Каннський кінофестиваль 2019
| Каннський кінофестиваль 2019 | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 Офіційний постер 72-го Каннського кінофестивалю | |||
| Фільм відкриття | «Мертві не вмирають» | ||
| Місце проведення | Канни,  Франція | ||
| Нагорода | Золота пальмова гілка (Паразити) | ||
| Заснування | 1946 році | ||
| Голова журі |  / Алехандро Гонсалес Іньярріту | ||
| Ведучий | Едуар Баер | ||
| Дата проведення | 14-25 травня 2019 | ||
| festival-cannes.com/en | |||
 Каннський кінофестиваль 2019 у Вікісховищі
| |||
72-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходив з 14 по 25 травня 2019 року в Палаці фестивалів у Каннах, Франція, та транслювався у прямому ефірі на Canal+.[1] Ведучим церемоній відкриття та закриття фестивалю був Едуар Баер.[2] Золоту пальмову гілку отримав фільм Паразити режисера Пон Джун Хо.[3]
Фестиваль було відкрито показом стрічки Мертві не вмирають режисера Джима Джармуша.[4]
27 лютого 2019 року було оголошено, що мексиканський режисер і сценарист Алехандро Гонсалес Іньярріту очолить журі цьогорічного кінофестивалю, ставши першим латиномериканським режисером на цій посаді.[5][6]
26 березня 2019 року організатори кінофестивалю оголосили, що журі програми секції «Особливий погляд» очолить ліванська кінорежисерка Надін Лабакі.[7]
4 квітня 2019 року було оголошено, що журі конкурсу програми Сінефондасьйон та короткометражних фільмів очолить французька режисерка та сценаристка Клер Дені. Раніше, у 2000 році, вона була членом журі цієї ж програми під головуванням братів Дарденн.[8][9]
8 квітня 2019 року було оголошено, що Едуар Баер буде вчетверте ведучим церемоній відкриття та закриття фестивалю. До цього він виступав у цій ролі на фестивалі у 2008, 2009 і 2018 роках.[2]
9 квітня 2019 року було оголошено, що колумбійський режисер Сіро Герра[en] очолить журі програми Міжнародного тижня критики.[10]
10 квітня 2019 року оголошено, що новий фільм Джима Джармуша «Мертві не вмирають» (англ. The Dead Do Not Die) відкриє офіційний конкурс фестивалю. Одночасно з цим 14 травня 2019 року відбудеться його світова прем'єра.[4] Раніше, у 1984 році фільм Джима Джармуша «Дивніше, ніж в раю» (англ. Stranger Than Paradise) отримав Золоту камеру Каннського МКФ, а в 2016 році режисер представив на кінофестивалі два фільми: «Патерсон» (англ. Paterson) і «Дай мені небезпеки» (англ. Gimme Danger).[11]
15 квітня 2019 презентовано офіційний постер 72-го Каннського кінофестивалю. На ньому зображена французька кінорежисерка Аньєс Варда (померла 29 березня 2019 року) на зйомках фільму «Коротка піщана коса» (фр. La Pointe Short) у 1954 році.[12]
17 квітня 2019 року напередодні прес-конференції, на якій було оголошено офіційну програму фестивалю 2019 року, було анонсовано, що Почесну пальмову гілку за кар'єру отримає французький актор Ален Делон.[13]
18 квітня 2019 в Парижі програмний директор фестивалю Тьєррі Фремо і президент П'єр Лескюр оприлюднили офіційну програму кінофестивалю, до якої увійшло 19 кіноробіт.[14] У програмі «Особливий погляд» серед інших візьме участь дебютний повнометражний фільм українського режисера Нарімана Алієва «Додому».[15]
29 квітня 2019 організатори Каннського кінофестивалю оголосили повний склад журі основної конкурсної програми, до якого увійшли грецький режисер Йоргос Лантімос, польський режисер Павел Павліковський, акторки Ель Феннінг та Маймуна Н'Діає[fr], французький режисер та сценарист Робен Кампійо, кінорежисери Енкі Білал[fr], Келлі Райхардт та Аліче Рорвахер.[16]
2 травня 2019 було був оголошений повний склад журі програми короткометражних фільмів та Сінефондасьйон, до якого, окрім французької режисерки та сценаристки Клер Дені (про що було повідомлено раніше[8]) увійшли акторка Стейсі Мартін, режисери і сценаристи Еран Колірін (Ізраїль), Панос Г. Коутрас (Греція) та Каталін Мітулеску (Румунія).[17]
З 14 по 25 травня 2019 на міжнародному кіноринку Marche du Film у межах 72-го Каннського кінофестивалю діятиме Український павільйон. Він буде розташований на території кінофестивального містечка Village International Riviera на набережній Круазетт у Каннах та працюватиме під традиційним гаслом #UkraineIsYourDestination. У 2019 році ключовим елементом айдентики українських стендів на міжнародних кіноринках стали мотиви робіт української народної художниці Марії Примаченко. Організаторами цьогорічного Українського павільйону стали Державне агентство України з питань кіно спільно з Українською Кіноасоціацією, Асоціацією кіноіндустрії України, Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість» та Одеським міжнародним кінофестивалем.[18][19]
На фестивалі цього року Україна представлена двома фільмами в конкурсних програмах фестивалю: стрічка «Додому» режисера Нарімана Алієва бере участь у конкурсній програмі «Особливий погляд», а кінороботу ізраїльського режисера Декеля Беренсона «Анна» (створену в копродукції України, Ізраїлю та Великої Британії) відібрано до конкурсної програми короткометражних фільмів.[20]
У рамках Cinefondation Residence — програми, що покликана відкривати нові імена та допомагає молодим режисерам із розробкою проекту дебютного повнометражного фільму і з пошуком французького партнера для копродукції, — Україну представляє сценарист та режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук із проектом фільму «Памфір».[20]
| Голова журі | Члени журі | |||
Алехандро Гонсалес Іньярріту, кінорежисер та сценарист Мексика/ Іспанія
|
Енкі Білал[fr] режисер, сценарист, аніматор Франція
|
Робен Кампійо режисер, сценарист Франція
|
Ель Феннінг акторка  США
|
Йоргос Лантімос режисер, сценарист  Греція
|
Маймуна Н'Діає[fr] акторка, режисерка  Буркіна-Фасо
|
Павел Павліковський режисер, сценарист  Польща
|
Келлі Райхардт режисерка, сценаристка США
|
Аліче Рорвахер режисерка, сценаристка  Італія
| |
- Голова журі: Надін Лабакі, режисерка,
Ліван
- Лісандро Алонсо[es], режисер та сценарист,
Аргентина
- Лукас Донт, режисер та сценарист,
Бельгія
- Марина Фоїс, акторка,
Франція
- Нурхан Шекерджі-Порст, продюсер,
Німеччина
- Голова журі: Клер Дені, режисерка та сценаристка,
- Стейсі Мартін, акторка,
Велика Британія
- Еран Колірін, режисер та сценарист,
Ізраїль
- Панос Г. Коутрас, режисер та сценарист,
Греція
- Каталін Мітулеску, режисер, сценарист та продюсер,
Румунія
- Голова журі: Ритхі Пань[en], режисер, сценарист, продюсер
Камбоджа
- Еліс Діоп, режисерка,
- Сандрін Маркес, представниця Синдикату критиків,
- Бенуа Деломм, кінооператор,
- Ніколя Нежелн, кінопродюсер,
- Голова журі: Сіро Герра[en], кінорежисер,
Колумбія
- Аміра Касар[en], акторка,
- Маріанна Слот, продюсерка,
Данія/
- Джія Мамбу, журналістка та критик,
Республіка Конго
- Йонас Карпіньяно, режисер та сценарист,
Італія
- Голова журі: Йоланда Зоберман[fr], сценаристка та режисерка
- Роман Борінже[fr], акторка та режисерка,
- Ерік Каравака, актор та режисер,
- Росс Макелві[en], режисер, оператор, продюсер, монтажер та сценарист,
США
- Іван Жиру, директор Гаванського кінофестивалю,
Куба
- Голова журі: Вірджинія Ледоєн, акторка,
- Клер Дагет, операторка, режисерка, сценаристка та продюсерка,
- Кі Юн Кім[fr], акторка та гумористка,
- Філіпе Мацембахер, режисер, сценарист та продюсер,
Бразилія
- Марсіо Реолон, режисер, сценарист, продюсер та актор,
- Позначки
(CdO) Режисерський дебют, що претендує на Золоту камеру ‡ Претенденти на Queer Palm ✪ Документальні; претенденти на Золоте око ★ Фільм-переможець, володар головної премії у своїй секції
Наступні фільми були відібрані для участі в конкурсній програмі у змаганні за Золоту пальмову гілку:[14][21][22]
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Дієго Марадона | Diego Maradona | Азіф Кападіа |  Велика Британія
|
| Надто старий, щоб померти молодим (2 епізоди) | Too Old to Die Young | Ніколас Віндінґ Рефн | США
|
| Найкращі роки життя | Les Plus belles annees d'une vie | Клод Лелуш | Франція
|
| Незвичайний (фільм закриття) | Hors normes | Олів'є Накаш, Ерік Толедано | Франція
|
| Прекрасна епоха | Belle Epoque | Ніколя Бедос | Франція
|
| Рокетмен ‡ | Rocketman | Декстер Флетчер | Велика Британія
|
| Опівнічні покази | |||
| Ганстер, коп, диявол | 악인전 | Вон Тае Лі |  Південна Корея
|
| Lux Æterna | Гаспар Ное | Франція
| |
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| 5Б | 5B | Ден Краусс | США
|
| Бути живим і знати це | Être vivant et le savoir | Ален Кавальє | Франція
|
| Для Сама | For Sama | Вад Аль Катеаб та Едвард Ваттс | Велика Британія
|
| Кордільєри мрій | La Cordillera de los sueños | Патрисіо Гусман | Франція Чилі
|
| Лід у вогні | Ice on Fire | Лейла Коннерс | США
|
| Нехай це буде закон | Que Sea Ley | Хуан Соланас |  Аргентина
|
| Сімейна романтика, LLC | Family Romance, LLC | Вернер Герцог |  Німеччина
|
| Томмасо | Tommaso | Абель Феррара | США
|
| Частка (CdO) | Share | Піппа Б'янко | США
|
| Chicuarotes | Гаель Гарсія Берналь | Мексика
|
Наступні фільми були відібрані до програми короткометражних фільмів:[23]
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Анна | Anna | Декель Беренсон |  Україна Ізраїль Велика Британія
|
| Біле відлуння | White Echo | Хлоя Севіньї | США
|
| Ван | The Van | Еренік Беґірі |  Албанія Франція
|
| Відстань між нами і небом ‡ | The Distance Between Us and the Sky | Васіліс Кекатос | Греція Франція
|
| Все включено | All Inclusive | Теему Ніккі |  Фінляндія
|
| Монстр Бог | Monstruo Dios | Агустіна Сан Мартін | Аргентина
|
| Ніхто не слухає | Ingen lyssnar | Елін Овергаард |  Швеція
|
| Сієста | La Siesta | Федеріко Луїс Тачелла | Аргентина
|
| Стрибок | The Jump (✪) | Ванесса Дюмон, Ніколя Деневель | Франція
|
| And Then the Bear | Аньєс Патрон | Франція
| |
| Parparim | Йона Розеенкієр | Ізраїль
|
Програму секції «Особливий погляд» було анонсовано 18 квітня 2019 року.[14]
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Адам ‡ | Adam | Маріам Тусане |  Марокко
|
| Бик (CdO) | Bull | Енні Сілверстейн | США
|
| Братська любов (CdO) | La Femme de mon frère | Монія Шокрі |  Канада
|
| Відоме вторгнення ведмедів на Сицилію | La famosa invasione degli orsi in Sicilia | Лоренцо Маттотті | Франція Італія
|
| Дилда ‡ | Дылда | Кантемір Балагов |  Росія
|
| Додому[15] (CdO) | Evge | Наріман Алієв | Україна
|
| Жанна | Jeanne | Брюно Дюмон | Франція
|
| Кімната 212 | Chambre 212 | Крістоф Оноре | Франція
|
| Ластівки Кабула | Les Hirondelles de Kaboul | Забу Брайтман та Елеа Гобе Мевеллек | Франція
|
| Літо в Чангшу | 六欲天 | Цзу Фен |  КНР
|
| Невидиме життя | Vida invisível | Карім Айну |  Бразилія
|
| Одного разу в Трубчевську | Однажды в Трубчевске | Лариса Садилова | Росія
|
| Лапочка | Papicha | Моніа Медур | Франція
|
| Портова комісія (CdO) ‡ | Port Authority | Даніель Лессовіц | США
|
| Свобода ‡ | Liberté | Альберт Серра | Іспанія
|
| Сонце, яке ніколи не сідає | O que arde (Viendra le feu) | Олів'є Лакс | Франція Люксембург Іспанія
|
| Сходження (CdO) | The Climb | Майкл Анджело Ковіна | США
|
| 灼人秘密 Zhuo Ren Mi Mi | Міді Зед |  Тайвань
|
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Школа | Країна |
|---|---|---|---|---|
| Адам | Adam | Шокі Лін | Технологічний університет Наньян (NTU) |  Сінгапур
|
| Атмосфера | Ambience | Вісам аль Джафарі | Університетський коледж мистецтв і культури Дар-Каліма |  Палестина
|
| Бамбук | Bamboe | Фло ван Дерен | RITCS |  Бельгія
|
| Єремія ‡ | Jeremiah | Кенія Гіллеспі | Техаський університет в Остіні | США
|
| Душечка | Duszyczka | Барбара Рупік | PWSFTviT | Польща
|
| Рука об руку | Mano a mano | Луїза Курвуазьє | CinéFabrique | Франція
|
| Складнопідрядне ‡ | Сложноподчинённое | Олеся Яковлєва | Санкт-Петербурзький державний університет | Росія
|
| Сонячне сплетіння | Solar Plexus | Девід Макшейн | Національна школа кіно і телебачення (NFTS) | Велика Британія
|
| Сто двадцять вісім тисяч | Sto dvacet osm tisíc | Ондржей Ербан | Факультет кіно і телебачення Академії музичних мистецтв у Празі (FAMU) |  Чехія
|
| Фаворит | Favoriten | Мартін Монк | Віденська кіноакадемія |  Австрія
|
| Як і раніше | Ahogy eddig | Каталін Молдовай | Budapest Metropolitan University (METU) |  Угорщина
|
| Pura vida | Мартін Ґонда | Академія виконавських мистецтв у Братиславі |  Словаччина
| |
| Netek | Ярден Ліпшиць Луз | Коледж Сапір | Ізраїль
| |
| Rosso: La Vera storia falsa del pescatore Clemente | Антоніо Мессана | La Fémis | Франція
| |
| Roadkill | Лешек Мозґа | Лондонський університет мистецтв (UAL) | Велика Британія
| |
| Hiêu | Річард Ван | CalArts | США
| |
| Reonghee | Йон Йегвань | Корейський національний університет мистецтв | Південна Корея
|
Повний список секції «Класика Канн», програми, присвяченої спадщині кінематографа, будь-коли показаної в рамках огляду, було оголошено 26 квітня 2019 року.[24]
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Мовчання Джонні | Les Silences de Johnny | П'єр-Вільям Гленн | Франція
|
| Пристрасті Анни Маньяні | La Passione di Anna Magnani | Енріко Черасуоло | Італія Франція
|
| Створення хвиль: мистецтво кінематографічного звуку | Making Waves: The Art of Cinematic Sound | Мідж Костін | США
|
| Форман vs Форман | Forman vs. Forman | Гелена Тржештикова, Якуб Гейна | Чехія Франція
|
| Чінечітта: Ремесло кіно Бернардо Бертолуччі | Cinecittà — I mestieri del cinema Bernardo Bertolucci | Маріо Сесті | Італія
|
Наступні фільми були відібрані до програми Міжнародного тижня критики:[25]
- Повнометражні фільми
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Абу Лейла | Abou Leila | Амін Сіді-Бумедін |  Алжир Франція
|
| Білий, білий день | Hvítur, Hvítur Dagur | Глінур Палмасон |  Ісландія Данія Швеція
|
| Вівірай | Vivarium | Лоркан Фінніган |  Ірландія Бельгія
|
| Країна попелу | Ceniza Negra | Софія Кірос Убеда |  Коста-Рика Аргентина Франція
|
| Наші матері | Nuestras Madres | Сезар Діаз | Бельгія Франція
|
| Невідомий святий | Le Miracle du Saint Inconnu | Ала Еддін Алжем | Марокко Франція Катар Німеччина Ліван
|
| Я втратив своє тіло | J'ai perdu mon corps | Жеремі Клапен | Франція
|
- Короткометражні фільми
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер(и) | Країна |
|---|---|---|---|
| Вівторок з 8 до 6 | Mardi de 8 à 18 | Сесілія де Арсе | Франція
|
| Вона біжить ‡ | She Runs | Цю Ян | КНР Франція
|
| Громадські сади | Kolektyvinai Sodai | Вітаутас Каткус |  Литва
|
| День вечірки | Día de Festa | Софія Бост |  Португалія
|
| Люсія у підвішеному стані | Lucía en el limbo | Валентина Маурель | Бельгія Франція Коста-Рика
|
| Манільський коханець ‡ | The Manila Lover | Johanna Pyykkö |  Норвегія Філіппіни
|
| Остання поїздка до моря | Ultimul Drum Spre Mare | Аді Войку |  Румунія
|
| Пастка | Fakh | Нада Ріяд | Німеччина
|
| Подорож через тіло ‡ | Journey Through a Body | Каміль Деґей | Франція
|
| Ikki illa meint | Андріас Гоґенні | Данія Фарерські острови
|
Наступні фільми були відібрані для участі в програмі секції «Двотижневик режисерів»:[26][27]
- Художні фільми
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| А потім ми танцювали ‡ | And Then We Danced | Леван Акін | Швеція Грузія
|
| Аліса і мер | Alice et le maire | Ніколя Перизер | Франція
|
| Без твоєї крові (CdO) | Sem seu sangue | Аліс Фуртадо | Бразилія Нідерланди Франція
|
| Дай мені свободу | Give Me Liberty | Кирилл Міхановський | США
|
| Давайте все підірвемо | On va tout péter | Лех Ковальські | Франція
|
| Крихітка зомбі ‡ | Zombi Child | Бертран Бонелло | Франція
|
| Жити, щоб співати | 活着唱着 | Джонні Ма | КНР Франція
|
| Заради грошей | Por el dinero | Алехо Могулянскі | Аргентина
|
| Ів (фільм закриття) | Yves | Бенуа Форжар | Франція
|
| Куріпка | Perdrix (CdO) | Ерван Ле Дюк | Франція
|
| Лілліан | Lillian | Андреас Горват | Австрія
|
| Маяк | The Lighthouse | Роберт Еггерс | Канада США
|
| Олег | Oleg | Юріс Курсієтіс |  Латвія Бельгія Литва Франція
|
| Замша (фільм відкриття) | Le daim | Квентін Дюп'є | Франція
|
| Перше кохання | Hatsukoi | Такасі Міїке |  Японія Велика Британія
|
| Пісня без імені (CdO) | Canción sin nombre | Меліна Леон |  Перу Швейцарія
|
| Примарні тропіки | Ghost Tropic | Бас Девос | Бельгія
|
| Притулок | Parwareshgah | Шарбану Садат | Данія Афганістан Франція
|
| Притулок | Ang Hupa | Лав Діас | Філіппіни КНР
|
| Простачка | Une fille facile | Ребекка Злотовськи | Франція
|
| Рани | Wounds | Бабак Анварі | США
|
| Собаки не носять штанів | Koirat eivät käytä housuja | Пекка Валькеапяя | Фінляндія Латвія
|
| Частинки | Les Particules (CdO) | Блейз Гаррісон | Швейцарія Франція
|
| Tlamess (QP) | Ала Еддін Слім |  Туніс Франція
|
- Спеціальні покази
| Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Червоний 11 | Red 11 | Роберт Родрігес | США
|
| Нерішуча | The Staggering Girl | Лука Гуаданьїно | Італія
|
Нагороди були розподілені наступним чином:[3]
- Головний конкурс
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
 Золота пальмова гілка
|
Паразити, реж. Пон Джун Хо |
|
| Гран-прі | Атлантика, реж. Маті Діоп |
|
| Найкращий режисер | Жан-П'єр та Люк Дарденни за Молодий Ахмед |
|
| Найкращий сценарій | Селін Ск'ямма за Портрет молодої жінки у вогні |
|
| Найкраща акторка | Емілі Бічем за Маленький Джо | //
|
| Найкращий актор | Антоніо Бандерас за Біль та слава |
|
| Приз журі | Бакурау, реж. Клебер Мендонса Фільо та Жуліано Дорнель |
|
- Особливий погляд
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Приз «Особливий погляд» | Невидиме життя, реж. Карім Айну |
|
| Приз журі «Особливий погляд» | Сонце, яке ніколи не сідає, реж. Олів'є Лакс | //
|
| Приз журі «Особливий погляд» найкращому режисерові | Кантемір Балагов за фільм Дилда |
|
| Приз журі «Особливий погляд» за найкращу акторську гру | К'яра Мастроянні за фільм Кімната 212 |
|
| Спеціальний приз журі | Альберт Серра за фільм «Свобода» |
|
| Брюно Дюмон за фільм Жанна |
| |
| Приз Coup de Cœur | Монія Шокрі за фільм Братська любов |
|
| Міхаель Ковіно за фільм Сходження |
|
- Сінефондасьон
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Перший приз | Рука об руку, реж. Луїза Курвуазьє |
|
| Другий приз | Знак, реж. Річард Ван |
|
| Третій приз | Душечка, реж. Барбра Рупік |
|
- Золота камера
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Золота камера | Наші матері, реж. Сезар Діаз | /
|
- Короткометражні фільм
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Золота пальмова гілка за короткометражний фільм | Відстань між нами і небом, реж. Васіліс Кекатос | /
|
| Спеціальна згадка | Монстр Бог, реж. Агустіна Сан Мартін |
|
- Міжнародний тиждень критики
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Гран-прі Nespresso | Я втратив своє тіло, реж. Жеремі Клапен |
|
| Приз Луї Редера за одкровення | Інгвар Еггерт Сігурдссон за роль у фільмі Білий, білий день, реж. Глінур Палмасон | //
|
| Премія SACD | Наші матері, реж. Сезар Діаз | /
|
| Нагорода Фонду Гана для підтримки дистрибуції | Віварій, реж. Лоркан Фінніган | /
|
| Приз Leica Cine Discovery за найкращий короткометражний фільм | Вона біжить, реж. She Runs | /
|
| Премія Canal+ | Ikki illa meint, реж. Андріас Гоґенні | /
|
- Двотижневик режисерів
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Премія SACD | Простачка, реж. Ребекка Злотовськи |
|
| Нагорода Europa Cinemas Label | Аліса і мер, реж. Ніколя Перизер |
|
| Приз Illy за короткометражний фільм | Пильнуйте, будьте готові, реж. Тхієн Фам |  //
|
| Премія «Золота карета» | Джон Карпентер |
|
Нагороди були розподілені наступним чином:[28]
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Основний конкурс | Певно, це рай, реж. Еліа Сулейман | /
|
| «Особливий погляд» | Дилда, реж. Кантемір Балагов |
|
| «Двотижневик режисерів» | Маяк, реж. Роберт Еггерс | /
|
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Основний конкурс | Приховане життя, реж. Терренс Малік | /
|
- Журі «Золоте око»
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Приз «Золоте око» | Кордільєри мрій, реж. Патрисіо Гусман | /
|
| Для Сама, реж. Вад Аль Катеаб та Едвард Ваттс |
|
- Журі Queer Palm
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Queer Palm | Портрет молодої жінки у вогні, реж. Селін Ск'ямма |
|
| Queer Palm за короткометражний фільм | Відстань між нами і небом, реж. Васіліс Кекатіс | /
|
- Приз Франсуа Шале
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Приз Франсуа Шале | Приховане життя, реж. Терренс Малік | /
|
| Нагорода | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| Почесна Золота пальмова гілка | Ален Делон |
|
| Трофей Шопар | Відкриття року — акторка: Флоренс П'ю |
|
| Відкриття року — актор: Франсуа Сівіль |
|
- ↑ Festival de Cannes 2019 [Архівовано 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті myCANAL
- ↑ а б Catherine Balle, Benoît Daragon. Le 14 mai, c’est Edouard Baer qui présentera la cérémonie d’ouverture du 72è Festival de Cannes. Ce sera la quatrième fois que le comédien officiera dans ce rôle. Le Parisien (фр.) . 08.04.2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 15.04.2019.
- ↑ а б Cannes’ Palme d'Or goes to Parasite. Cineuropa (англ.) . 25.05.2015. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 26.05.2019.
- ↑ а б Jim Jarmusch en Ouverture du Festival de Cannes 2019!. Festival-cannes.com (фр.) . 10.04.2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 15.04.2019.
- ↑ Головою журі Каннського фестивалю стане Алехандро Гонсалес Іньярріту. Детектор медіа. 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28.02.2019.
- ↑ Alejandro González Iñárritu Président du Jury du Festival de Cannes 2019. Festival de Cannes (фр.) . 27.02.2019. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 28.02.2019.
- ↑ Sewart Clarke. Cannes: Nadine Labaki to Head Un Certain Regard Jury. Variety (англ.) . 26.03.2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 27.03.2019.
- ↑ а б Fabien Lemercier. Claire Denis to chair the shorts and Cinéfondation jury at Cannes. Cineuropa (англ.) . 05.04.2019. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 06.04.2019.
- ↑ CLAIRE DENIS - Présidente du Jury des Courts Métrages & de la Cinéfondation. Cinefondation.com (фр.) . 05.04.2019. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 06.03.2019.
- ↑ Cannes 2019: Ciro Guerra, président du jury de la Semaine de la Critique. Le figaro.fr (фр.) . 09.04.2019. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 15.04.2019.
- ↑ Зомбі Джима Джармуша. Став відомий фільм, що відкриє Каннський кінофестиваль 2019. nv.ua. 10.04.2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 16.04.2019.
- ↑ The official poster of the 72nd Cannes International Film Festival. Festival-Cannes.com (фр.) . 15.04.2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 18.04.2019.
- ↑ Alain Delon recevra la Palme d'honneur pour “sa magnifique présence dans l’histoire du septième art”. LesInrocks.com (фр.) . 18.04.2018. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 18.04.2019.
- ↑ а б в The 2019 Official Selection. Festival-Cannes.com (англ.) . 18.04.2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 18.04.2019.
- ↑ а б Український фільм «Додому» візьме участь у конкурсі Каннського кінофестивалю. Детектор медіа. 18.04.2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18.04.2019.
- ↑ The Jury of the 72nd Festival de Cannes. Festival-Cannes.com (англ.) . 29.04.2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 30.04.2019.
- ↑ The short films and Cinéfondation Jury. festival-cannes.com (англ.) . 02.05.2019. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 04.05.2019.
- ↑ Держкіно витратило на український павільйон на Міжнародному кінофестивалі у Каннах понад 1 млн грн (ДОПОВНЕНО). Детектор медіа. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22.04.2019.
- ↑ Український павільйон на Каннському Кіноринку. Молодість. 17.04.2019. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22.04.2019.
- ↑ а б Представлення України на Каннському кінофестивалі створює перспективи не лише промоції вітчизняного кіно, а й розвитку національної кіноіндустрії" - Євген Нищук. Mincult.kmu.gov.ua. 07.05.2019. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 08.05.2019.
- ↑ Fabien Lemercier. A slew of masters and new faces to vie for the 2019 Cannes Palme d’Or. Cineuropa (англ.) . 00.00.2011. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 18.04.2019.
- ↑ Fabien Lemercier. Two new titles enter the Cannes competition. Cineuropa (англ.) . 02.05.2019. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 03.05.2019.
- ↑ The Short Films Selections at the 72nd Festival de Cannes. Cinefondation. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
- ↑ Cannes Classics 2019. Festival de Cannes. 30 квітня 2019. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
- ↑ Discover the selection of the 58th La Semaine de la Critique | La Semaine de la Critique of Festival de Cannes. Semaine de la Critique du Festival de Cannes (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ Keslassy, Elsa (4 квітня 2019). Cannes: ‘Deerskin’ With Jean Dujardin to Open Directors’ Fortnight. Variety (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 30.04.2019.
- ↑ Goodfellow, Melanie. Cannes Directors' Fortnight unveils genre-heavy 2019 selection. Screen. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 30.04.2019.
- ↑ The FIPRESCI Prize goes to It Must Be Heaven at Cannes. Cineuropa (англ.) . 25.05.2015. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 26.05.2019.
- Офіційний сайт
- 72-й Каннський кінофестиваль на сайті «IMDb» (англ.)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |
