Лисюк Антон Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисюк.
Ф
Антон Лисюк
Особисті дані
Повне ім'я Антон Ігорович Лисюк
Народження 26 лютого 1987(1987-02-26) (37 років)
  Бердичів, Житомирська область,
УРСР
Зріст 170 см
Вага 65 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник,
нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
2000—2001
2002 		Україна РУФК (Київ)
Україна «Полісся» (Ж)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003—2004 Україна «Рубін» (К) 0 (0)
2006—2007 Молдова «Ністру» (Ат) 29 (1)
2008—2009 Україна ПФК «Олександрія» 36 (2)
2009 → Україна «Арсенал» (БЦ) 8 (1)
2010 Узбекистан «Кизилкум» 20 (1)
2012 Словаччина «Татран» 11 (0)
2013 Казахстан «Кайсар» 1 (0)
2013 Україна «Зірка» (Кір) 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Антон Ігорович Лисюк (нар. 26 лютого 1987, Бердичів, Житомирська область, УРСР) — український футболіст, півзахисник та нападник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 26 лютого 1987 року в місті Бердичів (Житомирська область). Вихованець місцевого футболу, перший тренер — батько Анона, Ігор Леонідович Лисюк[1]. У ДЮФЛУ з 2000 по 2002 рік виступав за РУФК (Київ) та житомирського «Полісся», зіграв 28 матчів та відзначився 8-а голами. У 16-річному віці пройшов тренувальні збори з казанським «Рубіном». На зборах провів вдалий поєдинок проти владикавказької «Аланії», після якого Антону запропонували контракт з казанським клубом. Протягом наступних півтора років виступав за другу команду казанців під керівництвом Сергія Стукашова[1], яка виступала в Першості Росії серед аматорських футбольних клубів. Залучався до тренувань з першою командою, але через відсутність російського громадянства в офіційних матчах за першу команду «Рубіна» не грав[1]. Через відсутність ігрової практики залишив казанський клуб. Потім побував на перегляді в «Кубані», яку на той час очолював Павло Яковенка. Після цього перебував на контракті в клубі «Краснодар-2000», який під керівництвом Андрія Юдіна виступав у Другому дивізіоні Росії. Проте через відсутність російського громадянства не грав[1].

«Ністру»

[ред. | ред. код]

Потім повернувся до України, виступав за аматорський клуб ФК «Бердичів» у кубку Житомирської області. На одному з матчів цього турніру був присутній тодішній президент «Ністру» Василь Трагіра, який і запросив Лисюка до атакинського клубу[1]. В молдовському клубі партнерами Лисюка по команді були Мамаді Сангаре, Колінс Нгаха, Денис Єршов, Антон Муховиков, Юрій Грошев, Денис Маринчук та Андрій Мацюра. Разом з командою дійшов до фіналу кубку Молдови, був також і в заявці команди на Кубок УЄФА, в якому команда з атак в серії післяматчевих пенальті поступилася угорському «Гонведу»[1], проте в єврокубках на поле не виходив. Під час виступів за «Ністру» цікавилися Антоном тираспольський «Шериф» та харківський «Металіст», але президент атакинського клубу вирішив зберегти українця в своїй команді[1].

ПФК «Олександрія» та «Арсенал»

[ред. | ред. код]

На початку 2008 року знову повернувся до України, де прийняв запрошення Юрія Коваля та підписав контракт з ПФК «Олександрія». Дебютував у футболці «професіоналів» 18 березня 2008 року в пограному (0:1) виїному поєдинку 20-о туру Першої ліги проти київського ЦСКА. Антон вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Андрія Прокопова (Кохтюка)[2]. Дебютним голом за олександрійську команду відзначився 4 травня 2008 року на 90-й хвилині програного (1:2) виїзного поєдинку 29-о туру Першої ліги проти київського «Динамо». Лисюк вийшов на поле на 39-й хвилині, замінивши Олега Мельника[3] У складі «професіоналів» провів прекрасний сезон, допоміг команді завоювати бронзові нагороди першої ліги[1]. проте з гравцем не стали продовжувати контракт. За припущенням самого футболіста, це сталося через те, що «в якийсь момент він [Коваль], напевно, побачив на моїй позиції іншого гравця»[1]. У складі «Олександрії» у Першій лізі зіграв 36 матчів та відзначився 2-а голами, ще 2 поєдинки провів у кубку України.

Маючи ще півроку контракту з олександрійцями й будучи не потрібним першій команді, напередодні старту сезону 2009/10 років відправився на перегляд до іншого першолігового колективу, білоцерківського «Арсеналу». Проте за результатами перегляду кандидатуру Антона спочатку відсіяли, але через деякий час все ж запросили до команди[1]. Дебютував у складі «Арсеналу» 6 вересня 2009 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 8-о туру Першої ліги проти бурштинського «Енергетика». Лисюк вийшов на поле в стартовому складі, а на 49-й хвилині його замінив Антон Крамар[4]. Єдиним голом у складі білоцерківського колективу відзначився 19 вересня 2009 року на 28-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 10-о туру Першої ліги проти київського «Динамо-2». Антон вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Заради цього переходу погодився на зниження заробітної плати. В команді провів півроку[1]. У складі «Арсеналу» в Першій лізі зіграв 8 матчів (1 гол).

Кизилкум

[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 2009/10 років перейшов до узбецького «Кизилкума»[6]. Дебютував за команду з Зарафшона 13 березня 2010 року в програному (0:1) домашньому поєдинку першого туру Суперліги проти бекбадського «Металурга». Лисюк вийшов на поле в стартовому складі, а на 58-й хвилині його замінив Шералі Джураєв[7]. Єдиним голом за «Кизилкум» відзначився 22 травня 2010 року на 23-й хвилині переможного (1:0) домашньому поєдинку 10-о туру Суперліги проти АГМК. Антон вийшов на поле в стартовому складі, а на 89-й хвилині його замінив Жасур Хасанов[8] В Узбекистані став основним гравцем команди, за яку в місцевій Суперлізі зіграв 20 матчів та відзначився 1 голом. Також двічі зіграв проти «Буньодкора» під керівництвом Сколарі, а складі якого виступав зірковий Рівалдо[1]. В останньому поєдинку за «Кизилкум» отримав серйозну травму, зламав ногу, через що знадобилася операція. Проходив тривалий період реабілітації.

«Татран»

[ред. | ред. код]

Після відновлення від травми підтримував форму в чемпіонаті Житомирської області в складі команди з рідного міста. Підписав контракт з ужгородською «Говерлою-Закарпаттям», проте в заявці клубу не сезон не був, тому віце-президент ужгородського клубу Олександр Шуфрич запропонував відправитися в оренду до сусідньої Словаччини, до клубу «Татран», головним тренером якого в той час був Сергій Ковалець. У новому клубі партнером Антона по команді був інший українець, Андрій Яковлєв[1]. Дебютував за команду з Пряшева 17 березня 2012 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 22-о туру словацької Суперліги проти братиславського «Слована». Лисюк вийшов на поле на 58-й хвилині, замінивши Петара Катона[9]. Потім виступав під керівництвом Ангела Червенкова[1]. У другій частині сезону 2011/12 років зіграв 10 матчів у Суперлізі, а в першій частині наступного сезону провів усього 1 поєдинок, втративши своє місце в складі. Під час зимової перерви залишив розташування словацького клубу.

Вояж до Казахстану та повернення в Україну

[ред. | ред. код]

У 2013 році перейшов до казахського «Кайсару». Дебютував за команду з Кизилорди 10 квітня 2013 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 1-о етапу кубку Казахстану проти семейського «Спартака». Антон вийшов на поле в стартовому складі, а на 58-й хвилині його замінив Багдат Ісмаїлов[10]. У першій лізі Казахстану дебютував за нову команду 26 квітня 2013 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 6-о туру проти саранського «Гефеста». Антон вийшов на поле на 66-й хвилині, замінивши Серика Досманбетова[11]. Однак гравцем стартового складу так і не став, загалом провів 3 поєдинки за «Кайсар» (2 — в Кубку країни, 1 — у Першій лізі).

Наприкінці жовтня 2013 року повернувся в Україну, де підсилив кіровоградську «Зірку». Дебютував за команду з обласного центра 25 жовтня 2013 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 16-о туру Першої ліги проти МФК «Миколаїв». Антон вийшов на поле на 56-й хвилині, замінивши Вадима Гонщика[12]. У складі «Зірки» зіграв 4 поєдинки в Першій лізі. У грудні 2013 року залишив кіровоградський клуб[13].

Після цього виступав в обласних чемпіонатах за клуби «Шляховик» (Погребище), «Полісся» (Городниця), «Поділля» (Кирнасівка), «15 Громада» (Руданське) та «Патріот» (Кукавка).

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Заграничная эпопея Антона Лысюка [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ ЦСКА (Київ) - ПФК «Олександрія» (Олександрія) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Динамо-2» (Київ) - ПФК «Олександрія» (Олександрія) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Енергетик» (Бурштин) - «Арсенал» (Біла Церква) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Арсенал» (Біла Церква) - «Динамо-2» (Київ) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ UA-Football. Лысюк - в "Кызылкуме", Ершов - в "Алмалыке" [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ QIZILQUM VS. METALOURG 0 - 1 [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ QIZILQUM VS. AGMK 1 - 0 [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. ↑ SLOVAN BRATISLAVA VS. TATRAN PREŠOV 2 - 0 [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ «Спартак» (Семей) - «Кайсар» (Кизилорда) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ «Кайсар» (Кизилорда) - «Гефест» (Сарань) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ «Миколаїв» (Миколаїв) - «Зірка» (Кіровоград) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Лисюк залишив "Зірку" - UA-Football. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 23 жовтня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лисюк_Антон_Ігорович&oldid=41747595