Очікує на перевірку

ATR (телеканал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з АТР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ATR (значення).
ATR
ГО «Звільнення Криму»[1]
КраїнаУкраїна Україна
Зона мовленняКримський півострів
Мова мовленнякримськотатарська, російська, турецька, українська
Центр керуванняСімферополь (2006—2015)
Київ (з 2015 року)
Формат
зображення		1080i (HDTV)
Тематика каналуінформаційно-просвітницький
інформаційно-музичний
музично-розважальний
Дата початку
мовлення		1 вересня 2006
ЗасновникІса Хайбуллаєв
Власник(и)Ленур Іслямов
Керівник(и)Ленур Іслямов (гендиректор)
Споріднені каналиЛяле
Дім/Дом
UATV російською
Слоган«про схід для заходу та про захід для сходу»
«перший кримськотатарський телеканал»
Сайтatr.ua

ATR — український державний кримськотатарський місцевий[1] телеканал, що спеціалізується на мовленні для жителів Криму.

Розпочав мовлення з міста Сімферополь у вересні 2006 року. Внаслідок незаконної анексії та подальшої окупації Криму Росією робота каналу була заблокована окупаційною російською владою й він припинив мовлення 31 березня 2015 року. Керівництво вирішило врятувати канал, перенісши його до неокупованої Росією материкової України. Із 17 червня 2015 канал веде мовлення з Києва.[2][3][4][5]

Гасла телеканалу — «перший кримськотатарський телеканал»[6] та «про схід для заходу та про захід для сходу».[7]

Мова мовлення

[ред. | ред. код]

Станом на лютий 2016 року заявлене телеканалом мовлення відбувалося наступними мовами: кримськотатарською й турецькою (35 % та 15 % відповідно), українською (30 %) та російською (20 %).[6]

Мова інтерфейсу сайту

[ред. | ред. код]

З часу заснування телеканалу у 2006 році й до 2015 року офіційний вебсайт телеканалу atr.ua не мав україномовної локалізації інтерфейсу. Після того як з 2016 року ATR, залишаючись приватною компанією, став фактично на 100 % фінансуватися з українського бюджету, його власники додали опцію україномовного інтерфейсу, яка була на сайті з кінці 2015 й по кінець 2018 року.[8] Починаючи з 2018 року офіційний інтерфейс сайту телеканалу atr.ua має лише російськомовний інтерфейс.

Поширення сигналу

[ред. | ред. код]
Супутник Стандарт Частота, МГц Швидкість Поляризація FEC Формат зображення Кодування
Astra 4A (4.8°E) DVB-S2 11766 30000 горизонтальна (H) 2/3 MPEG-4 FTA

Телепередачі

[ред. | ред. код]

Перелік оригінальних телепередачі телеканалу ATR за мовою:

Російськомовні телепередачі
  • PRIME
    • PRIME Муждабаєв (2018-донині)
    • PRIME: Мацарський (2017—2018)
    • PRIME: Скрипін (2017—2018)
    • PRIME: Бабченко (2017—2018)
    • PRIME: Бондаренко (2017—2018)
  • MENIMCE: Казанський (2017—2018)
  • Бізнес вісник (рос. Бизнес весник)
  • Маестро (рос. Маэстро)
  • Прогулянки по Криму (рос. Прогулки по Крыму)
  • Гравітація (рос. Гравитация)
  • Політична історія з Гульнарою Бекіровою (рос. Политическая история с Гульнарой Бекировой)
Турецькомовні телепередачі
  • Saba
  • Aqsam
  • Kopum
  • Dizayn Efendi
  • Altın devir
  • Ana tili — Vatan tili
  • Aqqım bar
  • Aqşam masalı
  • Balçoqraq
  • Bizim aile
  • Bu afta
  • Ezan sedası
  • Küneş nurları
  • Lezzetli sofra
  • MızMızlar
  • Tarih sedası
  • Tatlı ses
  • Yırla‚ sazım
Кримськотатарськомовні телепередачі
  • Zaman / Netice кримськотатарською
  • Bugün
Українськомовоні телепередачі
  • Zaman / Новини українською

Керівництво

[ред. | ред. код]

Генеральні директори телеканалу:

З липня 2015 року заступником гендиректора телеканалу ATR став журналіст Айдер Муждабаєв.[9]

Власники

[ред. | ред. код]

Засновником та першим власником телеканалу «ATR» був Іса Хайбуллаєв, який створив його на базі викупленого ним у 2004 році ТОВ Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ». Однак у жовтні-листопаді 2011 року Хайбуллаєв продає 93 % компанії «АТЛАНТ-СВ» Ленуру Іслямову, залишивши собі лише невелику міноритарну частку.[10]

Через кілька років Іслямов наростив свою частку й станом на 2017 рік він був власником вже 97,3 % акцій ТОВ Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ» (куди зараз входять радіо «Мейдан» (кримськ. Meydan), телеканали «АТР» (кримськ. ATR) та телеканал «Ляле» (кримськ. Lale); решту ж 2 % ділять між собою міноритарні власники — Рефат Чубаров (1,6 %), Мавілє Ісмаілова (1 %) та Іса Хайбуллаєв (0,065 %).[11] ТОВ Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ» Ленура Іслямова також володіє радіо «Лідер» (кримськ. Lider), однак його доля після окупації Криму Росією в 2014 році невідома (сайт радіостанції не працює з 2014 року[12]).

Мажоритарний власник компанції «АТЛАНТ-СВ» Ленур Іслямов з 2015 року відмовляється виконувати вимогу українського закону про прозорість власності медіа, та не публікує щорічної інформацію про власників на вебсайтах компанії (atr.ua, meydan.fm та lale.ws). Через це компанія «АТЛАНТ-СВ» змушена була заплатити штраф Нацраді з ТВ та радіо у 2017 році.[13] Після сплати штрафу у 2017 році Іслямов лише раз, у 2018 році,[14][11] опублікував інформацію про структуру власності станом на 2017 рік, однак опісля ця інформація (що має публікуватися щорічно) не була опублікована у жодному з наступних років.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

Юридична компанія ТОВ Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ», яке володіє телеканалом «ATR», була заснована 25 лютого 1994 року у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму.[15] Відтоді з 1994 року у Криму почав мовити однойменний місцевий телеканал «АТЛАНТ-СВ», аж поки у 2004 році компанію ТК «АТЛАНТ-СВ» не викупив Іса Хайбуллаєв. Хайбуллаєв вирішив змінити концепцію каналу й на базі ТОВ ТК «АТЛАНТ-СВ» створив у Сімферополі у 2005 році спочатку радіо Meydan", а згодому у 2006 році телеканал «ATR», обоє з концепцією мовлення в першу чергу, як кримськотатарськомовне медіа. Тестове мовлення ATR розпочав 1 вересня 2006 року.[10]

Переслідування з боку Росії та закриття

[ред. | ред. код]

У зв'язку з принциповою позицією редакції та журналістів каналу, спрямованою на висвітлення реальної ситуації з правами кримськотатарського народу на окупованих територіях Криму, російська влада неодноразово погрожувала відключенням каналу та, зокрема, в кінці січня 2015 року, вилучила сервер каналу, що унеможливило трансляцію передач каналу ATR.[16]

31 березня 2015 року телеканал припинив мовлення у Криму, оскільки окупаційна російська влада не надала ліцензії кримськотатарським ЗМІ, зокрема й ATR, на подальшу роботу, попри численні подачі документів. Заступник генерального директора телеканалу Ліля Буджурова зазначила, що рішення про закриття телеканалу ATR вдарило не по телеканалу, а по всьому народу:[17], того же дня приблизно 100 осіб вийшло на протести проти закриття ATR[18]

1 квітня 2015 року, наступного дня після припинення мовлення, усі співробітники телеканалу вийшли на робочі місця. За повідомленням генерального директора Ельзари Іслямової, телеканал вироблятиме документальні фільми.[19]

2 серпня 2019 року Кримське управління ФСБ РФ тимчасової окупаційної влади РФ в Криму порушило кримінальну справу проти Гульсум Халілової за «участь у збройному формуванні на території іноземної держави». Так званий «суд» заочно обрав для журналістки запобіжний захід у вигляді утримання під вартою та оголосив її в міжнародний розшук[20].

Переїзд з Сімферополя у Київ та відновлення роботи

[ред. | ред. код]

1 квітня 2015 року міністр культури Кириленко заявив, що хоче дати ATR можливість мовити в Україні.[21] Цього ж дня Президент Порошенко доручив відновити мовлення телеканалу.[22]

У травні 2015 року ATR відновив мовлення в інтернеті. Зі слів представників телеканалу, такий формат мовлення не заборонений російським законодавством, але окупаційна влада все одно чинить перешкоди в діяльності журналістів у Криму.[23]

Ввечері 17 червня 2015 року канал відновив мовлення з Києва в супутниковій мережі.[4][5]

Джерела фінансування

[ред. | ред. код]

Після переїзду каналу з Сімферополя у Київ у 2015 році склалася незвична ситуація: канал не став державним й залишився приватним, однак з 2016 року його утримання практично повністю ведеться з українського бюджету.[24][25] Канал ATR фінансується з українського бюджету за тією самою бюджетною програмою що й решта іномовлення, як от російськомовний канал Дім/Дом (почав мовлення у березні 2020 року) та російськомовний канал UATV російською (перезапустив мовлення у березні 2021 року як російськомовний канал, до цього він був мульти-мовним каналом).[26]

Станом на 2021 рік, телеканал ATR отримав від українського бюжету наступну підтримку:

  • У 2016 році канал отримав ₴39 млн грн з українського бюджету.[27]
  • У 2017 році канал отримав ₴36 млн грн з українського бюджету.[27]
  • У 2018 році канал отримав ₴30 млн грн з українського бюджету.[27]
  • У 2019 році канал отримав ₴50 млн грн з українського бюджету.[28]
  • У 2020 році канал отримав ₴50 млн грн з українського бюджету.[29]
  • У 2021 році канал отримав ₴25 млн грн з українського бюджету.[30]
    • Окрім держфінансування з українського бюджету у 2021 році телекомпанія ATR також отримала нерозголошену суму допомоги на виробництво телепрограми PRIME за програмою Transition Promotion Program від Чеського МЗС.[31]

Окрім держфінансування з українського бюджету, телеканал ATR також збирає пожертви від приватних осіб з усього світу, як одноразові (через послуги компанії fondy.eu) так і щомісячні (через свій рахунок Patreon); крім цього у минулому окремі телепрограми телеканалу ATR отримували гранти на виробництво від іноземних донорів та кшталт European Endowment for Democracy та Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine тощо.

Проблеми з фінансуванням

[ред. | ред. код]

У другій половині 2019 року ATR отримав на 15 млн грн менше фінансування на 2019 рік від українського бюджету ніж було попередньо заплановано (планувалось ₴50 млн грн у 2019 році, але ATR отримало лише 35 млн); через це в січні 2020-го канал був вимушений звільнити понад 40 журналістів та, за словами власника та гендиректора каналу Ленура Іслямова, опинився на межі закриття[28]. Однак згодом український уряд все ж переслав ці ₴15 млн грн. 28 грудня 2019 року на рахунки ATR, та за словами заступника гендиректора телеканалу ATR Айдер Муждабаєва вони змушені були повернути ці 15 млн грн назад в український бюджет, оскільки «[15 млн грн грошей] на проплату з бюджету виділили в суботу, 28 грудня 2019 року, коли ніяких валютних операцій вже провести неможливо.»[27][32]

У січні 2020 року міністр Мінкульту Бородянський заявив, що на покриття бюджету телеканалу з 2020-ий рік канал отримає від держави допомогу розміром 50 млн грн, але станом на січень 2020 року ці ₴50 млн грн Мінкульт для ATR заблокувало Казначейство через розбіжності в трактуванні закону про держзакупівлі послуг від приватних підриємств.[33][34][29] Згодом у лютому 2020 року канал заявляв, що ще не отримав цих ₴50 млн грн фінансування від українського бюджету й звітував, що з лютого 2020 року мовлення каналу на тимчасово окуповану Росією територію Криму може припинитись[35]. У травні 2020 року канал заявляв, що досі не отримав фінансування від українського бюджету й звітував, що з травня 2020 року мовлення каналу на тимчасово окуповану Росією територію Криму може припинитись[36]. Наприкінці травня 2020 року стало відомо, що український уряд зумів знайти порозуміння з Казначейством й ₴50 млн грн фінансування з українською бюджету на 2020 рік було направлено на рахунки телеканалу ATR.[37][38]

У лютому 2021 року український уряд запровадив нові правила фінансування приватних медіа-компаній, що мовлять на закордон (як в окуповані Крим та Донбас, так і на решту світу) й згідно з цими правилами кошти розподілятимуть серед медіа кампаній на конкурсних засадах, згідно із законодавством, що регулює публічні закупівлі всіх українських державних органів.[39][40][26] У відповідь на впровадження прозорих публічних конкурсів на отримання грантових коштів медіа-компаніями, що мовлять на окуповані території України та закордон, власник та гендиректор телеканалу ATR Ленур Іслямов заявив, що «у жодному конкурсі на розподіл призначених телеканалу грошей ATR брати участь не буде».[41] У квітні 2021 року Віцепрем'єр з питань реінтеграції Донбасу/Криму Олексій Резніков запропонував керівництву ATR брати участь у відкритому конкурсі на фінансування мовлення для окупованих Росією Донбасу/Криму на загальних умовах.[42] У червні 2021 року стало відомо що Мінреінтеграції окупованих територій України оголосило телеканал ATR переможцем тендеру на «створення та поширення інформаційного продукту на телебаченні кримськотатарською та, за потреби, іншими мовами для авдиторії корінних народів» на 2021 рік на суму у 25 млн грн.[30][43][44][45] Згодом стало відомо що у 2021 році телекомпанія ATR також отримала нерозголошену суму допомоги на виробництво телепрограми PRIME за програмою Transition Promotion Program від Чеського МЗС.[31]

Журналісти

[ред. | ред. код]

Перелік власних журналістів ATR станом на 2021 рік:[46]

  1. Роман Спірідонов
  2. Сєвілья Картакаєва
  3. Анна Мєдвєднікова
  4. Рустем Мємєтов
  5. Гулізар Бєкірова
  6. Гульсум Халілова
  7. Айдер Муждабаєв
  8. Шевкет Наматуллаєв
  9. Ельмаз Асанова
  10. Аліє Хаджабадінова
  11. Сейтумер Сейтумєров
  12. Гульнара Абдулаєва
  13. Гульнара Бєкірова
  14. Гульнара Поґотова
  15. Ур'яне Сейтумєрова
  16. Шевкет Мємєтов

Критика

[ред. | ред. код]

Через неприродню ситуацію, коли з 2016 року приватний телеканал ATR почав практично на 100 % фінансуватися з українсього бюджету, чимало українських журналістів висловили своє здивування з приводу такої неринкової нерівності. Так у 2020 році журналіст видання glavcom.ua поцікавився у тодішнього члена Нацради з ТБ та радіо Сергія Костинського «чи не здається [йому], що вимога до [української] держави фінансувати телеканал [ATR] ставить його в нерівні умови з іншими приватними каналами? Держава зобов'язана фінансувати суспільне мовлення, а приватні телеканали?», також поцікавшись «чому [суспільний телеканал] UA:Крим не задовольняє інформаційні потреби мешканців Криму?», оскільки український бюджет вже фінансує регіональний телеканал UA:Крим направлений на мешканців окупованого Криму.[47] Окрім українських журналістів, питання щодо правомірності безтендерного надання державних коштів приватній компанії також ставили й органи влади; так у своєму звіті щодо ефективності використання коштів українських платників податків за 2019 рік Рахункова палата зазначала, що "Мінфін листом від 29.03.2016 зауважив до проєкту постанови, що ТОВ «ТК „Атлант-СВ“ не має статусу національної або державної телерадіокомпанії. При цьому зазначено, що бюджетним законодавством забороняється за рахунок бюджетних коштів здійснювати погашення небюджетних фінансових зобов'язань, а взяття таких зобов'язань вважається бюджетним правопорушенням.»[48][49][50]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б ТК АТЛАНТ-СВ ТОВ. nrada.gov.ua. 21.02.2021
  2. ↑ Телеканал ATR розраховує залишитися в Криму. LB.u. 14 квітня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 10 травня 2015.
  3. ↑ Crimean Tatar TV channel faces shutdown on April 1 (англ) . Kyiv Post. 31 березня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
  4. ↑ а б Телеканал ATR відновив мовлення в Києві [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.]. Дзеркало тижня. 18.06.2015
  5. ↑ а б Кримськотатарські канали ATR та Lale відновили мовлення [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.]. 5 канал. 18.06.2015
  6. ↑ а б ATR. Про нас. Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
  7. ↑ ATR [Архівовано 23 лютого 2021 у Wayback Machine.]. viasat.ua. 2021
  8. ↑ Україномовна версія сайту atr.ua на сайті web.archive.org з 2015 по 2018 рік
  9. ↑ Російський журналіст Айдер Муждабаєв став заступником гендиректора телеканалу ATR. detector.media. 20 липня 2015
  10. ↑ а б Досьє: Рефат Абдурахманович Чубаров. znaj.ua. 2021
  11. ↑ а б ТОВ Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ»: структура власності. atr.ua. 2017
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютий 2014. Процитовано 20 лютий 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-02-20 у Wayback Machine.]
  13. ↑ ATR і радіо «Мейдан» сплатили штраф Нацраді — «Мейдан» отримає супутникову ліцензію [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. 7 грудня 2017
  14. ↑ «АТЛАНТ-СВ»: структура власності (детально) [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. atr.ua. 2017
  15. ↑ https://opendatabot.ua/c/20728100
  16. ↑ Буджурова про обшук на ATR: це удар по кримських татарах (ВІДЕО). Детектор медіа. 26 січня 2015. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  17. ↑ ATR припинив мовлення, але сподівається повернутися: «Наш народ пережив Сталіна» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Українська правда. 01.04.2015
  18. ↑ Близько сотні кримських татар прийшли підтримати телеканал ATR (укр.), процитовано 17 липня 2023
  19. ↑ Політичні переслідування громадянського суспільства в окупованому Криму у березні-травні 2015 року: Справа телеканалу ATR [Архівовано 22 лютого 2021 у Wayback Machine.]. ccl.org.ua. 2015
  20. ↑ В окупованому Криму заочно арештували українську журналістку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  21. ↑ Кириленко хоче дати ATR можливість мовити в Україні [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 01.04.2015
  22. ↑ Порошенко доручив відновити мовлення кримськотатарського каналу ATR — Стець зустрівся з Чубаровим. Телекритика. 01.04.2015
  23. ↑ Закритий окупантами ATR відновив мовлення в інтернеті [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Укрінформ. 11.05.2015
  24. ↑ Рада виділила гроші на кримськотатарський канал ATR. Українська правда. 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  25. ↑ Іслямов: державні кошти надійшли на рахунки ATR. Радіо Свобода. 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  26. ↑ а б ATR скаржиться на проблеми з фінансуванням — Мінреінтеграції змінило схеми надання коштів з держбюджету [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. detector.media. 3 лютого 2021
  27. ↑ а б в г ATR на 90% скоротив виробництво програм через недофінансування. detector.media. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 17 січня 2020.
  28. ↑ а б Кримськотатарський телеканал ATR може закритися. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  29. ↑ а б Бородянський прокоментував ситуацію щодо закриття кримськотатарського телеканалу. РБК-Украина. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2020.
  30. ↑ а б За результатами публічних закупівель канал ATR отримає фінансування з держбюджету. minre.gov.ua. 4 червня 2021
  31. ↑ а б Transition Promotion Program in Ukraine 2021: Results. mzv.cz. 31 березня 2021 року (англ.)
  32. ↑ Телеканал ATR заявив про блокування фінансування. РБК-Украина. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 10 ЛЮТОГО 2020.
  33. ↑ Казначейство заблокувало фінансування ATR через розбіжності в трактуванні закону про держзакупівлі — Бородянський. detector.media. 11 лютого 2020
  34. ↑ Власник ATR: Казначейство блокує кошти на фінансування каналу, вимагають тендерів. detector.media. 10 лютого 2020
  35. ↑ Телеканал ATR заявив, що з 14 лютого може припинити мовлення на окупований Крим. РБК-Украина. 13 лютого 2020. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  36. ↑ ATR досі не отримав фінансування та може закритися вже у травні. detector.media. 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
  37. ↑ Уряд повідомив, що розблокував фінансування каналу ATR [Архівовано 22 лютого 2021 у Wayback Machine.]. detector.media. 6 травня 2020
  38. ↑ МКІП: Уряд розблокував використання бюджетних коштів каналом ATR. kmu.gov.ua. 6 травня 2020
  39. ↑ Коломієць, Вікторія (6 лютого 2021). У Мінреінтеграції пропонують іншим країнам допомогти телеканалу ATR, бо у бюджеті не передбачили пряме фінансування. Громадське. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  40. ↑ Проблеми з фінансуванням ATR: Мінреінтеграції попросило збільшити бюджет. Радіо Свобода. 6 лютого 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  41. ↑ Єдиний кримськотатарський мовник не повинен конкурувати у розподілі прямої субсидії, що раніше була призначена для ATR — Іслямов заявив про вбивство телеканалу: ZAMAN. atr.ua. 5 лютого 2021
  42. ↑ Віцепрем'єр Резніков запропонував ATR брати участь у конкурсі на фінансування на загальних умовах. detector.media. 27 квітня 2021
  43. ↑ Кримськотатарський канал ATR отримає фінансування з держбюджету. pravda.com.ua. 4 червня 2021
  44. ↑ Телеканал ATR отримає державне фінансування. ukrinform.ua. 4 червня 2021
  45. ↑ Кримськотатарський телеканал ATR отримає фінансування з держбюджету — Мінреінтеграції. radiosvoboda.org. 4 червня 2021
  46. ↑ Лица телеканала. atr.ua. 2021 (рос.)
  47. ↑ Сергій Костинський: Через кодування українських каналів росіяни тепер мають на супутнику повну перевагу. glavcom.ua.. 21.02.2020
  48. ↑ ЗВІТ про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України. Рахункова палата. 2019. 62 стор.: С. 21
  49. ↑ Рішення Рахункової палати України від 23 квітня 2019 року No. 10-3 про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України. Рахункова палата. 2019. 8 стор.
  50. ↑ Відповідь Олексія Рєзнікова на депутатський запит народного депутата України Яковлєвій Н. І. щодо врегулювання ситуації, пов'язаної з державним фінансуванням першого кримськотатарського телеканалу ATR. rada.gov.ua. 03.03.2021

Посилання

[ред. | ред. код]
ATR
у соціальних мережах
ATR на сайті Facebook
ATR на сайті Telegram
ATR на сайті Twitter
ATR на сайті YouTube


Телебачення Це незавершена стаття про телебачення України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ATR_(телеканал)&oldid=43977685