Каріологія
Каріологія (з грец. káryon — ядро горіха; logos — наука) — наука про клітинне ядро, його будову та структури (хромосома, ядерце, ядерна оболонка), функції та значення для клітини. Класифікується як галузь цитології.
Каріологія виникла в першій половині 19 століття, коли описали значення ядра для клітини. Особливого розвитку каріологія досягла наприкінці 19 ст. — початку 20 століття, коли встановили, що ядро визначає процеси спадковості. Серед основних досягнень каріології є з'ясування поведінки і мікроскопічного складу клітинних структур як в інтерфазі, так і при будь-якій формі поділу клітинного ядра (амітоз, мітоз, мейоз) і перш за все будова і закономірності розмноження хромосом.
Одним з напрямів каріології стала каріосистематика, яка вивчає каріотипи видів, родів та інших систематичних груп організмів, їх взаємозв'язки та походження. Ще однією галуззю каріології є хромологія, що вивчає будову хромосом і хромосомних субодиниць. Цитогенетика виникла на основі генетики та каріології.
З 1948 року результати важливих каріологічних досліджень публікуються в міжнародному журналі «Caryologia», який видає Флорентійський університет.
Провідними українськими каріологами були Лев Делоне (1891—1969), який здійснив штучний мутагенез у рослин за допомогою рентгенівських променів[1], та Григорій Левитський (1878—1942) — увів у науковий вжиток термін «каріотип», репресований радянською владою, помер у тюрмі[2].
- ↑ Лев Николаевич Делоне [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. Цитология и генетика, 1970, 4(3): 279—291(рос.)
- ↑ М.В. Величко, В.І. Стефаник (2010). Григорій Андрійович Левитський – український цитогенетик та каріосистематик (1878–1943) (PDF). Цитология и генетика. 2: 71—76. ISSN 0564–3783. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014.
{{cite journal}}: Перевірте значення|issn=(довідка)