Перегляд вихідного коду сторінки Helvetica

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪Hasley‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected: .

Початок блокування: 16:21, 18 грудня 2022
Закінчення блокування: 16:21, 18 грудня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 62.210.136.28. Заблокований діапазон — 62.210.0.0/16.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Шрифт
| назва = Helvetica
| зображення = HelveticaSpecimenCH.svg
| стиль = шрифти без зарубок
| класифікація = неогротеск
| дата створення = [[1957]]
| дизайнер = [[Макс Мідінгер]] <br /> Едуард Гоффман
| використання = Mergenthaler Linotype Company
}}
'''Helvetica'''&nbsp;— це поширена [[sans-serif|рубана]] [[гарнітура]], розроблена 1957&nbsp;року швейцарським дизайнером [[Макс Мідінгер|Максом Мідінгером]].

== Історія ==
Helvetica була розроблена 1957&nbsp;року Максом Мідінґером з Едуардом Гофманом у [[Гаасова словолитня|Гаасовій словолитні]], що в [[Швейцарія|швейцарському]] містечку [[Мюнхенштайн]]. Гаасова словолитня спорядилася розробити нову рубану гарнітуру, яка б могла конкурувати з [[Akzidenz-Grotesk]] на швейцарському ринку. Названа спочатку Neue Haas Grotesk (Новий гротеск Гааса), вона була створена на основі [[Schelter-Grotesk]]. Метою нового дизайну було створення нейтральної гарнітури з чудовою ясністю, без власного тлумачення її форм, гарнітури, яку можна було б використовувати у широкому колі позначень.<ref name="film">{{cite video |date= 2007-09-12 |title= [[Helvetica (film)|Helvetica]] |medium= [[Documentary film|Documentary]] }}</ref>

Коли [[Mergenthaler Linotype Company|Linotype]] застосувала Neue Haas Grotesk, який ніколи не планувався бути повним асортиментом механічних чи гарячо-металевих гарнітур, дизайн гарнітури був перероблений. Після успіху гарнітури [[Univers]], Артур Рітцель ({{lang-de|Arthur Ritzel}}) із Штемпеля ({{lang-de|Stempel}}) переконструював Neue Haas Grotesk у ширшу сім'ю.<ref>{{Cite web |url=http://new.myfonts.com/person/ritzel/arthur/overview.html |title=myfonts: Артур Рітцель |accessdate=2009-03-17 |archive-date=2012-05-27 |archive-url=https://archive.today/20120527052248/http://new.myfonts.com/person/ritzel/arthur/overview.html |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://archive.today/20120527052248/http://new.myfonts.com/person/ritzel/arthur/overview.html |date=2012-05-27 }}</ref>

1960 року німецька материнська компанія Гаасової словолитні змінила назву гарнітури на ''Helvetica''&nbsp;— похідну від ''Confoederatio Helvetica'', латинської назви Швейцарії, аби зробити її зручнішою для просування на міжнародний ринок.

== Варіації Helvetica ==

=== Цифрові версії ===

Linotype поширює різноманітні версії гарнітури, включаючи ті, що мають тільки дроби (числа й відсотки), символи для мов Центральної Європи, кирилицю, грецький, єврейський та арабський алфавіти.

Кирилична версія була штатно розроблена у 1970-х&nbsp;рр. компанією D.&nbsp;Stempel&nbsp;AG, потім розкритикована та перероблена у 1992&nbsp;р. під наглядом Йовіца Вельович (Jovica Veljović).<ref>{{Cite web |url=http://store1.adobe.com/cfusion/store/html/index.cfm?store=OLS-US&event=displayFontPackage&code=361 |title=Adobe Fonts: Helvetica Cyrillic |accessdate=17 березня 2009 |archive-date=27 квітня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090427075843/http://store1.adobe.com/cfusion/store/html/index.cfm?store=OLS-US&event=displayFontPackage&code=361 }}</ref>

Helvetica Light (Світла Helvetica) була розроблена художнім директором цеху Штемпель Еріхом Шульц-Анкером (нім.: Erich Schultz-Anker) разом з Артуром Рітцелем.<ref>[http://www.thamesandhudson.com/books/Creative_Type/9780500512296.mxs/20/11/ Cees W. de Jong, Alston W. Purvis, Friedrich Friedl. ''Creative Type: A Sourcebook of Classic and Contemporary Letterforms''. Thames & Hudson.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090422194033/http://www.thamesandhudson.com/books/Creative_Type/9780500512296.mxs/20/11/|date=22 квітня 2009}} ISBN 0-500-51229-9/ISBN 978-0-500-51229-6</ref>

Метью Картер (Matthew Carter) розробив Helvetica Greek (грецький варіант), Helvetica Compressed («стиснена», включаючи Helvetica Extra Compressed, Helvetica Ultra Compressed).<ref>{{Cite web |url=http://storage.svettisku.cz/TYPO_2005_18.pdf |title=magazine TYPO.18 December 2005 issue |accessdate=19 березня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090319104747/http://storage.svettisku.cz/TYPO_2005_18.pdf |archivedate=19 березня 2009 |deadurl=yes }}</ref>

=== Helvetica Textbook ===

Helvetica Textbook&nbsp;— це альтернативний дизайн гарнітури. Деякі символи, такі як 1, 4, 6, 9, I, J, a, f, j, q, μ і ¶ накреслені не так, як в оригінальній версії.

=== Helvetica Inserat ===

Helvetica Inserat&nbsp;— це версія, розроблена у 1957&nbsp;р. для застосування в індустрії реклами. Має подібні до Helvetica Black Condensed метрики, але дизайн надає ґліфам більш прямокутний вигляд, подібний до Impact та Haettenschweiler. Перетини із штрихами у $, ¢ замінені на несуцільну версію. 4 відкрита у вершині.

Символи кирилиці були додані у 1970-х у D.&nbsp;Stempel&nbsp;AG, потім розкритиковані та перероблені у 1992&nbsp;р. з порадами Йовица Вельович (Jovica Veljović).

=== Helvetica Compressed ===

Розроблені Мет'ю Картером (англ.: Matthew Carter) вузькі варіанти символів, що щільніші, ніж Helvetica Condensed. Гарнітура поділяє деякі елементи дизайну з Helvetica Inserat, але використовує закручений хвостик у Q, спрямовану донизу гілку у r, тильду в основі £.

=== Helvetica Rounded (1978) ===

Helvetica Rounded&nbsp;— це версія, що має скруглені кінці штрихів. Були зроблені тільки напівжирний, напівжирний похилий, жирний, жирний похилий, напівжирний стиснений, напівжирний контурний шрифти. Останній не був випущений Linotype у цифровій формі.

=== Helvetica Narrow ===
<!--
Helvetica Narrow is a version where its width is between Helvetica Compressed and Helvetica Condensed. However, the width is scaled in a way what is optically consistent with the widest width fonts.

The font was developed when printer ROM space was very scarce, so it was created by mathematically squashing Helvetica by 18&nbsp;% (to 82&nbsp;% of the original width), resulting in distorted letterforms and thin vertical strokes next to thicker horizontals.<ref>[http://www.adobe.com/type/opentype/T1_to_OTF_FAQ.htm Type 1 («PostScript») to OpenType font conversion]</ref>

OpenType version was not produced by Adobe under the distortion reasoning, and recommended Helvetica Condensed instead. However, in Linotype's OpenType version of Helvetica Narrow, the distortions found in the Adobe fonts are non-existent.
-->

=== Neue Helvetica (1983) ===
<!--
Neue Helvetica is a reworking of the typeface with a more structurally unified set of heights and widths. It was developed at D. Stempel AG, [[Mergenthaler Linotype Company|Linotype's]] daughter company. The studio manager was Wolfgang Schimpf, and his assistant was Reinhard Haus; the manager of the project was René Kerfante. [[Erik Spiekermann]] was the design consultant and designed the literature for the launch in 1983.<ref>[http://typophile.com/node/37855#comment-232223 «Who Made Helvetica Neue?»], typophile.com</ref>

Other redesigns include improved legibility, heavier punctuation marks, increased spacing in numbers.

Neue Helvetica uses a numerical design classification scheme, like [[Univers]]. Neue Helvetica also comes in Outline, but not Textbook or Rounded fonts. The font family includes 51 fonts, which includes fonts in 9 weights in 3 widths (8, 9, 8 in normal, condensed, extended widths respectively), and an outline font based on Helvetica 75 Bold Outline. Linotype distribute Neue Helvetica on CD.<ref>[http://www.linotype.com/en/2876/linotypepresentsentirenewhelveticafamilyonasinglecd.html Linotype Library presents entire New Helvetica family on a single CD&nbsp;— June 21, 2001: Font classic Helvetica now available in all 51 weights]</ref> Neue Helvetica, too, comes in variants for Central European and Cyrillic text.
-->

=== Helvetica World ===
<!--
Also called Helvetica Linotype,<ref>[http://www.linotype.com/en/1824-18303/thelanguagewhizhelveticalinotype.html The Language Whiz&nbsp;— Helvetica Linotype]</ref> Helvetica World supports Arabic, Cyrillic, Greek, Hebrew, and Vietnamese scripts.

The family consists of 4 fonts in 2 weights and 1 width, with complementary italics.

The Arabic glyphs were based on a redesigned Yakout font family from Linotype. Latin kerning and spacing were redesigned to have consistent spacing.<ref>{{Cite web |url=http://typographica.org/000652.php |title=Linotype Releases 1100+ OpenType Fonts: Release a Significant Step Towards Format's Acceptance |accessdate=17 березня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080704110031/http://typographica.org/000652.php |archivedate=4 липня 2008 |deadurl=yes }}</ref>

John Hudson of Tiro Typeworks designed the Hebrew glyphs for the font family,<ref>{{Cite web |url=http://typographica.org/000484.php |title=Experimental Arabic Type |accessdate=17 березня 2009 |archiveurl=https://archive.today/20070607201825/http://typographica.org/000484.php |archivedate=7 червня 2007 |deadurl=yes }}</ref> as well as the Cyrillic, and Greek letters.<ref>Macmillan, Neil. An A–Z of Type Designers. Yale University Press: 2006. ISBN 0-300-11151-7.</ref>
-->

== Подібні гарнітури ==

[[Файл:AGcomparison08.svg|thumb|250px|Порівняння характерних символів гарнітур [[Akzidenz-Grotesk]], [[Folio (гарнітура)|Folio]], Helvetica та [[Univers|Univers 55]].]]
[[Файл:helvarial.png|250px|right]]
Загальні версії Helvetica, розроблені різними постачальниками, включаючи [[Monotype Imaging]] (CG Triumvirate), [[ParaType]] (Pragmatica), [[Bitstream Inc.|Bitstream]] (Swiss 721).

Розроблена у 1982&nbsp;р. гарнітура [[Arial]] [[Monotype Imaging|Monotype]], хоч і відрізняється від Helvetica невеликою кількістю деталей, має ідентичні розміри символів, і є нерозрізненна для більшості нефахівців. Великі літери C, G та R, разом з малими a, e, r та t можуть допомогти швидко розрізнити Arial від Helvetica.<ref name="msstudio">[http://www.ms-studio.com/articlesarialsid.html How to Spot Arial] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051124031819/http://www.ms-studio.com/articlesarialsid.html |date=24 листопада 2005 }} at Mark Simonson Studio</ref> Відмінності включають:
* Штрихи Helvetica зрізані, як правило, горизонтально чи вертикально. Це особливо помітно у t, r та C. Arial застосовує скошені зрізи штрихів.
* G в Helvetica має добре визначену шпору; в Arial&nbsp;— ні.
* Хвостики ґліфів R і a різні.

Nimbus Sans, інша подібна гарнітура, що поєднує розроблені у 1940&nbsp;р. (Nimbus Sans bold condensed, Nimbus Sans bold condensed (D)) та у 1946&nbsp;р. (Nimbus Sans Black Condensed, Nimbus Sans Black Condensed (D)), виробляється цехом [[URW]]. Гарнітури Nimbus Sans L були випущені під [[GNU General Public License|Загальною Громадською Ліцензією GNU]].

«Helv», пізніше знана як «[[MS Sans Serif]]»&nbsp;— це рубана гарнітура з багатьма ключовими характеристиками Helvetica, включаючи горизонтальні та вертикальні закінчення штрихів та однакові товщини штрихів у межах ґліфу.

== Застосування ==

[[Файл:BwyWalk0505 Station8thStBroadway.jpg|thumb|right|Helvetica в міському метрополітені Нью-Йорку]]
[[Файл:STS-73 landing.jpg|thumb|Гарнітура на [[Space Shuttle|Космічному човнику]]&nbsp;— це Helvetica]]

Helvetica&nbsp;— одна з найбільш вживаних рубаних гарнітур. Є версії для наступних алфавітів/систем: [[латиниця]], [[кирилиця]], [[Гебрейська абетка|єврейська]], [[Грецький алфавіт|грецька]], японська, корейська, хінді, урду, кхмерська та в'єтнамська. Розроблялися китайські форми, щоб доповнити Helvetica.

Helvetica є загально поширеним вибором для комерційних логотипів, таких як 3M, AT&T, [[Jeep]], [[Lufthansa]], [[American Airlines]], [[Microsoft]] та [[BMW]].

Helvetica широко використовується урядом США; наприклад, федеральні форми податку на доход набрані Helvetica, і [[NASA]] використовує гарнітуру на [[Space Shuttle|Космічному човнику]].<ref name="film"/> Helvetica також застосовується у системі рейтингу телебачення США. Керівництво міського метрополітену Нью-Йорку використовує Helvetica для багатьох позначок у підземці. Проте Helvetica не була вибрана офіційною гарнітурою для надписів (знаків) до 1989&nbsp;р. Стандартним шрифтом від 1970&nbsp;р. до 1989&nbsp;р. був [[Medium Standard]], подібний до [[Akzidenz Grotesk]] рубаний, як це було визначено підручником з графічних стандартів транспортного відомства Нью-Йорку. Транспортне відомство [[Чикаго]] використовує Helvetica на знаках для Чикаго&nbsp;‘L’. Британська залізниця, колишній державний оператор залізничного сполучення, розробила свій власний шрифт, взявши за основу Helvetica. Він був узятий на озброєння також національною службою охорони здоров'я та британським відомством аеропортів.

[[Файл:Granville CTA sign.jpg|thumb|left|Helvetica використовується на знаках на Чикаго&nbsp;‘L’]]
Федеральний уряд Канади використовує Helvetica як ідентифікаційну гарнітуру; три варіанти використовуються у федеральній програмі корпоративної ідентифікації. Її застосування заохочується у всіх федеральних агентствах та вебсторінках.<ref>{{cite web|url=http://www.tbs-sct.gc.ca/clf-nsi/fip-pcim/id4_e.asp|title=Дизайн інформації федеральної програми ідентифікації|publisher=Treasury Board of Canada Secretariat|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hh0IpaBA?url=http://www.tbs-sct.gc.ca/ws-nw/|archivedate=2013-06-27|accessdate=2009-03-17|deadurl=yes}}</ref>

Логотип та графічний знак підземного метро у [[Мадрид]]і&nbsp;— це Helvetica Regular («звичайна Helvetica») та Helvetica Neue («нова Helvetica»).

Серіал [[MTV]] ''Віслюк (дурень)'' використовує цю гарнітуру для лого та текстових вставок.<ref>{{cite web|url=http://www.jackassworld.com/blog/2008/10/22/jackass-not-on-dvd-%E2%80%93-night-monkey/|title=Стаття про трюк «Нічна Мавпа», де стверджується, що Helvetica є звичною застосованою гарнітурою.|publisher=Jackassworld.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hh0Jf42h?url=http://www.dickhouse.tv/|archivedate=2013-06-27|accessdate=2009-03-17|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130621123933/http://www.dickhouse.tv/ |date=2013-06-21 }}</ref>

Український музичний-розважальний телеканал «[[М1 (телеканал)|М1]]» використовує шрифт для надписів та заголовків у графічному оформленні з 2001 до 2005 року, з 2006 до 2008 року та з 2010 до 2011 року. Також «[[ICTV]]» використовує шрифт для надписів та заголовків у графічному оформленні з 2005 до 2009 року та у логотипах з 2005 до 2015 року з маленької літери на помаранчевої зірки.

Orange використовує шрифт для надписів та заголовків у комунікаціях.<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/magazine/6638423.stm|title=BBC News — Helvetica у 50|accessdate=2009-02-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hh0MsN1Z?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/magazine/6638423.stm|archivedate=2013-06-27|deadurl=no}}</ref>

== Згадки у ЗМІ ==

У 2007&nbsp;р. Linotype GmbH провела конкурс з плакатів «Helvetica тепер», щоб відзначити 50-ту річницю гарнітури.<ref>{{Cite web |url=http://www.creativepro.com/article/linotype-announces-helvetica-now-poster-contest |title=Linotype Announces Helvetica NOW Poster Contest |accessdate=17 березня 2009 |archive-date=18 вересня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090918221810/http://www.creativepro.com/article/linotype-announces-helvetica-now-poster-contest }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.linotype.com/helveticaNOW |title=Helvetica NOW Poster Contest |accessdate=17 березня 2009 |archive-date=30 серпня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080830002637/http://www.linotype.com/helveticanow }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080830002637/http://www.linotype.com/helveticanow |date=2008-08-30 }}</ref> Переможці були оголошені у січневому випуску LinoLetter 2008&nbsp;р.

У 2007&nbsp;р. директор Гарі Гаствіт ({{lang-en|Gary Hustwit}}) випустив документальний фільм ''Helvetica'', якраз до п'ятдесятої річниці гарнітури. У плівці дизайнер-графік Вім Крауел ({{lang-en|Wim Crouwel}}) сказав: «Helvetica стала справжнім кроком з гарнітур 19-го століття… Ми були вражені цим, тому що вона була більш нейтральною, а нейтральність&nbsp;— це було наше улюблене слово. Гарнітура має бути нейтральною. Вона не повинна мати змісту сама по собі. Значення має бути в змісті тексту, а не в гарнітурі.»

З квітня 2007&nbsp;р. до березня 2008&nbsp;р. Музей Сучасного Мистецтва в Нью-Йорку організував виставку з назвою «50-ти річчя Helvetica»,<ref>{{cite web|url=http://www.moma.org/exhibitions/exhibitions.php?id=4506|title=Виставки-2007: 50-ти річчя Helvetica|publisher=Музей Сучасного Мистецтва, [[Нью-Йорк]]|accessdate=2008-11-16|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081202074742/http://www.moma.org/exhibitions/exhibitions.php?id=4506|archivedate=2008-12-02}}</ref> яка відзначала багато застосувань шрифту.

== Нагороди ==
Helvetica визнана найкращою у німецькому списку FontShop «Найкращі шрифти всіх часів».<ref>{{Cite web |url=http://www.fontshop.com/features/newsletters/feb2007_a/ |title=До Гельветики й назад |accessdate=17 березня 2009 |archive-date=26 квітня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090426102943/http://www.fontshop.com/features/newsletters/feb2007_a/ }}</ref>

{{clear}}

== Нотатки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Lawrence W Wallis. ''Сучасна Енциклопедія Гарнітур 1960-90''. Lund Humphries Publishers Ltd: 2000. ISBN 0-85331-597-1.

== Зовнішні джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20070228170819/http://typophile.com/wiki/Helvetica Typophile Typowiki: Helvetica]
* [http://www.pbs.org/independentlens/helvetica/ HELVETICA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090318083456/http://www.pbs.org/independentlens/helvetica/ |date=18 березня 2009 }} site for [[Independent Lens]] on [[PBS]]
* [http://www.linotype.com/526/helvetica-family.html linotype.com: Helvetica Typeface Family overview & related Information] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061215035200/http://www.linotype.com/526/helvetica-family.html |date=15 грудня 2006 }}
* [https://web.archive.org/web/20060812192727/http://www.helveticafilm.com/ Helvetica documentary site]
* [http://www.ilovetypography.com/2007/10/06/arial-versus-helvetica/ Arial vs Helvetica] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090315084552/http://ilovetypography.com/2007/10/06/arial-versus-helvetica/ |date=15 березня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20090301222314/http://www.moma.org/exhibitions/exhibitions.php?id=4506&ref=calendar MoMA Exhibition (2007), 50 Years of Helvetica]
* [http://news.bbc.co.uk/1/hi/magazine/6638423.stm Helvetica at 50] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6Hh0MsN1Z?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/magazine/6638423.stm |date=27 червня 2013 }}&nbsp;— BBC News article
* [http://www.slate.com/id/2166887/?GT1=10034 The Helvetica Hegemony: How an unassuming font took over the world] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090422185843/http://www.slate.com/id/2166887/?GT1=10034 |date=22 квітня 2009 }}&nbsp;— article in ''[[Slate (magazine)|Slate]]'', published May 25, 2007
* [https://web.archive.org/web/20070407012900/http://www.iht.com/articles/2007/03/30/arts/design2.php Helvetica: The little typeface that leaves a big mark]&nbsp;— ''[[International Herald Tribune|Herald Tribune]]'' article on the 50 years of Helvetica
* [http://www.lostateminor.com/2007/06/08/helvetica/ Photo of Helvetica wallpaper] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090221014925/http://www.lostateminor.com/2007/06/08/helvetica/ |date=21 лютого 2009 }}
* [http://fontfeed.com/archives/helvetica-and-alternatives-to-helvetica/ Alternatives to Helvetica] {{Webarchive|url=https://archive.today/20130102185551/http://fontfeed.com/archives/helvetica-and-alternatives-to-helvetica/ |date=2 січня 2013 }}
* [http://www.fonts.com/AboutFonts/Articles/FontInfo/HelveticaOldNeue.htm Helvetica: Old and Neue] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081220135307/http://www.fonts.com/AboutFonts/Articles/FontInfo/HelveticaOldNeue.htm |date=20 грудня 2008 }}

[[Категорія:Шрифти]]
[[Категорія:Друкарство]]
[[Категорія:Видавнича справа]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Cite AV media (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite video (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Clear (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/Вікісховище (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/назва (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Шрифт (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Software (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Helvetica».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Helvetica

Перегляд вихідного коду сторінки Helvetica

Навігаційне меню

Пошук