Ейсай

Ейсай 栄西
яп. 栄西
Портрет літнього Ейсая
Псевдо	Кая NN Мьоан Йосай
Народився	27 травня 1141(1141-05-27) провінція Біттю
Помер	2 липня 1215(1215-07-02) (74 роки) Кіото / Камакура (?)
Поховання	Kennin-jid[1]
Країна	Японія
Національність	японці
Місце проживання	Японія
Діяльність	буддистський монах
Відомий завдяки	завдяки заснуванню секти Ріндзай-сю, популяризуванню чаю в Японії
Вчителі	Shi Huaichangd
Відомі учні	Taikō Gyōyūd і Shakuen Eichōd
Знання мов	японська[2]
Magnum opus	Kōzen Gokoku-rond
Конфесія	секта Ріндзай-сю
Медіафайли у Вікісховищі

Ейса́й (яп. 栄西, えいさい^[3]; 27 травня 1141— 2 липня 1215) — японський буддистський монах періоду Камакура, послідовник вчення дзен, засновник японської секти Ріндзай-сю, популяризатор культури чаю в Японії.

Прозваний «Вчителем держави, що освітлює її тисячею променів» (千光国師, Сенко-кокусі).

Ейсай народився 27 травня 1141 року у провінції Біттю у родині синтоїстського священика роду Кая. У 1151 році він поступив до пристоличного буддистського монастиря Енрякудзі, де вивчав езотеричний буддизм. Ейсай сумнівався у професійності японських ченців, а тому прагнув пройти стажування у буддистських обителях Китаю.

У 1167 році молодий монах полишив свій монастир і вирушив до японського острова Кюсю, звідки наступного року він переправився до китайської династії Сун. Там Ейсай пробув 6 місяців і навчався у центрах езотеричного буддизму на горах Тяньтай, а також познайомився із вченням чань (дзен). Після повернення він передав монастирю Енрякудзі привезені ним священні тексти і коментарі до сутр, а сам вирушив у 6 річну подорож Західною Японією.

У 1175 році Ейсай повторно прибув до Кюсю, де впродовж 10 років чекав чергового шансу поїхати до Китаю. Протягом цього часу він посилено вивчав основи езотерики та чань-буддизму. У 1187 році, у віці 47 років, Ейсай знову приїхав до Сун. Під керівництвом Сюан Хуайчана, китайського наставника, він опанував буддизм чань секти Ліньзці (Ріндзай) і у 1191 році повернувся на батьківщину.

Прибувши до Кюсю, Ейсай одразу став проповідувати нове вчення дзен. У 1194 році ченці секти Тендай-сю оголосили його єретиком і домоглися від Імператора заборони проповіді. Проте за рік заборона була знята і Ейсай заснував у місті Хаката перший в Японії дзенівський монастир Сьофукудзі. Таким чином в країні оформилася нова буддистська секта Ріндзай-сю. У 1198 році її засновник написав «Трактат про процвітання вчення дзен, яке оберігає країну»^[4], що був маніфестацією незалежності дзен-буддизму від традиційних сект Японії, насамперед Тендай-сю, і наголошував на необхідності поширення нового вчення в Японії.

Не знайшовши належної підтримки своїх поглядів серед столичних аристократів, Ейсай подався до Камакури, резиденції самурайського уряду. Цей нещодавно створений уряд був зацікавлений у зміцненні свого престижу і формуванні ідеологічної бази для самурайства, а тому взяв під свою протекцію ученого ченця. У 1200 році Ейсай заклав монастир Дзюфукудзі у Камакурі, а у 1202 році, з дозволу сьоґуна Мінамото но Йоріїе, заснував монастир Кенніндзі у столиці Кіото. Завдяки підтримці самурайства у 1206 році він став головним збирачем пожертв для одного з найстаріших монастирів країни, Тодайдзі, а у 1212 і 1213 роках отримав від Імператорського двору почесні чернечі титули хоїн і содзьо. Зв'язки Ейсая з політиками викликали гостру критику опонентів, але сприяли зростанню популярності дзен.

Окрім політики і проповідування засновник Ріндзай-сю був одним із перших в Японії популяризаторів культури чаю. У 1214 році він упорядкував «Записів про лікування чаюванням»^[5]. У них Ейсай викладав методи приготування різних чаїв, доводив корисність пиття чаю для здоров'я, а також пояснював, які хвороби може лікувати чай.

Помер Ейсай у 2 липня 1215 році, у віці 74 років. За різними переказами смерть наступила в Кіото або Камакурі.

• 栄西（人物叢書　126） / 多賀宗隼著; 日本歴史学会編. 東京: 吉川弘文館, 1965.
• 喫茶養生記（講談社学術文庫　[1445]） / 栄西 [原著]; 古田紹欽全訳注. 東京: 講談社, 2000.
• 明菴栄西: 興禅護国論 / 栄西著; 東京: 岩波書店, 1991.
• 原典日本仏教の思想 / 東京: 岩波書店, 1990-1991.

• Офіційний сайт секти Ріндзай-сю [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] (яп.)
• Коротка біографія Ейсая [Архівовано 11 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (яп.)
• Чай Ейсая [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.] (яп.)