Ельментейта (озеро)

Ельментейта
Країна	Кенія
Адміністративна одиниця	округ Накуруd
Висота над рівнем моря	1790 м
Статус спадщини	Рамсарське угіддя і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Площа	20 км²
Ельментейта у Вікісховищі

0°26′46″ пд. ш. 36°14′38″ сх. д. / 0.446° пд. ш. 36.244° сх. д. / -0.446; 36.244

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Озеро Ельментейта, або Елементейта — содове озеро у Великій рифтовій долині, близько 120 км на північний захід від Найробі, Кенія.^[1]

Елементейта походить від слова масаї «muteita», що означає «пилове місце», оскільки місцевість характеризується великою сухістю і запиленістю, особливо в період з січня по березень. Біля озера знаходиться місто Гілгіл. У послідовності озер Ріфтової долини з півдня на північ Ельментейта знаходиться між озерами Найваша та Накуру. Уздовж найближчого схилу головне шосе Найробі – Накуру (дорога A104) відкриває автомобілістам вражаючий вид на озеро. Сьогодні озеро є охоронюваною територією (через своє різноманіття птахів) та є обʼєктом спадщини ЮНЕСКО разом з озерами Накуру та Богорія.

У південній частині озера розташовані гарячі джерела «Кекопей», в яких розмножується завезена риба — тиляпія (озеро Магаді). Очеретяні зарості неподалік є місцем нічного полювання чапель і пеліканів.

Перше біле поселення біля району озера Ельментейта з’явилося в період, коли лорд Деламер (1879-1931) заснував Сойсамбу - ранчо площею 190 квадратних кілометрів на західному березі озера. Деламер подарував землю на іншому березі озера своєму шурину - Гелбрейту Лоурі Егертону Коулу (1881-1929). Сьогодні це місце відомо як озеро Елементаїта Лодж.

Ранчо Сойсамбу й донині належить нащадкам лорда Деламера (включаючи Томаса Чолмонделей, який відіграв важливу роль у створенні заповідника Сойсамбу). Заповідник займає 2/3 берегової лінії, та служить домом для понад 12 000 диких тварин.

З 2005 року озеро Ельментейта є Рамсарською територією ^[2].

У басейні озера Накуру (озера Ельментейта) зареєстровано понад 400 видів птахів. Ельментейта населяють фламінго, які в свою чергу харчуються: ракоподібними, личинками комах та синьо-зеленими водоростями. Озеро зачислено до Рамсарського угіддя. ^[3] Тиляпія до озера Магаді була завезена в 1962 році, однак з того часу популяція фламінго значно скоротилася. Тилапія приваблює багатьох рибоїдних птахів, які також харчуються яйцями та пташенятами фламінго. Кажуть, що понад мільйон птахів, які раніше розмножувалися в Ельментейті, тепер живуть на озері Натрон у Танзанії.

На берегах озера пасуться: зебри, газелі, канни, буйволи та сімейства бородавочників. Озеро також відоме своєю великою популяцією жирафів.

Озеро зазвичай дуже мілке (глибина становить менш ніж 1 м) та в посушливі сезони обмежене мулистими ґрунтами. Протягом пізнього плейстоцену та раннього голоцену Ельментейта іноді об’єднувалося з Накуру, утворюючи набагато більше розріджене озеро. Залишки колишнього об’єднаного озера збереглися у вигляді різноманітних відкладень у різних місцях навколо озерних басейнів, включаючи колишні берегові лінії.

Нещодавно рівень озера та кількість фламінго сильно зменшилися, через активну людську діяльність водозбірні території сильно обміліли.^[4] Навколо озера проживає багато людей, при чому сільське господарство та туризм тут досить розвинуті, відповідно через увесь цей антропогенний тиск, екосистема озера постійно страждає.

Район має велике історичне значення: поруч з озером знаходиться музей Каріандусі, у важливому доісторичному місці, де в 1928 році Луїс Лікі виявив кам’яні ручні сокири та тесаки.

Безплідні землі Ельментейта — це лавовий потік на південь від озера, вкритий чагарниками та вражаючими мальовничими вершинами.