Аталія

Аталія івр. ‏עֲתַלְיָה‏‎‎‎
Аталія у Храмі
7-я Цариця Юдеї
842 — 837 до н. е.
Попередник:	Ахазія
Наступник:	Йоас
Народження:	898 до н. е.[1] Самарія, Ізраїльське царство
Смерть:	835 до н. е.[1] Єрусалим, Юдейське царство
Причина смерті:	summary executiond
Національність:	ізраїльтяни
Країна:	Юдейське царство
Релігія:	Ханаанська релігія і Яхвізмd[2]
Рід:	Omridesd
Батько:	Ахав
Мати:	Єзавель
Шлюб:	Йорам
Діти:	Ахазія
Медіафайли у Вікісховищі

Аталія — цариця Юдейського царства, дружина царя Йорама . В. Олбрайт датує період її правління 849—842 р. до н. е., а Е. Тілє^[3] відносить час її царювання до 841—836 р. до н. е.

Цар Йорам підтримував тісні стосунки з Ізраїльським царством, та поріднився з ізраїльським царем Єгорамом через одруження із Аталією дочкою Омрі (2 Цар. 8:26).

Дізнавшись про смерть свого брата, ізраїльського царя Єгорама, свого сина Ахаза та про страти, що проводяться воєначальником Єгу проти царського роду Омрі в Ізраїлі, Аталія стала, знищувати нащадків Давида по всій Юдеї. Аталія також намагалася знищити «все цареве насіння Юдиного дому» (2 Хр. 22:10). Однак вона упустила одного сина Ахаза — Йоаса, якого приховав і виховав первосвященник Єгояда.

Через кілька років після цих подій до Аталії прийшла звістка, що Єгояда помазав в Храмі Йоаса з дому Давида і проголосив того новим царем Юдеї. Поспішно Аталія вирушила до Храму, маючи намір захопити Йоаса. Священники озброїли військо і змогли схопити царицю і відвести її в долину Кедрон. Там вона була страчена мечем (2 Хр. 23:21).

В честь Аталії названо астероїд 515 Аталія.

Аталії (присвячено трагедію Жана Расіна (1691) та музику Мендельсона до її постановки (1845), ораторію Генделя (1733), ораторію Симона Майра (1822).

• Друга книга царів. Біблія у перекладі Івана Хоменка Гл. 11 (укр.)
• Christoph Levin: Der Sturz der Königin Atalja. Ein Kapitel zur Geschichte Judas im 9. Jahrhundert v. Chr. (SBS 105). Katholisches Bibelwerk, Stuttgart 1982, ISBN 3-460-04051-3, online [Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.](нім.).