Очікує на перевірку

Адміністративний поділ Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швейцарія


Політика та влада Швейцарії

До складу федеральної держави Швейцарська Конфедерація входять 20 кантонів та 6 напівкантонів. Кожен кантон був повністю суверенною державою зі своїми власними кордонами, армією і валютою, до моменту утворення Швейцарської федеральної держави в 1848 році. Найостанніший створений кантон — кантон Юра, який відокремився від кантону Берн в 1979 році.

Кожен кантон має власну конституцію, законодавчу владу, уряд та суд.[1] У більшості кантонів законодавча влада представлена однопалатними парламентами, з кількістю депутатів від 58 до 200 місць. У декількох кантонах законодавча влада представлена генеральною асамблеєю (нім. Landsgemeinden). Кантональні уряди складаються з 5-7 членів[2].

Федеральна конституція Швейцарії декларує, що кантони є суверенними в тій мірі, в якій їх суверенність не обмежена федеральним законом. Кантони також мають всю владу та компетенції, які не були делеговані Конфедерації конституцією. З найважливішого, кантони відповідальні за: організацію кантональної влади, місцеве врядування, закордонне співробітництво, взаємини між державою та релігією, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист, дороги кантонального масштабу, природні ресурси, підтримання правопорядку, публічну освіту, кантональне оподаткування, охорона довкілля та природної спадщини. Кантональні конституції визначають ступінь автономності, яка надається муніципалітетам, тому вона є різною, але майже завжди включає право оподаткування та муніципальне законодавство.

NUTS Швейцарії

[ред. | ред. код]

NUTS Швейцарії — номенклатура територіальних одиниць статистики (NUTS) у Швейцарії, стандарт у Європейському Союзі, для статистики.

Поділяється на три рівні:

  • NUTS-1 — Швейцарія
  • NUTS-2 — 7 основних регіонів
  • NUTS-3 — 26 кантонів

Кантони Швейцарії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кантони Швейцарії
Прапор Абр. Кантон Заснування Столиця Населення Площа Щільність № муніц. Офіційні мови
Прапор кантону Цюрих ZH Цюрих 1351 Цюрих 1,228,600 1,729 701 171 німецька
Прапор кантону Берн BE Берн 1353 Берн 947,100 5,959 158 399 німецька, французька
Прапор кантону Люцерн LU Люцерн 1332 Люцерн 350,600 1,493 233 107 німецька
Прапор кантону Урі UR Урі 1291 Альтдорф 35,000 1,077 33 20 німецька
Прапор кантону Швіц SZ Швіц 1291 Швіц 131,400 908 143 30 німецька
Прапор кантону Обвальден OW Обвальден 1291 Зарнен 32,700 491 66 7 німецька
Прапор кантону Нідвальден NW Нідвальден 1291 Штанс 38,600 276 138 11 німецька
Прапор кантону Гларус GL Гларус 1352 Гларус 38,300 685 51 28 німецька
Прапор кантону Цуг ZG Цуг 1352 Цуг 100,900 239 416 11 німецька
Прапор кантону Фрібур FR Фрібур 1481 Фрібур 239,100 1,671 141 242 французька, німецька
Прапор кантону Золотурн SO Золотурн 1481 Золотурн 245,500 791 308 126 німецька
Прапор кантону Базель-Штадт BS Базель-Штадт 1501 Базель 186,700 37 5,072 3 німецька
Прапор кантону Базель-Ланд BL Базель-Ланд 1501 Лісталь 261,400 518 502 86 німецька
Прапор кантону Шаффгаузен SH Шаффгаузен 1501 Шаффгаузен 73,400 298 246 34 німецька
Прапор кантону Аппенцелль — Ауссерроден AR Аппенцелль-Ауссерроден 1513 Герізау / Троген 53,200 243 220 20 німецька
Прапор кантону Аппенцелль — Іннероден AI Аппенцелль-Іннерроден 1513 Аппенцель 15,000 173 87 6 німецька
Прапор кантону Санкт-Галлен SG Санкт-Галлен 1803 Санкт-Галлен 452,600 2,026 222 90 німецька
Прапор кантону Граубюнден GR Граубюнден 1803 Кур 185,700 7,105 26 211 німецька, романшська, італійська
Прапор кантону Ааргау AG Ааргау 1803 Аарау 550,900 1,404 388 232 німецька
Прапор кантону Тургау TG Тургау 1803 Фрауенфельд 228,200 991 229 80 німецька
Прапор кантону Тічино TI Тічино 1803 Беллінцона 311,900 2,812 110 244 італійська
Прапор кантону Во VD Во 1803 Лозанна 626,200 3,212 188 382 французька
Прапор кантону Вале VS Вале 1815 Сьйон 278,200 5,224 53 160 французька, німецька
Прапор кантону Невшатель NE Невшатель 1815 Невшатель 166,500 803 206 62 французька
Прапор кантону Женева GE Женева 1815 Женева 414,300 282 1,442 45 французька
Прапор кантону Юра JU Юра 1979 Делемон 69,100 838 82 83 французька
Прапор Швейцарії CH Швейцарія   Берн 7,261,200 41,285 174 2,890 німецька, французька, італійська, романшська

Округи Швейцарії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Округи Швейцарії

Округ (нім. Bezirk; фр. district) — проміжні адміністративні одиниці між кантонами і громадами. Існують лише в деяких кантонах.

Муніципалітети Швейцарії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Громади Швейцарії

Громада (нім. Gemeinde, фр. commune, італ. comune, романш. vischnanca) — адміністративна одиниця Швейцарії, яка є складовою частиною округу (району) або кантону (для кантонів які не мають округів). Кількість громад поступово скорочується, за останні 150 років — приблизно на 15 %. Злиття громад зумовлене міркуваннями ефективності управління. У 2009 році було 2636 громад, станом на 2011 рік в Швейцарії налічується 2551 громад[3]. 2023 року кількість громад становить 2136.

Швейцарські громади регулюють свій устрій власними Конституціями. Найвища влада в громаді належить її членам. Усі швейцарські громади мають виконавчий орган та законодавчий орган — парламент чи громадське зібрання.

До повноважень громади, у залежності від законодавства кантону, належать: освіта (дитсадки та початкові школи), переробка відходів, дороги які знаходяться у юрисдикції громади, місцева інфраструктура, місцева поліція, зонування, громадянство, місцеві податки. Також кантони можуть делегувати завдання громадам, такі як: ведення особового реєстру громадян, які мешкають у громаді, організацію виборів у масштабі кантонів та громад, збору кантональних податків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cantons, In the Federal State since 1848 німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  2. Сайт швейцарського уряду з посиланнями на уряд кожного кантону. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 28 січня 2019.
  3. Répertoire officiel des communes de Suisse - Mutations 2010 (PDF). Federal Statistical Office (Switzerland)[en]. Грудень 2010. Архів (PDF) оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 квітня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)


Джерела

[ред. | ред. код]
  • Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін. Швейцарсько-український проєкт «Підтримка децентралізації в Україні —DESPPO. — К. : ТОВ «Софія».—2012.—128с.

Посилання

[ред. | ред. код]