Васильєв Валерій Володимирович
Валерій Володимирович Васильєв | |
---|---|
Народився | 1 січня 1950 (74 роки) Чернігів, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | дипломат |
Відомий завдяки | Надзвичайний та Повноважний Посол України |
Alma mater | Факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету (1977) |
Валерій Володимирович Васильєв (1950, Чернігів) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Народився у 1950 році в м. Чернігів. У 1977 закінчив Київського державного університету ім. Т.Шевченка, економіст-міжнародник, референт-перекладач англійської мови. Володіє іноземними мовами: англійською та російською.
З 1977 по 1993 — працював на різних посадах на підприємствах, в науково-дослідних інститутах, партійних органах, міністерствах і відомствах України.
З 1993 по 1996 — Головний спеціаліст; заступник завідувача відділу міждержавних відносин з країнами СНД і Балтії, завідувач сектору міждержавних відносин з країнами Центральної Азії і Закавказзя Кабінету Міністрів України.
З 1996 по 1999 — Радник; радник-посланник Посольства України в Республіці Казахстан.
З 1999 по 2002 — Радник; Заступник начальника П'ятого територіального управління МЗС України, начальник відділу Центральної та Південної Азії.
З 2002 по 2006 — Радник-посланник Посольства України в Туркменістані.
З 2005 по 2006 — Тимчасовий повірений у справах України в Туркменістані.
З 2007 по 2009 — Начальник відділу Центральної та Південної Азії Третього територіального департаменту МЗС України.
З 10.08.2009[1] по 16.05.2014[2] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Федеративній Республіці Нігерія.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 608/2009 Про призначення В. Васильєва Надзвичайним і Повноважним Послом України у Федеративній Республіці Нігерія. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 475/2014 Про звільнення В.Васильєва з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Нігерія. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.