Бохинське озеро
Бохинське озеро словен. Bohinjsko jezero | ||||
---|---|---|---|---|
46°17′00″ пн. ш. 13°51′32″ сх. д. / 46.283377° пн. ш. 13.858881° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Словенія | |||
Прибережні країни | Словенія | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | льодовикове озеро | |||
Природоох. тер-я | Національний парк Триглав | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 3,18 км² | |||
Висота | 525 м | |||
Глибина макс. | 44,6 м | |||
Довжина | 4100 ± 1 м[1] | |||
Ширина | 1200 ± 1 м[1] | |||
Об'єм | 0,1 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
На об'єкті | Sava Bohinjkad | |||
↑ Водний басейн | басейн Дунаю | |||
Вливаються | Савиця | |||
Витікають | Sava Bohinjkad | |||
Площа басейну | 107 км² | |||
Країни басейну | Словенія | |||
Інше | ||||
Geonames | 3203807 | |||
| ||||
Бохинське озеро у Вікісховищі |
Бохинське озеро (словен. Bohinjsko jezero, нім. Wocheiner See) — найбільше постійне озеро Словенії, що займає площу 3,18 км²[2]. Розташоване на висоті 525 м над рівнем моря на території общини Бохинь і є частиною національного парку «Триглав».
Озеро простягається на 4,2 км в довжину і має максимальну ширину близько 1 км[3]. Це льодовикове озеро, яке утворилося завдяки морені.
Найбільший приплив, що впадає в озеро, Савица («Маленька Сава»)[4], живиться з Чорного озера (словен. Črno jezero), найбільшого в озерної долині Триглава. Зі східної частини озера витікає струмок Єзерниця (словен. Jezernica), який після злиття з Мостніцею утворює річку Сава-Бохиньку, яка, в свою свою чергу, зливається з річкою Сава-Долинка і утворює Саву. Як з'ясував Бальтазар Гакет в XVIII столітті, з Бохінського озера витікає води більше, ніж надходить, що пояснюється додатковими підземними джерелами живлення.
У чистих водах озера мешкають форель, минь, головень, звичайний гольян, арктичний голець, вісім видів молюсків, а також численні види водоростей. Воно є популярним місцем туризму, на озеро приїжджають заради купання та інших водних видів спорту. На березі розташована статуя легендарної сарни Золоторога, історія якої була увічнена поетом Рудольфом Баумбахом.
- ↑ а б http://www.bohinj.si/en/attractions/lake_bohinj
- ↑ Hlad, Branka. Skoberne, Peter, ред. (2001). Characteristics of Biological and Landscape Diversity in Slovenia. Biological and Landscape Diversity in Slovenia: An Overview. Ljubljana: Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. с. 13. ISBN 961-6324-17-9. Непостійне озеро Церкниця в період найбільшого підвищення рівня води може мати площу до 30 км², але повностю щезає в сухий сезон.
- ↑ Royal Geographical Society (1856) «Wocheiner-See» A Gazetteer of the World: or, Dictionary of geographical knowledge, compiled from the most recent authorities, and forming a complete body of modern geography — physical, political, statistical, historical, and ethnographical A. Fullarton, Edinburgh, Scotland, p. 529 [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.], OCLC 20348227.
- ↑ Baedeker, Karl (1879) «Terglou: The Valley of the Wocheiner Save» The Eastern Alps: Including the Bavarian Highlands, the Tyrol, Salzkammergut, Styria, and Carinthia (4th ed.) Dulau and Co., London, p. 353 [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.], OCLC 4018143
- Вебсайт озера [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)