Бетафіт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Бетафіт | |
---|---|
Абревіатура | Btf[1] |
Ідентифікація | |
Сингонія | кубічна сингонія |
Бетафіт у Вікісховищі |
Бетафіт (рос. бетафит; англ. betafite; нім. Betafit m) — мінерал, танталоніобат урану.
Хімічна формула: (Са, Na, U)2(Ti, Nb, Ta)2O6(O, OH, F). Сингонія кубічна. Кристали октаедричні, іноді додекаедричні. Спайності немає. Твердість 4-4,5. Густина 3,7-5. Колір зеленувато-коричневий. Блиск восковий до скляного. Метаміктний. Злом раковистий. Крихкий. Знайдений у пегматитах на Мадагаскарі, в Сибіру і в Норвегії. Асоціює з пірохлором.
Розрізняють:
- бетафіт алюмініїстий (відміна бетафіту з Маньчжурії, що містить 15,68 % Al2O3);
- бетафіт ітріїстий (відміна бетафіту, яка містить до 11 % Y2O3);
- бетафіт рідкісноземельний (те ж саме, що й бетафіт ітріїстий);
- бетафіт свинцевий (відміна бетафіту з відношенням Pb: U=3:8);
- бетафіт танталистий (відміна бетафіту, яка містить до 30 % Ta2O5);
- бетафіт титановий (відміна бетафіту з відношенням Ti: (Nb+Ta): Fe = 9 : 3 : 1);
- бетафіт цирконіїстий (відміна бетафіту з карбонатитів Карелії, яка містить до 10 % ZrO2).
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бетафіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бетафіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Betafite mineral data [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.] at Webmineral
- Betafite mineral data [Архівовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] at Mindat.org
- Mineraldatenblatt — Betafite [Архівовано 22 серпня 2011 у Wayback Machine.]