Василечко Микола Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Романович Василечко
ПсевдоСемен Чубко
Народився22 липня 1974(1974-07-22) (50 років)
Жнибороди
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживаннясмт Велика Березовиця
Діяльністькраєзнавець, журналіст, фотограф, кросвордист, етнограф
Відомий завдякикраєзнавець, журналіст, фотограф, кросвордист
Alma materБучацький радгосп-технікум
Знання мовукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Посадакоректор, фотограф
КонфесіяУГКЦ
БатькоРоман Миколайович
МатиЛюбов Миколаївна
Нагороди
Сайтzhnyborody.te.ua
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василечко.

Мико́ла Рома́нович Василе́чко (нар. 22 липня 1974, с. Жнибороди, УРСР, СРСР) — український краєзнавець, журналіст, фотограф, кросвордист, вікіпедист, творець інтернет-сайтів. Член НСЖУ (2015).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Микола Василечко народився 22 липня 1974 року в селі Жнибородах тодішнього Бучацького району Тернопільської области, нині Бучацької громади Чортківського району тої ж области України.

Закінчив Жниборідську початкову (1–3 класи) і Берем'янську восьмирічну (4–8 класи) школи, Бучацький радгосп-технікум (1994, нині коледж Подільського аграрно-технічного університету, за спеціальністю — зоотехнік).

Працював обліковцем у селянській спілці в рідному селі (1996, 2000).

Від 2001 — в Тернополі. Працював двірником у ПП «Дружба-сервіс-1» (2002). Редактор кросвордних видань у редакції видавничо-інформаційного дому «Діана плюс» (2003—2006); фотокореспондент газети «Тернопіль вечірній» (2008).

Від березня 2015[1] — у видавництві «Укрмедкнига» Тернопільського державного медичного університету (газети «Медична академія» та «Університетська лікарня», ілюстрації на сайті університету [Архівовано 17 березня 2021 у Wayback Machine.])[2].

Громадсько-суспільна діяльність

Ініціатор святкування 475-ї річниці першої письмової згадки про с. Жнибороди.

Учасник Революції гідності в Києві і Тернополі. Навесні 2014 року став одним з ініціаторів збору підписів проти виступу Марії Яремчук на Євробаченні.

Член міських конкурсів «Ти це зумієш!» (2015, Тернопіль), «Провесінь-2014» та «Провесінь-2015» (Тернопіль), обласного конкурсу «Ми — в Україні і Україна — в нас» (Тернопіль)[3], фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки» (2016), I фотоконкурсу серед читачів книгозбірень Тернопільської міської ЦБС «Читаймер успіху» (2016—2017)[4].

Творчість

[ред. | ред. код]
Кросворди
Кросворди
Перший опублікований кросворд Миколи Василечка. «Нова доба», № 33 від 21 серпня 1998 року
Скандинавський кросворд «Садок вишневий коло хати…». Вільне життя плюс, № 35 від 12 травня 2010 року
Класичний кросворд «Вільне життя», газета «Вільне життя», № 149 від 24 грудня 1998 року
Класичний кросворд «Улюблена газета», «Тернопільська газета», № 22 від 27 травня 1999 року
Скандинавський кросворд, газета «Думай», № 22 від 3 липня 2003 року

Ще зі шкільних років почав захоплюватися розв'язанням і складанням кросвордів. Перший кросворд надрукований у бучацькій районній газеті «Нова доба» 21 серпня 1998 року. Опублікував більше 5000 кросвордів різного типу, тематики і складності в районних газетах «Нова доба» і «Подільське слово», тернопільських обласних та міських газетах «Вільне життя плюс» (зокрема, два випуски газети «Вільне життя. Кросворди» у 2007 і 2008 роках), «Свобода», «Тернопільська газета», «RIA+», «Домашня газета» та інших, також у газетах м. Рівного, кількох журналах.

У редакції видавничо-інформаційного дому «Діана плюс» автор (редактор і дизайнер-верстальник) понад ста випусків кросвордних газет та журналів для дорослих («Кросворди „Люкс“», «Галицькі сканворди», «Українські хрестівки», «30 кросвордів», «50 кросвордів», «100 кросвордів», «300 кросвордів») та дітей («Казкові кросворди», «Класні кросворди» (автор назви та ідеї), «Домовичок», «Знайка»).

Наприкінці 2013 року припинив складання кросвордів.

Світлини

Світлини опубліковані в районних та обласних газетах тернопільської области, а також у кількох газетах інших регіонів України, інформаційних вісниках та бюлетенях Тернопільської міської ради, галузевих і партійних виданнях. Як ілюстрації у книгах «Тернопільський енциклопедичний словник», книгах Галини Садовської та Влади. Собуцької, Михайла Ониськіва[5], Ореста Глубіша[6], «Блокпост» Бориса Гуменюка (2016, світлина на обкладинці), «Тернопіль» (2016)[7], «Фігури Тернопілля» (2016)[8], «Крізь призму минулого до сьогодення» (2017)[9] та інших[10][11][12][13]; у журналах «Unitime»[14][15][16][17]), «Літературний Тернопіль» та інших.

Також у річних настінних та настільних календарях державних та освітніх установ Тернополя, опубліковані на десятках українських та закордонних сайтах, у соціальних мережах, блогах тощо.

Учасник кількох колективних фотовиставок у м. Тернополі, зокрема, «Тернопіль: вчора, сьогодні, завтра…», присвячена 471-й річниці міста Тернополя (2011), «Революція гідності» (2014, спільно з Іваном Пшоняком та Ігорем Крочаком), фотовиставка в Музеї Революції гідності та свободи у Тернопільській ЗОШ № 18 (2016, спільно з Іваном Пшоняком та іншими)[18], «Лицарі землі української» у виставковій залі Тернопільського національного економічного університету (2016, спільно з Іваном Пшоняком, Ігорем Крочаком, Михайлом Урбанським, посмертно — Віктором Гурняком)[19] та інших.

В Інтернеті

Автор історико-краєзнавчого інтернет-проєкту «Жнибороди-Бучаччина-Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]. У 2009—2011 роках співавтор та адміністратор першої версії сайту газети «Вільне життя плюс» [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.].

Був активним користувачем Вікіпедії від 21 лютого 2007 до 20 листопада 2017 року. Опісля започаткував власний проєкт «Тернопільська енциклопедія».

Вірші, статті та книги

Вірші друкували районна газета «Нова доба» та обласна «Вільне життя» (Тернопіль), у книгах[20].

Автор 3 статей в 4-му томі Тернопільського енциклопедичного словника: Адамський Ян Францішек, Козак Микола Михайлович, Кучер Михайло Михайлович (2010) та статті про с. Жнибороди у виданні «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (2014).

Співредактор збірника «Славень Тернополю» (2013)[21], співупорядник книг «Івачів Горішній. Мого села духовні обереги» (2013)[22], трикнижжя Михайла Ониськіва «Автографи. Бібліографія. Вибране. Галерея. Досил», «Есеї, Євшан-слово, Житіє», «Житіє в абетці И-Я» (2020) та інших.

Видав чотири випуски (по 200 прим.) інформаційного бюлетеня «Жнибороди» та календарики до 575-ї річниці першої письмової згадки про с. Жнибороди.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

22 грудня 2014 року Микола Василечко відмовився від будь-яких нагород від влади, політичних та громадських організацій.[26]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Медична академія. — 2015. — № 7 (11 квіт.) [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 2.
  2. ↑ Творімо разом нашу газету [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]! / Редакція // Медична академія. — 2017. — № 18 (30 вер.) [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — С. 3. — (Ювілей газети).
  3. ↑ Ініційований Іваном Чайківським обласний конкурс авторських фотографій юних аматорів Тернопілля вийшов на фінішну пряму [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Сайт корпорації «Агропродсервіс». — 2015. — 3 листопада.
  4. ↑ Трач, О. У Тернополі провели оригінальний фотоконкурс [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Ольга Трач // За Збручем. — 2017. — 10 лютого.
  5. ↑ Михайло Ониськів. Автографи. бібліографія. Вибране… [Текст] / М. Ониськів. — Т. : Джура, 2012. — 732 с.
  6. ↑ о. Орест Глубіш, Богдан Новосядлий, Надія Шподарунок. Мого села духовні обереги — Тернопіль, 2013. — 188 с., іл. (дизайн і верстка)
  7. ↑ Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль: Джура, 2016. — 192 с.
  8. ↑ Фігури Тернопілля / упор. Уніят В.-Карпович В., Чепіга І. — Тернопіль: Терно-граф, 2016. — 48 с.
  9. ↑ Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 480.
  10. ↑ Головна газета Тернопілля: «Вільне життя»-70 років : збірник / Вид. дім «Вільне життя»; ред. : Л. Костишин, М. Ониськів. — Т. : Збруч, 2009.
  11. ↑ Золота еліта Тернопілля [Текст] : лауреати обласного конкурсу «Людина року» / упоряд. В. П. Пласконіс. — Тернопіль : Терно-граф, 2014. — 160 с. : іл.
  12. ↑ Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 400 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
  13. ↑ Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
  14. ↑ Unitime. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2017. — № 1 (березень-квітень).
  15. ↑ «Unitime». — 2017. — № 1. — С. 36 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  16. ↑ «Unitime». — 2017. — № 2. — С. 68 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  17. ↑ «Unitime». — 2017. — № 3. — С. 56 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  18. ↑ Євгенія Цебрій. У тернопільській школі відкрили музей Революції Гідності та Свободи [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 19 лютого.
  19. ↑ Лариса Осадчук. У Тернопільському національному економічному університеті вшанують пам'ять героїв [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // День. — 2016. — 22 лютого.
  20. ↑ Михайло Ониськів. Автографи. бібліографія. Вибране…" [Текст] / М. Ониськів. — Т. : Джура, 2012. — С. 691.
  21. ↑ Славень Тернополю [Текст] : поезія, графіка. — Т. : Тернограф, 2013. — 124 с. : іл.
  22. ↑ Івачів Горішній. Мого села духовні обереги / Упорядник Надія Шподарунок; автори текстів о. Орест Глубіш, Богдан Новосядлий, Надія Шподарунок. — Тернопіль, 2013. — 188 с., іл.
  23. ↑ Рішення сесії Тернопільської міської ради від 16 серпня 2013 р. № 6/36/19 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  24. ↑ Тракало, В. Чому зникають друковані ЗМІ на Тернопільщині, або Навіщо нам ваші грамоти... // Голос народу. — 2021. — № 22 (3 червня). — С. 3. — (6 червня — День журналіста).
  25. ↑ Напередодні професійного свята журналісти об'єдналися із владою, щоб позмагатися у влучності [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Територіальні органи ДФС у Тернопільській області. — 2015. — 8 червня.
  26. ↑ М. Василечко: Я люблю Україну не за відзнаки [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Майдан. — 2014. — 23 грудня.

Джерела

[ред. | ред. код]
Основне

Бібліографія

[ред. | ред. код]

  • Левицька, Л. Село, а в ньому люди / Любов Левицька // «Вільне життя плюс». — 1999. — № 1 (1 січ.). — С. 3 — (З натури).
  • Янович, А. Тернопільські свята залили на сайт / Андрій Янович // 20 хвилин. — 2007. — № ? (4 вер.). — С. 3.
  • Мельничук, В. Кросворди від Василечка // Володимир Мельничук / Береги свободи слова : історія сучасної Бучаччини в репортажах, інтерв'ю, статтях / упоряд. В. Тракало. — Т. : Збруч, 2008. — С. 437–438.
  • Сушкевич, В. Микола Василечко: «Кросворди — це не дозвілля…» / Володимир Сушкевич // Вільне життя плюс. — 2008. — № 63 (14 серп.). — С. 7 — (Закінчіть, будь ласка речення).
  • Головна газета Тернопілля: «Вільне життя»-70 років" : збірник / Вид. дім «Вільне життя»; ред. : Л. Костишин, М. Ониськів. — Т. : Збруч, 2009. — С. 175–178, 285.
  • Золотнюк, А. Від кросворда до сайта / Анна Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2009. — № 36 (13 трав.). — С. 4 — (Світ ваших захоплень).
  • Бурлаку, Н. «Усі мої захоплення переросли в роботу, завдяки якій заробляю гроші на життя…» (на сайті під заголовком «Тернопільський кросвордист каже, що нізащо у світі не користуватиметься мобільником») / Наталія Бурлаку // 20 хвилин. — 2011. — № ? (17 черв.). — С. 16 — (Теревені).
  • Василечко, М., Мельничук Б. Жнибороди // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 608–609. — ISBN 978-966-457-228-3.
  • Смільська, О. Микола Василечко: «Мене врятувала ікона» / Оксана Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 8 (26 лютт.). — С. 7.
  • «Як пам'ять про Майдан, зберіг одну зі „своїх“ ґумових куль, яка поранила на розі вулиць Інститутської та Шовковичної» / б. а. // Наш день. — 2014. — № 9 (26 лют. — 4 бер.). — С. 3 — (Наголос).
  • Костишин, Л. Приголублені Веронікою / Ліля Костишин // Вільне життя плюс. — 2014. — № 55 (11 лип.). — С. 1 — (Завтра — День фотографа).
  • Автора «Свободи» відзначено на міжнародному фотоконкурсі / б. а. // Свобода. — 2014. — № 57 (16 лип.). — С. 12 — (Вітаємо).
  • Грицишин, А. Найкраще фото Тернопілля / Анастасія Грицишин // Тернопіль вечірній. — 2014. — № 22 (17 лип.). — С. 4 — (Арт).
  • Костишин, Л. Любімо Землю, як Василечко / Ліля Костишин // Вільне життя плюс. — 2014. — № 58 (23 лип.). — С. 5 — (Знай наших!).
  • На згадку владі про народ / б. а. // Наш день. — 2014. — № 35 (27 серп. — 2 вер.). — С. 3.
  • Луків, Н. «Революцію Гідності» представили фотокори / Наталя Луків // Свобода. — 2014. — № 70 (29 серп.). — С. 4 — (Вернісаж).
  • Касіян, В. Микола Василечко: На Тернопіллі не залишиться пам'яток через кілька років, якщо надалі їх не зберігати [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Віра Касіян // Вільне життя плюс. — 2014. — № 97 (3 груд.). — С. 9 — (Ентузіасти!).
  • Шот, М. Немає слів, емоції — рікою [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.] / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2014. — № 230 (10 груд.). — С. 7 — (Пам'ять).
  • Богданюк, Т. Буцнівська святиня потрапила до сотні кращих! / Тарас Богданюк // Свобода. — 2014. — № 101 (10 груд.). — С. 12 — (Приємно повідомити).
  • Літературний Тернопіль, 2014. — № 4. — С. 158.
  • Шот, М. Список пам'яті й шани / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2015. — № 69 (16 квіт.). — С. 8 — (Суспільство).
  • Кулі безсилі вбити історію. Замість коктейлю Молотова — фотоапарат // Свобода. — 2016. — № 15 (24 лют.). — С. 3 — (За Україну, за її волю).
  • Чуревич, В. Чи знаєте рідний край? / Вікторія Чуревич // Вільне життя плюс. — 2016. — № 74 (21 вер.). — С. 5 — (Світ захоплень).
  • Шот, М. Вікіпедисти провели марафон [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2017. — № 23 (7 лют.). — С. 12. — (Вісті звідусіль).
  • Шот, М. Вікіпедія: тернопільський слід / Микола Шот // Вільне життя плюс. — 2017. — № 11 (10 лют.). — С. 8. — (Захоплення).
  • Вільшаненко, М. Вікіпедисти вийшли на марафон / Микола Вільшаненко // Медична академія. — 2017. — № 3 (15 лют.)]. — С. 6. — (Вишкіл).
  • Колеснік, Т. Тернополянин Микола Василечко точно знає, як потрапити у Вікіпедію! / Тетяна Колеснік // Номер один. — 2017. — № 23 (7 черв.). — С. 9. — (Персона).
  • Інформаційно-комунікаційний підрозділ /[1]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Виставка Івана Пшоняка та Миколи Василечка «Революцію гідності» на YouTube // 20 хвилин. — 2014. — 23 серпня.
В УД «Перемога» відкрили фотовиставку Івана Пшоняка і Миколи Василечка «Революція гідності» на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 23 серпня.
Фотовиставка «Революція гідності» на YouTube // Відеоканал Юрія Дігая. — 2014. — 23 серпня.
Революція гідності на папері. Фотовиставка в Українському домі Перемога на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 28 серпня.
Тернопільські активісти занесли дані про загиблих земляків у Wikipedia на YouTube // ТСН. — 2015. — 8 лютого.
Вісті 20.02.2015 на YouTube // ТТБ. — 2015. — 20 лютого.
Упродовж березня у Вікіпедії проходив конкурс «Місяць Тернополя» на YouTube // TV-4. — 2017. — 10 квітня

  1. ↑ Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 382.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василечко_Микола_Романович&oldid=41812441