Китай в російсько-українській війні

Російсько-українська війна
Передумови та причини
Конфлікт щодо острова Тузла Євромайдан Революція гідності Проросійські виступи (передумови) Російська підривна діяльність в Україні
Основні теми
Анексія Криму Війна на сході України Інцидент у Керченській протоці Російсько-українська економічна війна Дезінформація під час російсько-української війни Російсько-українська кібервійна Хакерські атаки на Україну (2017) Хакерські атаки на Україну (2022) Російсько-українська церковна війна Анексія Київської митрополії Мінська схизма Російсько-українська культурна війна Російсько-українська юридична війна Справа «Україна проти РФ» (2017) Справа «Україна проти РФ» (2022) Російсько-українська криза (2021—2022) (реакції) Вторгнення в Україну (2022) (реакції та протести) Тимчасово окуповані території України Спроба анексії окупованих територій України (2022)
Схожі теми
Радянська окупація України Голодомори в Україні Білорусько-російські відносини Союзна держава Українсько-російські відносини Відносини Україна — НАТО Відносини Росія — НАТО Міжнародні санкції (компанії) Висвітлення ЗМІ проросійських виступів Друга холодна війна Протести в Росії проти війни з Україною Міжнародно-правовий статус «ДНР» та «ЛНР»
Проєкт і портал
Проєкт • Портал
п о р

Уряд Китайської Народної Республіки не визнає анексію Криму Російською Федерацією і довів до органів центральної та регіональної влади країни інформацію про заборону контактів з окупаційною владою півострова^[1]. Роль Китайської Народної Республіки в глобальній відповіді на російське вторгнення в Україну в 2022 році була описана кількома коментаторами як діюча на позиції нейтралітету^[2][3][4].

Президент Республіки Китай Цай Інвень засудила Російську Федерацію через порушення суверенітету України. Цай описала Китайську Республіку (Тайвань) та Україну як «фундаментально різні з погляду геостратегії, географічного оточення та важливості міжнародних ланцюжків постачання», сказавши, що «всі урядові підрозділи [Тайваню] мають бути більш пильними щодо когнітивної війни»^[5].

2 березня 2014 року речник міністерства закордонних справ Цинь Ґан заявив, що Китайська Народна Республіка засуджує нещодавнє екстремістське насильство в країні і закликав усі сторони вирішувати свої внутрішні суперечки мирним шляхом. Китайська Народна Республіка поважає незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Він закликав усі сторони знайти рішення шляхом діалогу на основі міжнародного права та норм, що регулюють міжнародні відносини^[6].

4 березня 2014 року президент Китаю Сі Цзіньпін у телефонній розмові з Володимиром Путіним висловив упевненість у здатності Путіна досягти політичного рішення шляхом переговорів з усіма залученими сторонами. Він заявив, що Китай підтримує пропозиції та посередницькі зусилля міжнародного співтовариства щодо пом'якшення ситуації^[7].

21 листопада 2014 року виконуючий обов'язки директора департаменту у справах Європи та Центральної Азії Міністерства закордонних справ Китаю Ґуй Конґоу заявив російським ЗМІ: «Ми проти того, щоб будь-яка національність здобула незалежність шляхом референдумів. Що стосується Криму, то вона має дуже відмінні особливості. Ми добре знаємо історію приєднання Криму... Китай з повним розумінням реагує на виклики та загрози, з якими зіткнулася Росія у зв’язку з українським питанням, і підтримує підхід Москви до його врегулювання»^[8].

У березні 2015 року прем'єр-міністр Лі Кецян заявив, що Китай "поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", і висловив надію на мирне вирішення конфлікту^[9]. У той же час російські бізнесові та фінансові установи помітили «неоднозначну позицію щодо російських банків після санкцій США та ЄС» з боку китайських фінансових установ, що на практиці означає зниження готовності китайських банків фінансувати торгівлю та здійснювати міжбанківські операції зі своїми контрагентами в Росія^[10].

25 лютого 2022 року Китай утримався від голосування в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй про засудження вторгнення^[11]. 1 березня міністри закордонних справ України та Китаю Дмитро Кулеба та Ван І провели перший телефонний розмову з початку вторгнення. Китайські ЗМІ повідомляють, що Ван сказав Кулебі, що він «надзвичайно стурбований» ризиком для цивільного населення і що необхідно «максимально полегшити ситуацію, щоб запобігти ескалації конфлікту». Як повідомлялося, Кулеба сказав, що Україна «з нетерпінням очікує, що Китай зіграє посередницьку роль у досягненні припинення вогню»^[12]. 2 березня американська газета The New York Times опублікувала статтю, в якій стверджується, що китайський уряд заздалегідь попереджав про вторгнення і попросив уряд Російської Федерації відкласти його до закінчення зимових Олімпійських ігор 2022 року^[13]. Уряд КНР спростував ці звинувачення, заявивши, що мета «такого роду риторики — відвернути увагу та перекласти звинувачення, що є абсолютно огидним»^[14]. 9 березня китайський лідер Сі Цзіньпін провів відеозустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом, на якій заявив, що Китаю «болить, коли в Європі знову спалахнуло полум'я війни», і закликав три країни сприяти миру. переговори між Російською Федерацією та Україною^[15].

15 березня посол Китаю в Сполучених Штатах Цинь Ґан написав статтю в Washington Post, в якій говорилося, що «конфлікт між Росією та Україною не приносить користі Китаю», що «суверенітет і територіальна цілісність усіх країн, включаючи Україну, повинні бути поважається; законні проблеми безпеки всіх країн повинні сприйматися серйозно», і що «загрози китайським організаціям і підприємствам, висловлені деякими посадовими особами США, є неприйнятними»^[16].

18 березня лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент США Джо Байден провели двогодинну зустріч на відео, на якому значною мірою відображений конфлікт в Україні. Американський Білий дім повідомив пресі після дзвінка, що Байден попередив Сі про «наслідки, якщо Китай надасть матеріальну підтримку Російській Федерації»^[17].

Офіційні представники КНР публічно відмовилися постачати китайську зброю обидвом сторонам конфлікту однак КНР активно постачала нелетальну зброю, БпЛА а також промислове обладнання (у тому числі необхідне для виготовлення військових компонентів та деталей), переважно підтримувала РФ у голосуваннях ООН та поширювала російську пропаганду, у тому числі звинувачуючи США та НАТО у російському нападі на Україну. КНР публічно заперечує надання будь-якої військової допомоги Росії, але тамтешні компанії, зокрема держпідприємства, продавали російським військовим продукцію подвійного призначення, стрілецьку зброю, дрони, навігаційне обладнання та захисне спорядження, йдеться у звіті Міноборони США про яке стало відомо у жовтні 2023^[18].

31 грудня 2023 року була оприлюднена інформація про ріст у понад 800% експорту засобів транспорту з КНР до РФ з моменту повномасштабного вторгнення^[19]. Впродовж 2023 року РФ поставила до Китаю рекордні 107,02 мільйона тонн сирої нафти, що еквівалентно 2,14 мільйона барелів на добу і стала найбільшим постачальником нафти до КНР^[20].

У звіті американської розвідки щодо оцінки загроз у 2024 році (згідно інформації від Reuters, опублікованої у березні) йдеться про економічну допомогу Росії з боку Китаю та зростання торгівлі між Китаєм і Росією з початку війни в Україні, зокрема з 2022 року більш ніж утричі збільшився експорт китайських товарів, які можуть бути використані у військових цілях^[21]. 4 січня 2024 року стало відомо що постачання з КНР до РФ високотехнологічних верстатів зросли в десять разів після початку повномасштабного вторгнення в Україну^[22].

Відомо про контракт на постачання 2 127 мото-всюдиходів AODES Desertcross 1000-3 для ЗС РФ. Також у 2023 році були помічені (могли бути придбані перед вторгненням) легкі броньовані машини ShaanXi Tiger у користуванні підрозділами Рамзана Кадирова^[23][24].

2023 року на Китай припадало близько 90% російського імпорту товарів, включених до списку пріоритетного експортного контролю країнами G7^[25].

22 травня 2024 року міністр оборони Великої Британії заявив що у його розвідки є інформація про постачання летальної зброї до РФ^[26]. У липні, згідно інформації від Bloomberg стало відомо що китайські та російські компанії розробляють безпілотник, що є аналогом іранського ударного дрона Shahed^[27]. У липні стало відомо що КНР від липня 2022 року вдесятеро наростила поставки до РФ сучасних верстатів для виробництва зброї^[28].

24 липня стало відомо що Гонконг став ключовим помічником Росії в обході санкцій. Зазначається, що після початку великої війни експорт Гонконгу до Росії впав, але потім протягом кількох місяців майже подвоївся порівняно з довоєнним. У жовтні 2022 року голова адміністрації Гонконгу Джон Лі заявив, що територія не буде дотримуватися глобальних санкцій проти Росії, а вже у 2023 році майже 40% експорту з Гонконгу в Росію (750 млн дол з 2 млрд дол протягом серпня-грудня 2023 року) складали товари з переліку пріоритетних, що є життєво важливими для російської агресії. Серед них – напівпровідники й мікросхеми, які потрібні для виробництва високотехнологічної зброї та систем зв’язку^[29].

27 серпня бронеавтомобілі Dongfeng EQ2091XFB були помічені у користуванні російськими військовими в Москві^[30].

10 вересня Заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл заявив, що Китай безпосередньо допомагає російській військовій машині, підтримуючи її зусилля з ведення війни проти України^[31]. 27 вересня з посиланням на «західного посадовця» газета The Times повідомила, що захід отримав докази таємного постачання зброї до Росії з КНР – неназваної китайська компанія була помічена в поставках до Росії «низки спеціальних військових безпілотників», які застосовувались в Україні^[32].

17 жовтня 2024 року міністерство фінансів США ввело санкції проти юридичних і фізичних осіб, причетних до виробництва ударних далекобійних дронів «Гарпія». Це були перші санкції США, запроваджені проти китайських підприємств, які безпосередньо розробляють і виробляють цілі системи озброєнь у партнерстві з російськими фірмами^[33].

31 липня 2024 року стало відомо що Китай посилив контроль над експортом дронів, оскільки стикається з дедалі більшою критикою з боку США та американських союзників на тлі активізації Росії на полі бою в Україні. Зокрема Пекін забороняє експорт усіх цивільних безпілотників, які можуть використовуватися в військових цілях^[34].

29 серпня стало відомо що з 1 вересня 2024 року експорт з Китаю підлягатиме ще суворішим перевіркам. Товари, що підлягають забороні у посилках поштового формату, не будуть доступні для авіа та морської доставки. До переліку заборонених товарів увійшли: карбонова рама для квадрокоптера, карбоновий промінь для квадрокоптера, квадрокоптер, мотор для квадрокоптера, набір комплектуючих для квадрокоптера, набір рам для квадрокоптерів, навігаційна камера для квадрокоптера, політний контролер для квадрокоптера, посадочні шасі для квадрокоптера, пропелер для квадрокоптера, рама для квадрокоптера, підсилювач сигналу для пульта квадрокоптера, цифрова система передачі даних для квадрокоптера, детектор цифрової радіокомунікації, радіосистема, радіостанція, рація портативна, система передачі відеосигналу по радіоканалу, РЕБ системи, мисливські ножі^[35].

26 лютого п’ятеро китайських істориків підписали відкритий лист проти вторгнення, вказавши, що «великі катастрофи в історії часто починаються з локальних конфліктів». Однак лист був видалений з Інтернету китайською цензурою через три години^[36].

5 березня Ху Вей, віце-голова Центру досліджень публічної політики Офісу радників Державної ради, написав статтю, в якій стверджував, що «Китай повинен реагувати гнучко і робити стратегічний вибір, який відповідає його довгостроковим інтересам» і що «Китай не може бути прив'язаний до Путіна і його потрібно відрізати якомога швидше»^[37].

Станом на початок березня журналіст Phoenix Television Лу Юйґуан був єдиним іноземним кореспондентом, який був приєднаний до передових російських сил^[38].

25 лютого посольство КНР в Україні рекомендувало своїм громадянам покинути Україну. 7 березня уряд Китаю заявив, що евакуював більшість громадян КНР з України^[39].

У Республіці Китай уважно стежали за реакцією США на російсько-українську кризу, вбачаючи паралелі зі складними відносинами Тайбею з Китаєм, який майже щодня турбує протиповітряну оборону Тайваню.

Відповідаючи на запитання, як відреагує Тайвань, якщо уряд США зробить мало чи взагалі нічого, щоб допомогти Україні у відповідь на російський напад, протайванський активіст Кен Ву сказав, що він вважає, що тайванці «будуть пригнічені, а також розчаровані, і відчуватимуть, що якщо Китай вторгнеться на Тайвань, то саме так США ставитимуться до Тайваню». президент Тайваню Цай Інвень попросила Раду національної безпеки сформувати робочу групу, яка буде стежити за подіями в Україні. Близько 60% тайванців очікують допомоги від Сполучених Штатів у разі нападу Китаю, повідомляє журнал CommonWealth Magazine в опитуванні від 12 січня.^[40]

Військові стратеги Тайваню вивчають російське вторгнення та опір України для створення власної бойової стратегії на випадок, якщо Китай зважиться на захоплення. Хоча уряд Тайваню не повідомляв про жодну "незвичайну діяльність" військових у Китаї, які розглядають острів як свою власну територію, Тайбей підвищив рівень готовності захищатися. Тайвань стежить за використанням Росією високоточних ракет, а також за тактично продуманим опором України уважно стежать в колах безпеки на Тайвані, чиї сили поступаються китайськими^[41].

Президент Тайваню Цай Інвень відстоювала ідею «асиметричної війни», щоб зробити свої сили більш мобільними та важкодоступними, наприклад, за допомогою ракет, встановлених на транспортних засобах.

Ма Ченг-Кун, директор Вищого інституту досліджень китайської військової справи Тайваньського національного університету оборони, сказав, що Україна використовувала ту саму концепцію з мобільною зброєю, щоб зупинити російські сили.

Після початку російського вторгнення в Україну іноземні інвестори скинули акції на суму близько 17 мільярдів доларів через побоювання, що Китайська Народна Республіка може розпочати вторгнення в Тайвань^[42]. Таким чином, перевищивши вартість тайванських акцій, проданих іноземними інвесторами за весь 2021 рік, яку аналітики Bank of America оцінили в 15,6 млрд доларів.

президент Республіки Китай Цай Інвень, віце-президент Вільям Лай і прем'єр-міністр Су Ценг-Чанг пожертвували місячну зарплату на гуманітарну допомогу Україні. президент заявила, що рішучість народу України зворушила весь світ і народ Тайваню теж. Війна Росії викликала на Тайвані широке співчуття до народу України, оскільки, за словами жителів острова, Тайвань щодня стикається із загрозою з боку гігантського сусіда-Китаю^[43].

Джозеф Торіґіан з Американського університету назвав позицію уряду КНР щодо вторгнення «врівноваженим актом», заявивши, що «обидві країни дотримуються однаково негативних поглядів на роль Америки в Європі та Азії», але що Китай не хоче виставляти свої фінансові інтереси. ризикує підтримати Російську Федерацію, особливо враховуючи, що КНР «намагається зберегти свою репутацію відповідальної зацікавленої сторони».^[44] Раян Хасс з Інституту Брукінгса стверджує, що «без Росії, як ми думаємо, Китай був би один, щоб мати справу з ворожим Заходом, сповненим рішучості перешкодити піднесенню Китаю», але що дві країни «не мають ідеально збігаються інтересів. Китай має втратити набагато більше, ніж Росія. Китай вважає себе країною на підйомі, яка має динаміку. Росія, по суті, бореться з хвилями занепаду».^[45]

Декілька коментаторів передбачили потенційну роль Китаю як ключового посередника в конфлікті. Ерік Дюшен з Університету Лаваля стверджував, що «стратегічна двозначність з боку Китаю могла б мати сприятливий вплив і допомогти розв’язати гордіїв вузол кризи» і що було б «серйозною помилкою» для країн НАТО протидіяти китайському посередництву. .^[46] Зено Леоні з Королівського коледжу Лондона стверджував, що «якщо Китай поведе сторони, залучені до нового миру, це буде великою дипломатичною перемогою Пекіна», оскільки китайський уряд «зможе представити себе як відповідальну велику державу та щоб переконати Захід, що в майбутньому їм, можливо, доведеться покладатися на глобальний вплив Пекіна в той час, коли вплив США падає».^[47]

Інші коментатори заявили, що китайська відповідь на вторгнення зіграла певну роль у формуванні відповіді Індії. Танві Мадан з Інституту Брукінгса стверджує, що одна із «завжньополітичних цілей Індії — не дати Росії ще більше зблизитися з Китаєм».^[48]

Політики США в кінцевому підсумку вважають Тайвань важливішим для американських інтересів, ніж Україна чи Афганістан, каже один вчений. За словами Джеймса Лі, дослідника Інституту глобальних конфліктів і співробітництва Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, Вашингтон вважає Тайвань основним союзником в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, який може допомогти стримати розширення Китаю. Фабріціо Боццато, старший науковий співробітник токійського Інституту океанічної політики Фонду миру Сасакави, сказав, що Тайваню більше ніде шукати підтримки наддержави, якщо Сполучені Штати виявлять слабкість щодо України.^[40]

• Сполучені Штати Америки під час російсько-української війни
• Молдова під час російсько-української війни
• Грузія під час російсько-української війни
• Жінки в російсько-українській війні (з 2014)