into midterm campaign for Generation Z running candidate. NSM Today. Архів оригіналу за 9 листопада 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  3. ↑ Maxwell Alejandro Frost (@MaxwellFrostFL) / Twitter. Twitter (англ.). Процитовано 2 вересня 2022.
  4. ↑ Anderson, Curt (8 листопада 2022). Democrat Frost becomes 1st member of Gen Z to win House seat. Associated Press. Процитовано 9 листопада 2022.
  5. ↑ Florida Democrat Maxwell Alejandro Frost becomes first Gen Z candidate to win House seat. PBS NewsHour (амер.). 8 листопада 2022.
  6. ↑ Bernal, Rafael (24 серпня 2022). Who is Maxwell Alejandro Frost, the 25-year-old Democratic House nominee?. The Hill. Процитовано 9 листопада 2022.
  7. ↑ а б в г McMenamin, Lexi (8 листопада 2021). Candidates to Watch in the 2022 Midterms. Teen Vogue (амер.). Процитовано 29 червня 2022.
  8. ↑ Sotomayor, Marianna (3 вересня 2022). Maxwell Frost is figuring out how to be Gen Z’s likely first congressman. The Washington Post. Процитовано 9 листопада 2022.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м Metzger, Bryan (28 травня 2022). Meet the 25-year-old gun violence prevention advocate who could become the first Gen Z member of Congress. Business Insider (амер.). Процитовано 28 червня 2022.
  10. ↑ а б в г д е Lipson, Molly (31 березня 2022). For This 25-Year-Old Running For Congress, Friends Are The Key To His Campaign. Elite Daily (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  11. ↑ а б в г Allen, Greg (20 січня 2013). A High School Salsa Band In The Inaugural Parade? 'Of Course!'. NPR. Процитовано 24 серпня 2022.
  12. ↑ 24-year-old running for Congress: Need to honor those "killed due to senseless gun violence". MSNBC.com (англ.). 24 вересня 2021. 0:00. Процитовано 30 червня 2022.
  13. ↑ Moore, Elena (6 липня 2022). The first Gen Z candidates are running for Congress — and running against compromise. WBUR (англ.). Процитовано 8 липня 2022.
  14. ↑ а б Farooq, Umar A. (29 серпня 2022). How Florida progressive Maxwell Frost courted Palestinians, then abandoned them. Middle East Eye. Процитовано 9 листопада 2022.
  15. ↑ Bernal, Rafael (9 травня 2022). Hispanic Caucus endorses two front-runners for House seats. The Hill (амер.). Процитовано 28 червня 2022.
  16. ↑ а б в McQuilkin, Hilary; Chakrabarti, Meghna (6 грудня 2021). Are U.S. elected officials getting too old?. WBUR-FM (англ.). Процитовано 28 червня 2022.
  17. ↑ Powers, Scott (19 листопада 2021). Congressional candidate Maxwell Frost arrested at Washington protest. Florida Politics (амер.). Процитовано 29 червня 2022.
  18. ↑ Lemongello, Steven (11 серпня 2021). Gun reform activist Maxwell Frost announces run for Congress to succeed Val Demings. Orlando Sentinel. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 29 червня 2022.
  19. ↑ а б Bernal, Rafael (19 серпня 2022). Florida Democrat releases Spanglish ad. The Hill. Процитовано 9 листопада 2022.
  20. ↑ Swisher, Skyler (23 серпня 2022). Maxwell Frost, 25-year-old activist, likely headed to Congress after primary win. Orlando Sentinel. Архів оригіналу за 24 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  21. ↑ Elena, Moore (23 серпня 2022). Maxwell Frost, one of the first Gen Z candidates for Congress, has won his primary. NPR. Процитовано 24 серпня 2022.
  22. ↑ Galbraith, Alex (3 липня 2022). Democratic congressional candidate Maxwell Frost confronts Florida Gov. Ron DeSantis during Orlando show. Orlando Weekly (англ.). Процитовано 29 червня 2022.
  23. ↑ Rozsa, Lori; Weigel, David (24 серпня 2022). Who is Maxwell Frost, the Gen Z Democratic nominee in Florida?. Washington Post. Архів оригіналу за 24 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  24. ↑ Endorsements. Maxwell Frost for Congress (амер.). Процитовано 24 серпня 2022.
  25. ↑ Anderson, Curt (8 листопада 2022). Florida Democrat Maxwell Alejandro Frost becomes first Gen Z candidate to win House seat. PBS NewsHour (амер.). PBS. Процитовано 8 листопада 2022.
  26. ↑ Alund, Natalie Neysa (24 серпня 2022). At 25, Maxwell Frost could be first Gen Z member elected to Congress. USA TODAY. Процитовано 24 серпня 2022.
  27. ↑ а б в г д е A Two-State Solution: The Path Towards Peace (PDF). Maxwell Frost for Congress. 10 серпня 2022. Процитовано 9 листопада 2022.
  28. ↑ а б в г д Maxwell Frost Jewish Insider Questionnaire (PDF). Jewish Insider. 10 серпня 2022. Процитовано 9 листопада 2022.
  29. ↑ Samuels, Ben (24 серпня 2022). Pro-Israel Candidates Win Key Primaries in New York, Florida. Haaretz. Процитовано 9 листопада 2022.
  30. ↑ а б в г д Kassel, Matthew (11 серпня 2022). Gen Z progressive says he's 'pro-Israel' and 'pro-Palestinian'. Jewish Insider. Процитовано 9 листопада 2022.
  31. ↑ а б Plitnick, Mitchell (25 серпня 2022). Maxwell Frost abandoned Palestine on his way to Democratic primary victory. Mondoweiss. Процитовано 9 листопада 2022.
  32. ↑ Rodriguez, Sabrina (23 серпня 2022). 'The Future We Deserve': This Florida Gen Z Candidate Thinks He Can Chart a New Path For the Youth. Politico. Процитовано 24 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максвелл Фрост
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максвелл_Фрост&oldid=40808036