Клелії

Клелії або Клуїлії (лат. Cloelii, Cluilii) — патриціанський рід Стародавнього Риму. Його представники вели своє походження від міфічного Клелія, супутника Енея. Обіймали провідне становище у м. Альба-Лонга. У цей час рід пов'язаний зі знатними родами еквів та сабінян. Після підкорення Альба-Лонги давньоримським царем Туллом Гостілієм у VII ст. до н. е., Клелії перебираються до Риму, де отримують статус патриція та входять до сенату. Був одними з впливових родів час царського Риму та початку Римської республіки. Проте вже до I ст. до н. е. представники роду відійшли від впливу на державні справи, залишивши лише собі значні статки. Клелії носили когномени Тулл та Сікул.

• Гай Клуїлій — останній цар Альба-Лонги
• Клелія — героїня опору Порсені, царю (ларсу) еструського міста Клузій
• Квінт Клелій Сікул — консул 498 року до н. е.
• Тит Клелій Сікул — військовий трибун з консульськими повноваженнями 444 року до н. е.
• Клелій Тулл — сенатор, посланець до м. Фідени
• Публій Клелій Сікул — військовий трибун з коснульськими повноваженнями 378 року до н. е.
• Квінт Клелій Сікул — цензор 378 року до н. е.
• Публій Клелій Сіку — давньоримський жрець, цар священнодійства з 180 року до н. е.
• Тит Клелій — монетарій з 128 року до н. е.
• Тит Клелій — квестор 95 року до н. е.
• Клелія — дружина диктатора Луція Корнелія Сулли
• Квінт Клелій — едил 39 року до н. е.

• T.R.S. Broughton, The Magistrates of the Roman Republic, vol. 1 (American Philological Association, 1951).
• William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.