Мерлені Ірина Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мерлені Ірина Олексіївна
Ірина Мерлені. 2014 рік.
Ім'я при народженніІрина Олексіївна Мельник
Народилася8 лютого 1982(1982-02-08) (42 роки)
Кам'янець-Подільський
Країна Україна
Діяльністьзаслужений майстер спорту України з вільної боротьби
Alma materМАУП
Титулолімпійська чемпіонка (Афіни, 2004), бронзова призерка Олімпіади (Пекін, 2008);
триразова чемпіонка світу (2000, 2001, 2003), дворазова чемпіонка Європи (2004, 2005)
БатькоМельник Олексій Володимирович
Вага48 кг
Зріст150 см
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України

Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Олімпійські ігри
Золото Афіни 2004 жіноча боротьба, до 48 кг
Бронза Пекін 2008 жіноча боротьба, до 48 кг
Чемпіонати світу з боротьби
Золото Софія 2000 жіноча боротьба, до 46 кг
Золото Софія 2001 жіноча боротьба, до 46 кг
Золото Нью-Йорк 2003 жіноча боротьба, до 48 кг
Срібло Будапешт 2005 жіноча боротьба, до 48 кг
Срібло Баку 2007 жіноча боротьба, до 48 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Срібло Будапешт 2001 жіноча боротьба, до 46 кг
Золото Хапаранда 2004 жіноча боротьба, до 48 кг
Золото Варна 2005 жіноча боротьба, до 51 кг
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.

Іри́на Олексі́ївна Мельник, пізніше Мерле́ні (нар. 8 лютого 1982, Кам'янець-Подільський) — українська борчиня вільного стилю. Заслужений майстер спорту України з вільної боротьби, олімпійська чемпіонка (Афіни, 2004), бронзова призерка Олімпіади (Пекін, 2008); чемпіонка світу (2000, 2001, 2003), чемпіонка Європи (2004, 2005), вагова категорія — до 48 кг.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 8 лютого 1982 р. в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область). Батько і перший тренер — Олексій Мельник. Мати — Анастасія[1].

«Мій батько — Мельник Олексій Володимирович — навчав мене з дитинства перемагати. Він казав: „Іро, ти повинна краще за всіх бігати, стрибати і підтягуватися“. Так я і перемагала до певного моменту — до олімпійського золота»[2].

Є також вихованкою свого брата, заслуженого тренера України Олексія Мельника молодшого, чоловіка і тренера чемпіонки світу та Європи Алли Черкасової[3].

З 18 лютого 2006 одружена з майстром спорту міжнародного класу з вільної боротьби Андрієм Микульчиним. Після одруження взяла прізвище чоловіка, але під час спортивних змагань послуговувалась звичним Мерлені, оскільки саме під цим прізвищем досягла найбільших перемог на світовій борцівській арені, і воно відоме всьому світові[4]. Має двох синів — старшого, Артура, та молодшого, Адама[1].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Прийшла в боротьбу у віці 15 років. Приїхала до Львова на навчання в училище фізичної культури під прізвищем Мельник. Під час проживання в Греції виступала під прізвищем Мерлені.

Щодо шлюбу з греком — усе суцільна вигадка, бо ніякого Яніуса Мерлені не існувало в природі. Коли я переїхала в Елладу, то просто змінила прізвище на їхній манер. Це як псевдонім. Що вдієш — такі були умови сторони, яка мене запросила. Мовляв, не можна на змаганнях представляти Грецію з українським прізвищем.

Попри чутки, у мене справді не було ніякого шлюбу. Ми практично весь час були на зборах і постійно переїжджали з місця на місце. Поїхала ж я туди, зрозуміло чому — у пошуках найкращих умов для тренувань[5].

У 2007 році Ірина Мерлені завоювала срібну медаль на чемпіонаті світу з боротьби, що проходив у Баку[6]. Незадовго до світової першості упевнено виграла міжнародний турнір у Польщі.

Чемпіонка Олімпійських ігор 2004 в м. Афіни, Триразова чемпіонка світу, срібна призерка чемпіонату світу 2007, багаторазова чемпіонка України.

Тренери: Олексій Мельник, Руслан Савлохов, Ігор Дух.

21 вересня 2013 року увійшла до всесвітньої Зали Слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA)[7].

Після завершення спортивної кар'єри

[ред. | ред. код]

Від 14 липня 2014 року до 9 червня 2015 року очолювала управління молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації[8][9].

28 серпня 2014 року виставила на аукціон золоту медаль і кубок, здобуті нею на міжнародному турнірі «Чорне море»; кошти від продажу мали піти пораненим воякам, що воюють на сході України[10].

Після повномасшабного вторгнення Росії в Україну виїхала до шведського міста Гапаранда, де влаштувалася на роботу в магазині мережі Systembolaget. Після основної праці навчала боротьбі в дитячій секції місцевого спортивного клубу[11].

Участь у талант-шоу

[ред. | ред. код]

У 2009 році Ірина Мерлені разом із Сергієм Костецьким перемогла у шоу «Танцюю для тебе-2» на телеканалі «1+1»[12].

У 2018 році взяла участь у шоу Голос країни, де не пройшла етапу сліпих прослуховувань[13]. 2019 року спробувала себе у вокальному шоу X-Фактор (отримала від суддів три «ні» і одне «так» й не потрапила до наступного етапу)[14]. У 2021 році прийшла на проєкт Україна має талант, де виконала танець на пілоні, отримала від суддів три «так» і пройшла до наступного етапу конкурсу[15].

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Спортивні результати на міжнародних змаганнях

[ред. | ред. код]

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Боротьба на літніх Олімпійських іграх 2004 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг  Золото
Боротьба на літніх Олімпійських іграх 2008 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг Бронза
Боротьба на літніх Олімпійських іграх 2012 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг 5

Виступи на Чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 2000 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 2001 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 2003 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 2005 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 2007 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг Срібло

Виступи на Чемпіонатах Європи

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 2001 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби 2004 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 2005 Україна Україна жіноча боротьба, до 51 кг  Золото

Виступи на Кубках світу

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Кубок світу з боротьби 2012 Україна Україна жіноча боротьба, до 51 кг 6

Виступи на інших змаганнях

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Klippan Lady Open 2003 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед студентів 2005 Україна Україна жіноча боротьба, до 51 кг  Золото
Золотий Гран-прі з боротьби 2012 (Красноярськ) Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг  Золото
Київський Міжнародний турнір з боротьби 2012 Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг Срібло
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2012 (Гельсінкі) Україна Україна жіноча боротьба, до 48 кг  Золото

Виступи на змаганнях молодших вікових груп

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби серед юніорів 1999 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 1999 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби серед юніорів 2000 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2000 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг Бронза
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2001 Україна Україна жіноча боротьба, до 50 кг 5
Чемпіонат світу з боротьби серед кадетів 1998 Україна Україна жіноча боротьба, до 46 кг  Золото

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Andersson, Nellie (13 березня 2022). Familjen fick stark hjälp att fly kriget. nsd.se (швед.). Процитовано 11 серпня 2024.
  2. ↑ С. Н. Бубка, М. М. Булатова (2011). Олімпійське сузір’я України: Тренери (укр.) . Київ: Олімпійська л-ра,. с. 40. ISBN 978-966-8708-44-2.
  3. ↑ А. К. Черкасова. Мельник Олексій Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
  4. ↑ Музика П. Олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені вийшла заміж // Україна і час. — 2006. — № 7 (191) (16—21 лютого). — С. 1.
  5. ↑ Ірина Мерлені: Для чоловічого журналу не сфотографуюся навіть за 20 тисяч доларів! // Корольов Ігор, «Україна молода». Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 10 листопада 2007.
  6. ↑ Мерлені повернулась в великий спорт і стала другою на чемпіонаті світу//«Газета по-українськи», 21.09.2007. Архів оригіналу за 09.11.2007. Процитовано 10.11.2007.
  7. ↑ Ірина Мерлені та Ельбрус Тедеєв увійшли до всесвітньої Зали слави боротьби. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  8. ↑ Наконечний Ю. Управління молоді та спорту облдержадміністрації з новим очільником // Хмельницька обласна державна адміністрація. — 14 липня 2014.
  9. ↑ Олімпійська чемпіонка Мерлені йде з управління молоді та спорту Хмельницької ОДА // Незалежний громадський портал. — 9 червня 2015. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 9 червня 2015.
  10. ↑ Олімпійська чемпіонка Мерлені продасть медаль і кубок, щоб допомогти пораненим українським військовим. Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  11. ↑ Mistrzyni olimpijska uciekła z kraju. Pracuje w szwedzkim sklepie monopolowym. eurosport.tvn24.pl (польською) . Eurosport. 26 травня 2023. Процитовано 11 серпня 2024.
  12. ↑ Переможці проекту «Танцюю для тебе-2» - Ірина Мерлені та Сергій Костецький. detector.media (укр.). 27 квітня 2009. Процитовано 11 серпня 2024.
  13. ↑ Даша Пастернак, Олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені заспівала французькою на шоу «Голос країни» // Є, 25 лютого 2018. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  14. ↑ Даша Пастернак, Олімпійська чемпіонка з Хмельницького заспівала на «Х-факторі» // Є, 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  15. ↑ Даша Пастернак, Pole Dance від олімпійської чемпіонки: Ірина Мерлені виступила на «Україна має талант» // Є, 5 грудня 2021. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  16. ↑ Указ Президента України № 1104/2004 від 18 вересня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів національної збірної команди України на XXVIII літніх Олімпійських іграх». Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 19 серпня 2012.
  17. ↑ Указ Президента України № 804/2008 від 4 вересня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх». Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 19 серпня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мерлені Ірина Олексіївна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мерлені Ірина Олексіївна


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерлені_Ірина_Олексіївна&oldid=43258464