Кріс Лоулер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кріс Лоулер
Особисті дані
Народження 20 жовтня 1943(1943-10-20) (81 рік)
  Ліверпуль, Велика Британія
Громадянство  Англія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1959-1962 Англія «Ліверпуль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1975 Англія «Ліверпуль» 549 (61)
1975–1977 Англія «Портсмут» 36 (0)
1976 →  США «Маямі Торос» 21 (1)
1977–1978 Англія «Стокпорт Каунті» 36 (3)
1978 Уельс «Бангор Сіті» 21 (1)
1980 Норвегія «Рауфосс»  ? (?)
1981 Норвегія «Гранд Буде» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971–1972 Англія Англія 4 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кріс Лоулер (англ. Chris Lawler, нар. 20 жовтня 1943, Ліверпуль) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Найбільш відомий своїми виступами за «Ліверпуль», з яким став триразовим чемпіоном Англії, дворазовим володарем Кубка Англії, чотириразовим володарем Суперкубка Англії, а також володарем Кубка УЄФА. Крім того провів 4 матчі за національну збірну Англії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Ліверпуль»

[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1943 року в місті Ліверпуль і приєднався до свого місцевого клубу «Ліверпуль», коли йому виповнилося 17 років у жовтні 1960 року, а дебютував за першу команду у віці 19 років у чемпіонаті в матчі проти «Вест-Бромвіч Альбіон» (2:2) на «Енфілді» 20 березня 1963 року. Протягом двох сезонів його виступи у складі основної команди відбувалися нерегулярно і він зіграв лише по шість матчів у кожному сезоні, але 1965 року став основним захисником «червоних». Граючи не лише у центрі, а й праворуч, 5 грудня 1964 року він забив перший із своїх численних голів за рідний клуб у матчі проти «Бернлі» (5:1). Того ж року був він вийшов в основі команди, яка перемогла «Лідс Юнайтед» у фіналі Кубка Англії сезону 1964/65 років на «Вемблі», вигравши трофей вперше в історії клубу[1].

Надалі Лоулер пропустив лише три гри за наступні сім сезонів. Протягом цього періоду він допоміг «Ліверпулю» виграти чемпіонат в 1966 році, випередивши «Лідс» на шість очок (за старою системою — два очки за перемогу). Того ж сезону «Ліверпуль» із Лоулером поступився «Боруссії» (Дортмунд) з рахунком 1:2 у фіналі Кубка володарів кубків на «Гемпден-Парк», Глазго, у першому матчі «червоних» у великому європейському фіналі.

Лоулер знову відчув смак поразки, коли грав у фіналі Кубка Англії 1971 року, який його клуб програв Арсеналу. У 1973 році «Ліверпуль» виграв титул чемпіона Англії та Кубок УЄФА. У чемпіонаті «Ліверпуль» випередив «Арсенал» на три очки, тоді як у фіналі Кубка УЄФА «Ліверпуль» переміг «Боруссію» (Менхенгладбах) із загальним рахунком 3:2 (перший матч клуб Кріса виграв на «Енфілді» з рахунком 3:0, але програв матч-відповідь 0:2 у Західній Німеччині).

Він перебував на лаві запасних після травми, коли «Ліверпуль» знову дійшов до фіналу Кубка Англії в 1974 році. Будучи 12-м гравцем, він отримав медаль переможця, коли «Ліверпуль» переміг «Ньюкасл Юнайтед» з рахунком 3:0, але у фіналі на поле не виходив.

Раптовий відхід Білла Шенклі з клубу влітку 1974 року ознаменував втрату місця в основі для Лоулера в «Ліверпулі» на додаток до травми, отриманої в матчі проти «Квінз Парк Рейнджерс» у 1973 році[2]. Новий менеджер Боб Пейслі придбав на позицію правого захисника молодого Філа Ніла з «Нортгемптон Таун» у наприкінці року, і після цього Лоулер грав за рідний клуб досить нерегулярно. Він провів останній матч за «Ліверпуль» проти «Гіберніана» в матчі Кубка УЄФА 17 вересня 1975 року, зігравши загалом за клуб 549 ігор і забивши 61 гол[3].

Подальша кар'єра

[ред. | ред. код]

В жовтні 1975 року Лоулер приєднався до «Портсмута», яким керував колишній одноклубник по «Ліверпулю» Іан Сент-Джон, де провів два сезони, а у 1976 році він грав влітку на правах оренди в «Маямі Торос» з Північноамериканської футбольної ліги[4].

Пізніше Лоулер приєднався до «Стокпорт Каунті» в 1978 році. Він також грав за команду Валлійської ліги «Бангор Сіті», а у 1980—1981 роках Кріс Лоулер грав і тренував клуб другого норвезького дивізіону «Рауфосс». Завершив ігрову кар'єру у іншій місцевій команді «Гранд Буде», за яку виступав протягом 1981 року.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

12 травня 1971 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії у відбірковому матчі до чемпіонату Європи на «Вемблі» проти Мальти (5:0), забивши свій перший і єдиний гол за «трьох левів». Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 4 матчі, забивши 1 гол.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Ліверпуль»: 1963/64, 1965/66, 1972/73
«Ліверпуль»: 1964/65, 1973/74
«Ліверпуль»: 1964, 1965, 1966, 1974
«Ліверпуль»: 1972/73

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FA Cup Final 1965. web.archive.org. 6 жовтня 2007. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 8 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  2. ↑ Chris Lawler - The Silent Knight - LFChistory - Stats galore for Liverpool FC!. www.lfchistory.net. Процитовано 26 лютого 2022.
  3. ↑ Крис Лоулер (Chris Lawler): Биография, статистика, новости, фото. LiverBird.ru: Liverpool FC / ФК Ливерпуль: Сайт русскоязычных болельщиков «красных» (рос.). Процитовано 8 червня 2024.
  4. ↑ NASL Stats

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кріс_Лоулер&oldid=43193885