Корольов (кратер)
Корольов лат. Korolev | ||||
Знімок зонда Lunar Orbiter 1 | ||||
4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / 4° пд. ш. 158° зх. д. | ||||
Небесне тіло | Місяць | |||
Діаметр | 417[1] км | |||
Епонім | Корольов Сергій Павлович | |||
У базах даних | SAI-index=4 | |||
Корольов у Вікісховищі |
Корольов (лат. Korolev) — один із найбільших кратерів на зворотному боці Місяця. Діаметр — 417 км, координати центру — 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / 4° пд. ш. 158° зх. д.[1]. Названий на честь Сергія Павловича Корольова — конструктора космічної техніки, «батька радянської космонавтики» (назву ухвалено Міжнародним астрономічним союзом 1970 року)[2].
Кратер розташований на материку; в його околицях товщина місячної кори досягає максимуму й становить 107 км. Виливи лави відсутні. Вал має діаметр 417 км[3][1] і суттєво зруйнований. Дно доволі плоске в порівнянні з місцевістю навколо кратера. Всередині кратера є менш виражений внутрішній вал, діаметр якого вдвічі менший діаметра головного валу (206 км)[3][1]. Внутрішній вал найкраще зберігся в східній частині. Інших кілець у кратера нема. Таким чином, Корольов належить до басейнів із гірським кільцем (англ. peak-ring basin)[3]. Він є яскравим прикладом таласоїда, як раніше називали басейни без лавового покриття[4].
Вік кратера оцінюють як ранньонектарський[5][6].
Кратер вкрито численними дрібнішими кратерами, найбільшими серед яких є Корольов C (діаметром 66 км), прилеглий до внутрішньої частини валу на північному сході, і Корольов M (діаметром 57 км) у південній частині чаші.
Ці кратери, розташовані в околицях Корольова та всередині нього, названо його ім'ям із доданням великої латинської літери[2].
- ↑ а б в г Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. та ін. (2015). Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements (PDF). Science Advances. 1 (9). doi:10.1126/sciadv.1500852. Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2017.
{{cite journal}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
(довідка) (Supplements [Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.]). - ↑ а б Korolev. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 17 грудня 2013.
- ↑ а б в Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. (2011). The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument (PDF). Icarus. 214 (2): 377—393. Bibcode:2011Icar..214..377B. doi:10.1016/j.icarus.2011.05.030. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2012. Процитовано 16 серпня 2017.
- ↑ Shevchenko V. V. Thalassoid // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — P. 1–2. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:
- ↑ Wilhelms D. Chapter 9. Nectarian System // [1] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 3 вересня 2014
- ↑ Wood C. A. (14 серпня 2004). Impact Basin Database. lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 7 лютого 2015.