Даліла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даліла
івр. דְּלִילָה, Дліла́
«Даліла», Гюстав Моро, біля 1896 року
Статьжіноча
Період життябіля XII століття до н. е.
Місцевістьдолина Сорек
ЗгадкиСуд 16:4-22
Пов'язані персонажіСамсон
Характерні рисикраса, зрада

Даліла, в синодальному перекладі Даліда (івр. דלילה; бл. XII століття до н. е.) в Старому Завіті — біблійний персонаж, жінка, що зрадила Самсона. Викликавши своєю красою його кохання і вірність, Даліла віддала Самсона в руки філістимлянам і видала їм секрет його богатирської сили (Суд 16:4-21).

В Біблії

[ред. | ред. код]
Даліла на гравюрі Promptuarium Iconum Insigniorum

Даліла жила в долині річки Сорек[1]. Вона єдина жінка, чиє ім'я згадується в історії Самсона[2]. В Біблії сказано, що Самсон кохав її, але не уточнено, чи кохання було взаємним[2]. Вони не були одружені[2], а факт існування між ними сексуальних стосунків, за словами Джозі Снайдера, — «в біблійному тексті прямо не викладений»[3]. Філістимлянські володарі підкупили Далілу, щоб вона вивідала, звідки походить справжня сила Самсона, пообіцявши за цю таємницю 1100 срібних монет кожен[1][4]. Тричі її спроби провалились[1].

Спершу, повіривши відповіді Самсона, вона зв'язала його сімома зеленими лозами, але він легко їх розірвав[1]. Наступного разу вона зв'язала його новими мотузками, і знову спроба провалилась[1]. Третього разу вона приткала пасма його волосся до тканини, але і ця спроба була невдала[1]. Нарешті, після багатьох нарікань на те, що Самсон їй не довіряє, він розповів, що його сила у його волоссі[1]. Тоді, коли він заснув, вона наказала слузі обрізати його волосся[2]. Потім вона розбудила Самсона і віддала його в руки філістимлян, які його осліпили[1].

В Біблії не сказано про подальшу долю Даліли[5]. Згідно з Джеймсом Данном і Джоном Рогерсоном також не описується, чи відчувала вона провину через свій вчинок[6].

В культурі

[ред. | ред. код]
Франческо Мороне. «Самсон і Даліла», 1500—1510 роки
Рембрандт. «Осліплення Самсона», 1636 рік
Соломон Джозеф Соломон. «Самсон і Даліла», 1887 рік

В музиці

[ред. | ред. код]

В літературі

[ред. | ред. код]

В кінематографі

[ред. | ред. код]

В астрономії

[ред. | ред. код]

На честь Даліли названо астероїд 560 Деліла, відритий в 1905 році німецьким астрономом Максом Вольфом .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Шаблон:JewishEncyclopedia
  2. а б в г Delilah. Jewish Women's Archive. Процитовано 1 листопада 2017.
  3. Newsome, Carol Ann; Ringe, Sharon H.; Lapsley, Jacqueline E., ред. (2012). Women's Bible Commentary (вид. third). Louisville, Kentucky: Westminster John Knox Press. с. 139. ISBN 978-0-664-23707-3.
  4. Judges 16NRSVACE
  5. Rogerson, John W. (1999). Chronicle of the Old Testament Kings: The Reign-By-Reign Record of the Rulers of Ancient Israel. London: Thames & Hudson. с. 62. ISBN 0-500-05095-3.
  6. Dunn, James D. G.; Rogerson, John William, ред. (2003). Eerdmans Commentary on the Bible. Grand Rapids, Michigan: William B. Eerdmans Publishing Company. с. 200—201. ISBN 9780802837110.

Посилання

[ред. | ред. код]