Шенджий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| аул Шенджий | |
|---|---|
| рос. Шенджий адиг. Щынджый | |
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Адигея |
| Муніципальний район | Тахтамукайський район |
| Поселення | Шенджийське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 79230826001 |
| Код ЗКТМО: | 79630419101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1860 |
| Населення | ▼ 1979 (2013)[1] |
| Поштові індекси | 385124 |
| Телефонний код | +7 87771 |
| Географічні координати: | 44°52′59.600000099209″ пн. ш. 39°3′55.770000101202″ сх. д. / 44.88322° пн. ш. 39.06549° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мапа | |
  Шенджий | |
|
| |
|
| |
Шенджий (рос. Шенджий; адиг. Щынджый) — аул у республіці Адигеї, піпорядкований Шенджийському сільському поселенню Тахтамукайського району.
Аул розташований за 17 км на південь від міста Краснодара.
Аул заснований у 1860 році[2]..
У 1898 році в Шенджию була відкрита побудована катеринодарським підприємцем, уродженцем аулу, Лю Траховим[3] соборна мечеть — перша мечеть на Північному Кавказі, побудована з цегли. У будівлі цієї мечеті зараз розміщується фельдшерсько-акушерський пункт. Друга цегляна мечеть була побудована у 1912 році, не збереглася[4].
27 березня 1918 в аулу зустрілися і об'єдналися в боротьбі проти більшовиків сили добровольчої армії генерала Корнілова і загін капітана Покровського.
Населення аулу за останні роки:
- ↑ Численность постоянного населения Республики Адыгея на 1 января 2013 года (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- ↑ Азаренкова А.С., Бондарь И.Ю., Вертышева Н.С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793-1985 гг.). — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 273.
- ↑ Меценатство на Кубани — связь времён. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 16 лютого 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 16 лютого 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 16 лютого 2014.
- ↑ Окончательные итоги ВПН-2010 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2019. Процитовано 25 травня 2019.