Адміністративний поділ Швейцарії
До складу федеральної держави Швейцарська Конфедерація входять 20 кантонів та 6 напівкантонів. Кожен кантон був повністю суверенною державою зі своїми власними кордонами, армією і валютою, до моменту утворення Швейцарської федеральної держави в 1848 році. Найостанніший створений кантон — кантон Юра, який відокремився від кантону Берн в 1979 році.
Кожен кантон має власну конституцію, законодавчу владу, уряд та суд.[1] У більшості кантонів законодавча влада представлена однопалатними парламентами, з кількістю депутатів від 58 до 200 місць. У декількох кантонах законодавча влада представлена генеральною асамблеєю (нім. Landsgemeinden). Кантональні уряди складаються з 5-7 членів[2].
Федеральна конституція Швейцарії декларує, що кантони є суверенними в тій мірі, в якій їх суверенність не обмежена федеральним законом. Кантони також мають всю владу та компетенції, які не були делеговані Конфедерації конституцією. З найважливішого, кантони відповідальні за: організацію кантональної влади, місцеве врядування, закордонне співробітництво, взаємини між державою та релігією, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист, дороги кантонального масштабу, природні ресурси, підтримання правопорядку, публічну освіту, кантональне оподаткування, охорона довкілля та природної спадщини. Кантональні конституції визначають ступінь автономності, яка надається муніципалітетам, тому вона є різною, але майже завжди включає право оподаткування та муніципальне законодавство.
NUTS Швейцарії — номенклатура територіальних одиниць статистики (NUTS) у Швейцарії, стандарт у Європейському Союзі, для статистики.
Поділяється на три рівні:
- NUTS-1 — Швейцарія
- NUTS-2 — 7 основних регіонів
- NUTS-3 — 26 кантонів
Прапор | Абр. | Кантон | Заснування | Столиця | Населення | Площа | Щільність | № муніц. | Офіційні мови |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ZH | Цюрих | 1351 | Цюрих | 1,228,600 | 1,729 | 701 | 171 | німецька | |
BE | Берн | 1353 | Берн | 947,100 | 5,959 | 158 | 399 | німецька, французька | |
LU | Люцерн | 1332 | Люцерн | 350,600 | 1,493 | 233 | 107 | німецька | |
UR | Урі | 1291 | Альтдорф | 35,000 | 1,077 | 33 | 20 | німецька | |
SZ | Швіц | 1291 | Швіц | 131,400 | 908 | 143 | 30 | німецька | |
OW | Обвальден | 1291 | Зарнен | 32,700 | 491 | 66 | 7 | німецька | |
NW | Нідвальден | 1291 | Штанс | 38,600 | 276 | 138 | 11 | німецька | |
GL | Гларус | 1352 | Гларус | 38,300 | 685 | 51 | 28 | німецька | |
ZG | Цуг | 1352 | Цуг | 100,900 | 239 | 416 | 11 | німецька | |
FR | Фрібур | 1481 | Фрібур | 239,100 | 1,671 | 141 | 242 | французька, німецька | |
SO | Золотурн | 1481 | Золотурн | 245,500 | 791 | 308 | 126 | німецька | |
BS | Базель-Штадт | 1501 | Базель | 186,700 | 37 | 5,072 | 3 | німецька | |
BL | Базель-Ланд | 1501 | Лісталь | 261,400 | 518 | 502 | 86 | німецька | |
SH | Шаффгаузен | 1501 | Шаффгаузен | 73,400 | 298 | 246 | 34 | німецька | |
AR | Аппенцелль-Ауссерроден | 1513 | Герізау / Троген | 53,200 | 243 | 220 | 20 | німецька | |
AI | Аппенцелль-Іннерроден | 1513 | Аппенцель | 15,000 | 173 | 87 | 6 | німецька | |
SG | Санкт-Галлен | 1803 | Санкт-Галлен | 452,600 | 2,026 | 222 | 90 | німецька | |
GR | Граубюнден | 1803 | Кур | 185,700 | 7,105 | 26 | 211 | німецька, романшська, італійська | |
AG | Ааргау | 1803 | Аарау | 550,900 | 1,404 | 388 | 232 | німецька | |
TG | Тургау | 1803 | Фрауенфельд | 228,200 | 991 | 229 | 80 | німецька | |
TI | Тічино | 1803 | Беллінцона | 311,900 | 2,812 | 110 | 244 | італійська | |
VD | Во | 1803 | Лозанна | 626,200 | 3,212 | 188 | 382 | французька | |
VS | Вале | 1815 | Сьйон | 278,200 | 5,224 | 53 | 160 | французька, німецька | |
NE | Невшатель | 1815 | Невшатель | 166,500 | 803 | 206 | 62 | французька | |
GE | Женева | 1815 | Женева | 414,300 | 282 | 1,442 | 45 | французька | |
JU | Юра | 1979 | Делемон | 69,100 | 838 | 82 | 83 | французька | |
CH | Швейцарія | Берн | 7,261,200 | 41,285 | 174 | 2,890 | німецька, французька, італійська, романшська |
Округ (нім. Bezirk; фр. district) — проміжні адміністративні одиниці між кантонами і громадами. Існують лише в деяких кантонах.
Громада (нім. Gemeinde, фр. commune, італ. comune, романш. vischnanca) — адміністративна одиниця Швейцарії, яка є складовою частиною округу (району) або кантону (для кантонів які не мають округів). Кількість громад поступово скорочується, за останні 150 років — приблизно на 15 %. Злиття громад зумовлене міркуваннями ефективності управління. У 2009 році було 2636 громад, станом на 2011 рік в Швейцарії налічується 2551 громад[3]. 2023 року кількість громад становить 2136.
Швейцарські громади регулюють свій устрій власними Конституціями. Найвища влада в громаді належить її членам. Усі швейцарські громади мають виконавчий орган та законодавчий орган — парламент чи громадське зібрання.
До повноважень громади, у залежності від законодавства кантону, належать: освіта (дитсадки та початкові школи), переробка відходів, дороги які знаходяться у юрисдикції громади, місцева інфраструктура, місцева поліція, зонування, громадянство, місцеві податки. Також кантони можуть делегувати завдання громадам, такі як: ведення особового реєстру громадян, які мешкають у громаді, організацію виборів у масштабі кантонів та громад, збору кантональних податків.
- ↑ Cantons, In the Federal State since 1848 німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Сайт швейцарського уряду з посиланнями на уряд кожного кантону. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Répertoire officiel des communes de Suisse - Mutations 2010 (PDF). Federal Statistical Office (Switzerland)[en]. Грудень 2010. Архів (PDF) оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 квітня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)
- Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін. Швейцарсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні —DESPPO. — К. : ТОВ «Софія».—2012.—128с.
- Badac [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] База даних про швейцарські кантони та міста (фр.)(нім.)
- Ніколь Топпервін. Дієве місцеве самоврядування як запорука успішної децентралізації публічної влади: швейцарський досвід.