Лопе II де Аро
Лопе II | ||
| ||
---|---|---|
1214 — 15 листопада 1236 | ||
Попередник: | Дієго II де Аро | |
Наступник: | Дієго III де Аро | |
Народження: |
1170 Біскайя, Кастилія | |
Смерть: |
15 листопада 1236 Кастилія | |
Поховання: | Santa María la Real of Nájera de tus muertosd | |
Країна: | Кастильське королівство | |
Релігія: | католик | |
Рід: | Аро | |
Батько: | Дієго II де Аро | |
Мати: | Марія Манріке | |
Шлюб: | Уррака Леонська | |
Діти: | Менсія |
Лопе II де Аро (ісп. Lope Díaz II de Haro; бл. 1170 — 15 листопада 1236) — кастильський магнат, біскайський сеньйор (1214–1236). Учасник Реконкісти, хрестоносець, член Ордену святого Якова. Представник дому Аро. Старший син біскайського сеньйора Дієго II де Аро та Марії Манріке. Брав участь разом із батьком у битві при Навас-де-Толосі (1212). Васал кастильських королів Альфонсо VIII, Енріке I, Фернандо III. Підтримував останнього під час конфлікту з леонським королем Альфонсо IX, за успіхи отримав титул королівського хорунжого. Нагороджений поселеннями Аро і Педросо. Супроводжував Фернандо ІІІ у війні проти маврів Андалузії, відзначився під час звільнення Баеси (1227). Був одружений із Урракою, донькою Альфонсо IX і звідною сестрою Фернандо III. Конфліктував із калаоррським єпископом (1232—1235). Без дозволу короля видав свою доньку Менсію за магната Альваро де Кастро, що породило конфлікт із короною (1234). Помер у Кастилії. Похований Нахерському монастирі святої Марії. Також — Ло́пе ІІ Аро́ський. Прізвисько — Хоро́бра Голова́ (ісп. Cabeza Brava).
- Ansón Oliart, Francisco Fernando III, rey de Castilla y León. — Madrid: Ediciones Palabra S. A. 1998. (ісп.)
- Barón Faraldo, Andrés Grupos y dominios aristocráticos en la Tierra de Campos oriental, Siglos X-XIII. — Palencia: Monografías, 2006. (ісп.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лопе II де Аро
Cawley, Charles, Vizcaya, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy