Meriones

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:29, 9 травня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піщанка
Період існування: ранній плейстоценнаш час
Meriones hurrianae
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Мишеві (Muridae)
Підродина: Піщанкові (Gerbillinae)
Триба: Gerbillini
Підтриба: Gerbillina
Рід: Meriones
Види

Дивитись текст

Вікісховище: Meriones

Піщанка[1] (Meriones) — рід гризунів родини мишевих (підродина піщанкові).

Опис тварин

[ред. | ред. код]

Довжина голови й тулуба від 9 до 18 см, хвіст такий же або трохи більший, вага 30–200 грамів. Вони можуть мати колір від білого до сірого, від піщаного через золотий і коричневий до чорного. Хутро, як правило, дуже м'яке за винятком Meriones rex і Meriones hurrianae, в яких хутро коротке і грубе. Ноги довгі і вузькі, з пальцями нормальних пропорцій. Підошви ніг, як правило, вкриті волоссям, хоча в деяких видів — ні. Вуха великі. Хвіст змінюється по довжині, густо вкритий волосками, і зазвичай закінчується пучком.

Проживання

[ред. | ред. код]

Мешкає від північної Африки до Монголії, як правило, у посушливих регіонах, включаючи глинисті пустелі, піщані пустелі і степи, але також знаходяться в злегка вологих регіонах і сільськогосподарських площах.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Вони конструюють нори, для зберігання продуктів харчування, регулювання температури і затримки води. Нори деяких видів досить прості, але інші можуть бути досить складними. Найбільш активні в ніч. Одні види живуть у колоніях, інші самітницькі. Їдять коріння, насіння, фрукти, комах. Їжа зберігається в камерах нір. Можуть все своє життя прожити без пиття, покладаючись натомість на воду, що утворюється під час обміну речовин.

Відтворення

[ред. | ред. код]

Самиця вагітна 25–29 днів, в одному приплоді (яких зазвичай 2–3 на рік), як правило, 2–8 мишенят. Дитинчата з'являються на світ голими і сліпими. У віці двох з половиною тижнів відкриваються очі. Самець допомагає самиці доглядати за потомством. Статева зрілість досягається приблизно через 9–15 тижнів. Довголіття в дикій природі, як правило, менш ніж шість місяців, але рекорд у полоні становить більше п'яти років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 224.

Посилання

[ред. | ред. код]