Згортка (математичний аналіз)
Зго́ртка (англ. convolution) — математична операція двох функцій та , що дозволяє отримати третю функцію:
Основною властивістю згортки є те, що фур'є-образ згортки пропорційний добутку фур'є-образів функцій.
Нехай — група Лі, оснащена мірою Хаара , і — дві функції, визначенні на . Тоді їх згорткою називається функція
- .
- Лінійність (дистрибутивність щодо додавання і асоціативність добутку з скаляром):
- Правило диференціювання:
де означає похідну функції .
де означає перетворення Фур'є функції.
Якщо є матрицею дискретного перетворення Фур'є, то
,
де — символ торцевого добутку матриць[1][2][3][4][5], означає добуток Кронекера, — символ добутку Адамара (тотожність є розвитком властивості відлікового скетча[6]).
Згортки та пов'язані операції знаходять багато застосувань в науці, інженерії та математиці.
- В обробці зображень:
- Згортка в обробці зображень використовується в багатьох фільтрах, наприклад для розмиття, чи виявлення контурів.
- В фотографії, несфокусована фотографія є згорткою чіткого зображення з функцією лінзи. Фотографічний термін для цього поняття — Боке.
- В статистиці, зважене рухоме середнє є згорткою.
- Згорткові нейронні мережі застосовують багато каскадів ядер згорток для застосування в областях комп'ютерного зору та штучного інтелекту
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2017) |
Нижче наведено приклад згортки, написаний на С++ :
/*
* Розмір вихідної послідовності рівний M + N - 1
*/
double * conv(double * x, int N, double * h, int M)
{
double * result = new double[N + M - 1];
memset(result, 0, sizeof(double) * (N + M - 1));
for (int i = 0; i < N; ++i)
{
for (int j = 0; j < M; ++j)
{
result[i + j] += x[i] * h[j];
}
}
return result;
}
- ↑ Slyusar, V. I. (27 грудня 1996). End products in matrices in radar applications (PDF). Radioelectronics and Communications Systems.– 1998, Vol. 41; Number 3: 50—53. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Slyusar, V. I. (20 травня 1997). Analytical model of the digital antenna array on a basis of face-splitting matrix products (PDF). Proc. ICATT-97, Kyiv: 108—109. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Slyusar, V. I. (15 вересня 1997). New operations of matrices product for applications of radars (PDF). Proc. Direct and Inverse Problems of Electromagnetic and Acoustic Wave Theory (DIPED-97), Lviv.: 73—74. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Slyusar, V. I. (13 березня 1998). A Family of Face Products of Matrices and its Properties (PDF). Cybernetics and Systems Analysis C/C of Kibernetika I Sistemnyi Analiz.- 1999. 35 (3): 379—384. doi:10.1007/BF02733426. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Slyusar, V. I. (2003). Generalized face-products of matrices in models of digital antenna arrays with nonidentical channels (PDF). Radioelectronics and Communications Systems. 46 (10): 9—17. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- ↑ Ninh, Pham; Rasmus, Pagh (2013). Fast and scalable polynomial kernels via explicit feature maps. SIGKDD international conference on Knowledge discovery and data mining. Association for Computing Machinery. doi:10.1145/2487575.2487591.
- Колмогоров А. Н., Фомин С. В. Элементы теории функций и функционального анализа. — 4-е изд. — Москва : Наука, 1976. — 544 с. — ISBN 5-9221-0266-4.(рос.)
- Ширяев А. Н. Вероятность, — М.: Наука. 1989.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Convolution(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з інформатики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про комп'ютерну графіку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |