Дунцова Катерина Сергіївна
Катерина Дунцова | |
---|---|
рос. Екатерина Дунцова | |
Депутат Ржевської міської думи Тверської області | |
2019 — 2022 | |
Президент | Володимир Путін |
Народилася | 24 квітня 1983 (41 рік) Красноярськ, Російська РСР, СРСР |
Відома як | журналістка, політична діячка, адвокат |
Громадянство | Росія |
Національність | росіянка |
Освіта | Тверський державний університет |
Alma mater | Тверський державний університет (2008) |
Політична партія | незалежний політик |
Діти | троє дітей |
duntsova2024.ru | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Катерина Сергіївна Дунцова (рос. Екатери́на Серге́евна Дунцо́ва; нар. 24 квітня 1983, Красноярськ[1]) — російська політична й громадська діячка, журналістка та юристка, з 2019 по 2022 рік була депутатом Ржевської міської думи Тверської області.
16 листопада 2023 року оголосила про свою кандидатуру на президентських виборах в Росії 2024. 20 грудня 2023 року подала документи на реєстрацію кандидата на пост Президента РФ[2][3].
Дунцова народилася в Красноярську[1]. У 1995 році переїхала до Ржева Тверської області, де закінчила середню школу[1].
Свою кар'єру Дунцова почала у 2003 році, близько року пропрацювала в Ржевській міській телекомпанії, потім багато років очолювала шкільну телестудію і власний проєкт, який робила разом з чоловіком, незалежне телебачення, компанія РІТ, яка була закрита у 2022 році. У телекомпанії вона висвітлювала проблеми муніципального рівня: ЖКГ, беззаконня чиновників і злочинність[1][4].
У 2009 році Дунцова зібрала понад 4 тисячі підписів проти скасування виборів мера Ржева, а з 2019 по 2022 рік була депутатом Ржевської міської думи[4].
Зараз Дунцова працює журналістом і координує роботу волонтерського пошуково-рятувального загону в Ржеві[5].
У листопаді 2023 року вона заявила про намір балотуватися в президенти РФ як незалежний кандидат[6]. Того ж дня оголосила про збір підписів. Своє бажання пояснила тим, що «останні десять років Росія рухається не в тому напрямку: курс спрямований не на розвиток, а на самознищення»[4]. Дунцова виступає за припинення російсько-української війни, демократичні реформи, звільнення політв'язнів, зокрема Олексія Навального, відновлення хороших відносин з країнами світу, зміну бюджетних пріоритетів і підтримку меншин, зокрема ЛГБТ[2][7][8][9].
20 листопада Дунцову викликали до прокуратури за позицію щодо війни проти України[10][5][11][12].
20 грудня подала документи до ЦВК[13].
23 грудня рішенням ЦВК не була допущена на вибори[14]. Того ж дня Дунцова звернулася до партії "Яблуко", щоб стати кандидатом від їхньої партії, проте того самого дня отримала відмову від голови партії Григорія Явлінського[15].
25 грудня Катерина подала позов до Верховного Суду РФ. А 27 грудня Верховний Суд підтвердив недопуск Дунцової на президентські вибори[16].
11 січня 2024 року підтримала кандидатуру Бориса Надєждіна[17], і неодноразово в своєму телеграм каналі закликала ставити підписи в його пітримку.
14 січня 2024 року провела перші збори партії[18], а 18 січня віднесла документи про створення партії до мін'юсту.
14 січня 2024 повертаючись зі з'їзду партії, була затримана поліцією для перевірки на наявність наркотиків у крові, після чого її відпустили[19].
У Дунцової троє дітей[3].
- ↑ а б в г Портрет дня: Екатерина Дунцова — решившая выдвинуться кандидатом в президенты России журналистка из Ржева. ЭХО (рос.). 28 листопада 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ а б Faulconbridge, Guy (27 листопада 2023). In Russia, war and fear trouble one presidential hopeful. Reuters (англ.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ а б Latypova, Leyla (22 листопада 2023). Meet Putin’s Possible Election Opponent: A Single Mother of 3 Calling for Peace. The Moscow Times (англ.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ а б в Журналистка из Ржева заявила, что выставит свою кандидатуру на выборах президента России. Ее вызвали в прокуратуру. Meduza (рос.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ а б Журналистку из Ржева, объявившую о планах выдвинуть свою кандидатуру на выборы президента, вызвали в прокуратуру и спрашивали о войне. Медиазона (рос.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ 40-year-old single mother aims to beat Putin in Presidential race. www.dagens.com (англ.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Yekaterina Duntsova: A New Contender in Russia's 2024 Presidential Race. BNN Breaking (амер.). 28 листопада 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Times, The Moscow (30 листопада 2023). Russian Presidential Hopeful Condemns ‘Extremist’ Designation of LGBT Community. The Moscow Times (англ.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Shields, Alan (24 листопада 2023). Russian mum-of-three launches anti-war campaign to oust Putin. Metro (англ.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Журналистку из Ржева, решившую выдвинуть свою кандидатуру на выборы президента, вызвали в прокуратуру. Настоящее Время (рос.). 21 листопада 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Post, Kyiv. Russian Woman Declares Presidential Candidacy – Then is Called for Questioning. Get the Latest Ukraine News Today - KyivPost (англ.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Russian Prosecutors Summon Local Politician Planning Presidential Run. BARRON'S (амер.). Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Журналистка Екатерина Дунцова подала документы в ЦИК России – DW – 21.12.2023. dw.com (рос.). Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ ЦИК не допустил Екатерину Дунцову к сбору подписей на выборы – DW – 23.12.2023. dw.com (рос.). Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ ЦИК отказался зарегистрировать инициативную группу по выдвижению Екатерины Дунцовой в президенты. BBC News Русская служба (рос.). 23 грудня 2023. Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ Суд отклонил иск Дунцовой к ЦИК РФ о недопуске к выборам – DW – 27.12.2023. dw.com (рос.). Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ После отстранения от выборов Дунцова поддержала Надеждина. Радио Свобода (рос.). 11 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.
- ↑ Дунцова создает в РФ свою партию. Какие перспективы? – DW – 16.01.2024. dw.com (рос.). Процитовано 31 січня 2024.
- ↑ В Твери полицейские задержали Екатерину Дунцову. Ее проверили на наличие наркотиков в крови и отпустили. Настоящее Время (рос.). 14 січня 2024. Процитовано 31 січня 2024.