Очікує на перевірку

Йоан Ігна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоан Ігна
Народився4 червня 1940(1940-06-04)[1] (84 роки)
Арад, Румунія[1]
Країна Румунія
Діяльністьфутболіст, футбольний суддя
Знання моврумунська
Роки активності1974 — тепер. час

Йоан Ігна (рум. Ioan Igna, нар. 4 червня 1940) — колишній румунський футбольний арбітр та гравець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ігна грав у футбол за УТА Арадь у 1957—1960 та 1964—1967 роках, а також у «Штіїнці» (Тімішоара) між 1961 та 1964 роками.

У 1972 році став футбольним арбітром[2][3][4]. Він відомий тим, що відсудив два матчі на чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці, включаючи чвертьфінальний матч між Бразилією та Францією. Ігна прийняв два суперечливі рішення під час поєдинку. У другому таймі додаткового часу він не призначив пенальті за фол бразильського воротаря Карлоса на нападнику збірної Франції Бруно Беллоні[5][6] Оглядач BBC Джиммі Гілл описав рішення румунського арбітра про ігнорування фолу Карлоса як «крайню помилку»[7]. А у серії пенальті він зарахував гол, коли м'яч після удару Беллона потрапив у штангу, після чого влучив у воротаря Карлоса, від якого і залетів у ворота[8], що викликало протести бразильців[9]. Згодом правила були змінені, щоб спеціально вирішити ситуацію, що сталася при виконанні цього пенальті[10].

Він також судив другий фінальний матч Кубка УЄФА 1987 року та півфінал чемпіонату Європи 1988 року у ФРН між Нідерландами та Західною Німеччиною (2:1), призначивши у ворота обох команд по пенальті. Після гри обидва одинадцятиметрові були визнані футбольними аналітиками невиправданими. Пізніше Ігна зізнався, що розпочав гру травмою, і тому не зміг слідкувати за пенальті[11]

Він також працював на молодіжному чемпіонаті світу 1981 року в Австралії та молодіжному чемпіонаті Європи 1982 року, відсудивши по одній гри.

У 1984 році він був включений до списку суддів до футбольного турніру на Олімпіаді в Лос-Анджелесі, де судив матч групового етапу Саудівська Аравія — ФРН (0:6).

Закінчив свою кар'єру в 1989 році. З 2009 по 2010 рік він був головою суддівського комітету Румунської футбольної асоціації[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Celebrul arbitru Ioan Igna, sărbătorit la 65 de ani de când s-a alăturat Politehnicii timișorene
  2. PREMIUM GSP Poveștile din alte timpuri cu Ioan Igna: 'Am făcut Crăciunul cu Împăratul Selassie al Etiopei. Ne păzeau leii la hotel!' [PREMIUM GSP Stories from other times with Ioan Igna: "I made Christmas with Emperor Selassie of Ethiopia. We were guarded by lions at the hotel! "] (Romanian) . gsp.ro. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 9 листопада 2017.
  3. "Rivalitatea Timişoara – Arad eu n-o înţeleg". Interviu cu Ioan Igna ["I do not understand the Timișoara – Arad rivalry". Interview with Ioan Igna] (Romanian) . banatulazi.ro. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
  4. Йоан Ігна către tinerii utiști: "Datoria voastră este să aduceți Aradul din nou pe hartă!" [Ioan Igna to the youngsters: "It is your duty to bring Arad back on the map!"] (Romanian) . uta-arad.ro. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2017.
  5. Classic Football. www.fifa.com. FIFA. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
  6. Yannis, Alex (22 червня 1986). FRANCE BEATS BRAZIL ON PENALTY KICKS. New York Times. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 20 травня 2014.
  7. World Cup 2014: 100 great World Cup moments – 23 days to go. BBC Sport. BBC. 20 травня 2014. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
  8. Classic Football. www.fifa.com. FIFA. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
  9. Бруно Беллон: история одного пенальти. football.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 18 серпня 2020.
  10. Penalty shoot-out hits post and keeper. www.web.orange.co.uk. Архів оригіналу за 19 December 2014. Процитовано 20 травня 2014.
  11. Terugkijken: 25 jaar geleden was het Volksparkstadion van Oranje. NRC (нід.). Процитовано 18 серпня 2020.
  12. Asta e echipa lui Ion Crăciunescu la CCA!. GSP (рум.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 18 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]