Škoda Transportation

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Škoda Transportation
чеськ. ŠKODA TRANSPORTATION a.s.[1]
Типбізнес і підприємство
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство[d]
Галузьвиробник залізничного транспортуd
Попередник(и)Škoda Holding і MOVOd[2]
Засновано1995
Засновник(и)Škoda Holding
Штаб-квартираПльзень[5]
Очільник(и)Tomáš Ignačákd[3], Tomáš Krsekd, Petr Brzezinad[2], Josef Bernardd, Didier Pflegerd і Petr Novotnýd
Члени правлінняTomáš Ignačákd
Продукціяавтомотриса
електровоз
тролейбус
subway card
трамвай
Виторг34 405 000 000 Kč (2023)[6]
Операційний прибуток (EBIT)4 588 903 000 Kč (2022)[7]
Чистий прибуток3 552 788 000 Kč (2022)[7]
Активи35 359 043 000 Kč (31 грудня 2022)[8]
Власний капітал15 256 792 000 Kč (31 грудня 2022)[4]
Власник(и)Škoda[d]
Співробітники5887 осіб (2022)[7]
Холдингова компаніяPPF[2]
Дочірні компаніїŠkoda Electricd[9], ŠKODA VAGONKAd[9], Škoda Parsd[9], Škoda Transtech[2], ŠKODA CITY SERVICEd[2], Polld[2], ŠKODA TVCd[2], Вагонмаш[d][10], Ekova Electricd і Ganz-Skoda Electricd
skodagroup.com
CMNS: Škoda Transportation у Вікісховищі
Заводська табличка Škoda з електровоза ЧС2
Трамвай Škoda 15T

Škoda Works (чеськ. Škodovy závody; сьогодні ŠKODA TRANSPORTATION a.s.) — локомотивнобудівне підприємство в Чехії, в місті Пльзень, яке виробляє тяговий рухомий склад для потреб залізничного транспорту. Підприємство входить до складу холдингу Škoda Holding.

Локомотиви випущені на заводі експлуатуються в Україні, Португалії, Словаччині, Польщі, Італії, Білорусі, Росії, та в інших країнах.

Історія

[ред. | ред. код]

На заводі в 1954 році виробляли: паровози, енергетичне, промислове, підйомно-транспортне, дорожньо-будівельне обладнання, сталеві конструкції[11].

Для вузькоколійних залізниць СРСР з 1949 по 1951 рр. будувалися паровози Кч4

Škoda Transportation holding

[ред. | ред. код]

Основні підрозділи:

  • Škoda Electric, фабрика[cs] електричних моторів.
  • Škoda Vagonka, фабрики[cs] пасажирського залізничного транспорту. Заснована у 1900 як Staudinger Waggonfabrik A.G.
  • Lokel s.r.o., у місті Острава
  • Škoda City Service, компанія з обслуговування пасажирського транспорту у місті Пльзень.
  • Škoda TVC, компанія з машинерії.
  • Škoda Transtech Oy, фінська фабрика автобусів та трамваїв.
  • Pars nova, компанія[cs] з виробництва та модернізації залізничного транспорту в місті Šumperk.
  • VÚKV a.s. (Výzkumný ústav kolejových vozidel[cs]), празька компанія займається розробкою та випробуванням рейкових транспортних засобів, їх вузлів та інших комплектуючих в галузі транспортного машинобудування. Вона пропонує також консультаційні послуги в даній галузі.
  • POLL, компанія з розробки та впровадження електронних систем для застосування в силовій електроніці.
  • LOKEL s.r.o., проектна і виробнича організація, яка орієнтується на електрооснащення рейкових транспортних засобів, має в своєму розпорядженні власні ноу-хау, володіє проектною, дослідною, виробничою та сервісною базою в місті Острава-Грабувка.
  • Ganz-Skoda Electric, угорський виробник[hu] електричного транспорту та моторів для тролейбусів.
  • Autobusová doprava — Miroslav Hrouda s.r.o., компанія[cs] з виробництва гібридних автобусів у місті Zbiroh окрес Рокицани Пльзенського краю.
  • Škoda Transportation Deutschland GmbH, торгова та сервісна фірма у регіоні Німеччини, Австрії та Швейцарії, офіс в Мюнхені.
Techmania Science Center у місті Плзень

Основні види сучасної продукції

[ред. | ред. код]
Продукція Серії Зображення Тип Оператор

Škoda 109 E

Електровоз

CityElefant

Електропоїзд

Škoda 7Ev

Електропоїзд

Dm12

Рейковий автобус

Škoda Elektra
Porsche Design

Трамвай

Škoda ForCity

Трамвай

Примітки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Розділ сайту холдингу Škoda [Архівовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.]
  • сторінка у мережі Фейсбук [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • акаунт у Ют'юбі [Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.]
  • У Дніпрі розроблятимуть транспорт для Skoda. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.