Координати: 45°14′41″ пн. ш. 116°41′53″ зх. д. / 45.2447° пн. ш. 116.698° зх. д. / 45.2447; -116.698

ГЕС Геллз-Каньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Геллз-Каньйон
45°14′41″ пн. ш. 116°41′53″ зх. д. / 45.2447° пн. ш. 116.698° зх. д. / 45.2447; -116.698
КраїнаСША США
АдмінодиницяОрегон
Айдахо
Стандіюча
РічкаСнейк
Каскадкаскад на Снейк
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1967
Основні характеристики
Установлена потужність391,5  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір67  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3
Кількість та марка гідрогенераторів3
Потужність гідроагрегатів3х130,5  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна
Висота греблі101  м
Довжина греблі277  м
ЛЕП69
ВласникIdaho Power
ГЕС Геллз-Каньйон. Карта розташування: США
ГЕС Геллз-Каньйон
ГЕС Геллз-Каньйон
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Геллз-Каньйон у Вікісховищі

ГЕС Геллз-Каньйон — гідроелектростанція на межі штатів Орегон та Айдахо (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Оксбоу (вище за течією) та ГЕС Ловер-Граніт, входить до складу каскаду на річці Снейк, лівій притоці Колумбії (має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

У межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 101 метр та довжиною 277 метрів. Вона утримує витягнуте по долині Снейк на 40 км водосховище з площею поверхні 9,8 км2 та об'ємом 206,9 млн м3.

Пригреблевий машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 130,5 МВт, які використовують напір у 67 метрів.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, яка працює під напругою 69 кВ.[1][2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hells Canyon Hydroelectric Project: Environmental Impact Statement (англ.). 2007. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  2. Four Mid-Snake River Projects: Environmental Impact Statement (англ.). 2002. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  3. Hells Canyon Hydro Power Plant OR USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2019.