Білле Аугуст

Білле Ауґуст
дан. Bille August
Б. Ауґуст, 1988
Дата народження	9 листопада 1948(1948-11-09)[1][2][…] (76 років)
Місце народження	Бреде, комуна Люнгбю-Торбек, Данія
Громадянство	Данія
Професія	кінорежисер, сценарист
Alma mater	Данська кіношколаd (1973)[4]
Роки активності	1978 — наш час
Діти	Anders Augustd, Альба Аугуст, Asta Kamma Augustd, Amaryllis Augustd і Адам Авґустd
IMDb	ID 0000806
Нагороди та премії
LO's kulturprisd (1984) The Amanda Committee's Honorary Awardd (1993) Почесний майстер рокуd (1993) Statens Kunstfonds hædersydelsed Den Spillende Faund (2015) Золота пальмова гілка (1988) Золота пальмова гілка (1992)
Білле Аугуст у Вікісховищі

Білле Ауґуст (дан. Bille August; нар. 9 листопада 1948, Бреде, Данія) — данський кінорежисер, сценарист і кінооператор. Дворазовий лауреат Золотої пальмової гілки Каннського міжнародного кінофестивалю (1988 і 1992 року) та низки інших фестивальних та професійних кінонагород .

Білле Ауґуст народився 9 листопада 1948 року в пердмісті Копенгагена Бреде, Данія. Навчався архітектурі на батьківщині, потім у Школі документального фільму (суах. Dokumentarskolan) в Стокгольмі (Швеція). У 1971 закінчив Данський кіноінститут в Копенгагені (дан. Den Danske Filmskole). Працювати в кіно начал як оператор наприкінці 1970-х. Перший власний фільм «Медовий місяць» поставив у 1978 році і відразу отримав данську національну кінопремію «Боділ» в номінації за найкращий данський фільм. Після цього зняв ще декілька фільмів як оператор і поставив телефільм Може. У 1983 і 1984 роках поставив два фільми за творами данського письменника Б'ярне Ройтера — «Заппа» (1983) і «Світ Бастера» (1984).

У 1988-му фільм Ауґуста «Пелле-завойовник» за романом Мартіна Андерсена-Нексе показали в основному конкурсі 41-го Каннського міжнародного кінофестивалю і отримав головний приз — «Золоту пальмову гілку»^[5]. Пізніше цей же фільм отримав і «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою^[6]. Через кілька років за пропозицією Інгмара Бергмана Ауґуст ставить у Швеції за його сценарієм фільм «Добрі наміри», який в 1992 році знову приносить режисерові головний приз Каннського кінофестивалю, а його дружині Перніллі — премію за найкраще виконання жіночої ролі. Таким чином, Білле Ауґуст став третім (після Альфа Шеберга і Френсіса Форда Копполи) режисером, який двічі отримував головний приз фестивалю в Каннах (після Ауґуста це досягнення повторили Емир Кустуриця, Сьохей Імамура, брати Дарденн і Міхаель Ганеке).

У 1993 році Білле Ауґуст спільно з кінематографістами Німеччини і Португалії екранізував бестселер (1985) племінниці чилійського президента Ізабель Альєнде. У сімейній сазі «Будинок духів» про життя чотирьох поколінь сім'ї чилійських аристократів режисер зняв ціле сузір'я акторів світового класу — Меріл Стріп, Ванессу Редгрейв, Гленна Клоуза, Джеремі Айронса, Вайнону Райдер, Антоніо Бандераса. Після цієї стрічки Ауґуст знову повернувся до скандинавської тематики та здійснив свою давню мрію, екранізувавши у 1996 році роман лауреата Нобелівської премії Сельми Лаґерлеф «Єрусалим» (1902).

Після епічного «Єрусалиму» Білле Ауґуст зняв стрічку в жанрі фантастичного трилера «Снігове чуття Смілли» (1997), а наступного року екранізував роман Віктора Гюго «Знедолені» (1998).

У 2007 році вийшла біографічна історична драма Білле Ауґуста «Прощавай, Бафано» про білого південноафриканського расиста, що впродовж 20 років охороняв відомого політв'язня Нельсона Манделу, який результаті докорінно змінив його життя. Того ж року Ауґуст увійшов до режисерського ансамблю фільму «У кожного своє кіно»; до стрічки увійшли 34 кіноновели, тривалістю 3-4 хвилини кожна, від всесвітньо відомих режисерів з 25 країн і 5 континентів.

23 вересня 2011 року Ауґуст оголосив, що відкрив свою кіностудію в Ханчжоу (КНР).

На грудень 2016 року заплановано початок знімання Білле Ауґустом байопіку про модельєра Джанні Версаче, де головну роль має виконати Антоніо Бандерас, який до цього знімався у режисера в фільмі «Будинок духів» (1993)^[7].

Рік		Назва українською	Оригінальна назва	Режисер	Сценарист	Продюсер
1978		Медовий місяць	Honning måne
1982	т/ф	Може	Maj
1983		Заппа	Zappa
1984		Світ Бастера	Busters verden
1984		Вірність, надія і любов	Tro, håb og kærlighed
1987		Пелле-завойовник	Pelle erobreren
1991	т/с	Добрі наміри	Den goda viljan
1991		Добрі наміри	Den goda viljan
1992-93	т/с	Пригоди молодого Індіани Джонса	The Young Indiana Jones Chronicles
1993		Будинок духів	The House of the Spirits
1996		Єрусалим	Jerusalem
1997		Снігове чуття Смілли	Smilla's Sense of Snow
1998		Знедолені	Les Misérables
1999	в	Пригоди молодого Індіани Джонса: Суперники	The Adventures of Young Indiana Jones: Tales of Innocence
2000	т/ф	Пригоди молодого Індіани Джонса: Пастки Купідона	The Adventures of Young Indiana Jones: The Perils of Cupid
2001		Пісня для Мартіна	En sång för Martin
2003	т/ф	Деталі	Detaljer
2004		Повернути відправнику	Return to Sender
2007		Прощавай, Бафано	Goodbye Bafana
2007		У кожного своє кіно	Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiè…
2012		Дружина художника	Marie Krøyer
2013		Нічний потяг до Лісабона	Night Train to Lisbon
2014		Тихе серце	Stille hjerte
2016		Китайська вдова	The Chinese Widow
2017		55 кроків	55 Steps
2023		Еренгард: Мистецтво зваблення	Ehrengard: Forførelsens kunst

Нагороди та номінації Білле Ауґуста[8]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Боділ»
1979	Найкращий фільм	Медовий місяць	Перемога
1988		Пелле-завойовник	Номінація
2002		Пісня для Мартіна	Номінація
2015		Тихе серце	Перемога
Московський міжнародний кінофестиваль
1979	Золотий приз	Медовий місяць	Номінація
1983		Заппа	Номінація
1985		Вірність, надія і любов	Номінація
Чиказький міжнародний кінофестиваль
1980	Золотий Г'юго за найкращий художній фільм	Медовий місяць	Номінація
2012		Дружина художника	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1985	Премія ЮНІСЕФ	Світ Бастера	Перемога
	Приз Міжнародного центру фільмів для дітей і молоді (C.I.F.E.J.)		Перемога
Премія «Роберт»
1985	Найкращий сценарій	Вірність, надія і любов (разом з Б'ярне Реутером)	Перемога
1988	Найкращий фільм	Пелле-завойовник	Перемога
	Найкращий сценарій		Перемога
1994	Найкращий фільм	Будинок духів	Перемога
	Найкращий сценарій		Перемога
2015	Найкращий фільм	Тихе серце	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
	Приз глядацьких симпатій		Номінація
1997	Золотий ведмідь	Снігове чуття Смілли	Номінація
2007		Прощавай, Бафано	Номінація
Премія «Оскар»[6]
1987	Найкращий фільм іноземною мовою	Пелле-завойовник	Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1988	Золота пальмова гілка	Пелле-завойовник	Перемога
1992		Добрі наміри	Перемога
	Премія Peace Film		Перемога
Премія «Сезар»
1989	Найкращий фільм з Європейського Союзу	Пелле-завойовник	Номінація
Премія BAFTA
1990	Найкращий неангломовний фільм	Пелле-завойовник	Номінація
Премія «Аманда» / Норвегія
1993	Почесна нагорода		Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2014	Золота мушля	Тихе серце	Номінація

• М.М. Черненко (составитель). Аугуст Билле // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 10-11. — ISBN 5-85646-077-4.