Барбуда
Барбуда | |
---|---|
англ. Barbuda | |
Карта | |
Географія | |
17°38′ пн. ш. 61°49′ зх. д. / 17.64° пн. ш. 61.81° зх. д. | |
Місцерозташування | Карибське море |
Акваторія | Атлантичний океан |
Група островів | Малі Антильські острови |
Площа | 161 км² |
Довжина | 24 км |
Ширина | 14,1 км |
Найвища точка | 44 м |
Країна | |
Антигуа і Барбуда | |
Адм. одиниця | Антигуа і Барбуда |
Населення | 1638 (2011) |
Вебсайт | antigua-barbuda.org/Agbar01.htm |
Барбуда у Вікісховищі |
Барбу́да — острів у Карибському морі, в групі Малих Антильських островів. Є одним з островів держави Антигуа і Барбуда. Основна частина населення проживає в місті Кодрінгтон.
Барбуда розташований за 40 км на північ від Антигуа, на південь від острова лежать острови Монтсеррат і Гваделупа, на північ і захід — Невіс, Сент-Кіттс, Сен-Бартельмі та острів Святого Мартіна. Площа острова становить 161 км², найвища точка — пагорб Ліндсей (44 м), розташований у північно-східній частині. Є кілька печер.
Велика частина острова зайнята лісом, фауна та флора тут збереглася краще, ніж на Антигуа. У лагуні-заповіднику мешкають фрегати. Озер на острові немає, прісна вода видобувається з колодязів.
Острів Барбуда має субтропічний клімат, температура може змінюватися від 18 °C до 45 °C. У середньому за рік випадає 100 см опадів.
Під час прибуття на острів другої експедиції Колумба в 1493 році він був заселений араваками. Ранні поселення іспанців і французів відійшли Великої Британії, яка у 1666 році заснувала на острові колонію.
У 1685 році острів був відданий в оренду братам Кодрінтонам, які заснували однойменне місто. Сім'я Кодрінон використовувала землі острова для вирощування продовольства, а також займалася транспортуванням рабів на свої цукрові плантації на Антигуа. У 1740-і роки на острові було кілька повстань рабів, які були звільнені у 1834 році.
- . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 3. 1911. (англ.) (англ.)
- Official site [Архівовано 4 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)