Перегляд вихідного коду сторінки Москва

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

Ця сторінка напівзахищена. Її можуть редагувати тільки користувачі, які отримали права автопідтвердженого користувача (зареєструватися).
Якщо Ви бажаєте здійснити зміни на ній, будь ласка перейдіть на сторінку обговорення, створіть нову тему, опишіть зміни які хочете здійснити та обґрунтуйте їх, вставте {{editsemiprotected}} на початку теми. Користувачі з доступом до сторінки оцінять Ваш запит і вирішать чи виконувати його.
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪Hasley‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected: .
- Початок блокування: 16:21, 18 грудня 2022
- Закінчення блокування: 16:21, 18 грудня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 62.210.136.28. Заблокований діапазон — 62.210.0.0/16.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Otheruses}}
{{Населений пункт Росії
 | тип = 
 | тип_род = міста
 | назва = Москва
 | назва ін. = {{lang-ru|Москва}}
 | прапор = Flag of Moscow, Russia.svg
 | опис прапора = Прапор Москви
 | герб = Coat of Arms of Moscow.svg
 | опис герба = Герб Москви
 | зображення = {{Photomontage
 | photo1a = Красная площадь1.jpg|300px{{!}}
 | photo2a = Cathedral of Christ the Saviour and Patriarshy bridge at night 03.jpg|300px{{!}}
 | photo2b = Teatro Bolshói, Moscú, Rusia, 2016-10-03, DD 42-43 HDR.jpg|300px{{!}}
 | photo3a = Moscow State University crop.jpg|300px{{!}}
 | photo3b = Business_Centre_of_Moscow_2.jpg|300px{{!}}
 | photo4a = View to Moscow river from Bolshoy Moskvoretsky Bridge.jpg|300px{{!}}
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 266
 }}
 | зображення_розмір = 
 | зображення_підпис = [[Московський кремль|Кремль]] і [[Красна площа]], [[Храм Христа Спасителя (Москва)|храм Христа Спасителя]], [[Большой театр]], [[головний корпус МДУ]], [[Москва-Сіті]], [[Москва (річка)|Москва-ріка]]
 | розташування = 
 | опис розташування =
 | карта розташування1= Росія Москва
 | mapx =
 | mapy =
 | суб'єкт РФ = столиця [[Росія|Російської Федерації]], місто федерального підпорядкування
 | район =
 | код ЗКАТУ = 45
 | засноване =
 | перша згадка = [[1147 рік|1147]] р.
 | статус = 
 | поділ = 12 округів
 | населення = 12 692 466 мешканців (2020)<ref name="gks.ru">{{Cite web |url=https://www.gks.ru/folder/12781?print=1 |title=Архівована копія |accessdate=6 лютого 2020 |archive-date=1 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200601233211/https://www.gks.ru/folder/12781?print=1 }}</ref>
 | площа = 2561,5
 | ref-площа =
 | густота = 4&nbsp;955
 | поштові індекси = 101000-129626
 | код = 495, 499
 | координати = 
 | часовий пояс = [[UTC+3]]
 | висота = 156
 | водойма = [[Москва (річка)|Москва]]
 | станція =
 | відстань = <!--відстань до станції-->
 | схема = Файл:Msk_blank.svg
 | міста-побратими = [[#Міста-побратими|див. ''тут'']]
 | день міста = перша субота вересня
 | адреса = РФ, Москва 125032, вул. Тверська, 13
 | вебсторінка  = [http://mos.ru// mos.ru]
 | мер = [[Собянін Сергій Семенович|Сергій Собянін]] 
 | ремарки = Авт. номер: 77, 97, 99, 177, 197, 199 E-Mail: [mailto:mayor@mos.ru mayor@mos.ru]
}}

'''Москва́''' ({{lang-ru|Москва}}, {{МФА-всі|mɐˈskva}})&nbsp;— столиця [[Росія|Росії]], [[місто федерального значення]], [[адміністративний центр]] [[Центральний федеральний округ|Центрального федерального округу]] і центр [[Московська область|Московської області]], до складу якої не входить. Найбільше за чисельністю населення місто Росії і її суб'єкт&nbsp;— 12&nbsp;692&nbsp;466<ref name="gks.ru"/> осіб (2020), найбільш [[Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб|населене з міст, повністю розташованих у Європі]], найбільше [[Географічне поширення російської мови у світі|російськомовне]] місто у світі. Центр Московської міської агломерації. Центр [[Російська православна церква|Російської православної церкви]].

Історична столиця [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], [[Московія|Московського царства]], [[Російська імперія|Російської імперії]] (в 1728—1730 роках), [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|Радянської Росії]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. [[Міста-герої|Місто-герой]]. У Москві знаходяться федеральні органи державної влади [[Російська Федерація|Російської Федерації]] (за винятком [[Конституційний суд Російської Федерації|Конституційного суду]]), посольства іноземних держав, штаб-квартири більшості найбільших російських комерційних організацій і громадських об'єднань.

Розташована на заході Росії, на річці [[Москва (річка)|Москві]], у центрі [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]], у межиріччі [[Ока (притока Волги)|Оки]] і [[Волга|Волги]]. Як суб'єкт федерації, Москва межує з [[Московська область|Московською]] та [[Калузька область|Калузькою]] областями.

Москва&nbsp;— найпопулярніший туристичний центр Росії. [[Московський кремль|Кремль]], [[Красна площа]], [[Новодівочий монастир]] і [[Церква Вознесіння (Коломенське)|Церква Вознесіння в Коломенському]] входять до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Росії|списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Вона є найважливішим транспортним вузлом: місто обслуговують 6 аеропортів, [[Залізничні вокзали Москви|10 залізничних вокзалів]], 3 річкових порти (є річкове сполучення з морями басейнів [[Атлантичний океан|Атлантичного]] і [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океанів]]). Від 1935 року працює [[Московський метрополітен]]. Москва&nbsp;— спортивний центр країни. 1980 року в Москві пройшли [[Літні Олімпійські ігри 1980|XXII літні Олімпійські ігри]], а 2018 року місто стало одним із господарів [[Чемпіонат світу з футболу 2018|чемпіонату світу з футболу]] (за допомогою [[Кримінальна справа щодо корупції у ФІФА|підкупу функціонерів ФІФА]]).

== Назва ==
{{Див. також|Москва (річка)#Етимологія{{!}}Походження назви річки Москва}}
Вперше назву міста згадано в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літопису]] під 1147 рік у формі знахідного відмінка {{lang-cu2|московь}} ({{lang-cu2|рече приди ко мнѣ брате въ московь}})<ref name="Поспєлов">{{книга|автор=[[Поспєлов Євген Михайлович|Е. М. Поспелов]]|заголовок=Топонимический словарь Московской области|місце=М.|видавництво=Инфомационно-издательский дом «Профиздат»|рік=2000|сторінки=173-175|сторінок=320|ref =}} {{ref-ru}}</ref>. Як вважають дослідники, слово «Москва» належало раніше до [[Іменники основи на -ū-|давньоруського типу відмінювання на ''*-ū-'']], називний відмінок якого закінчувався на {{lang-cu2|-ы}}. Наприклад, {{lang-cu2|*бры}} (суч. ''брова''), {{lang-cu2|боукы}} (суч. ''буква''), {{lang-cu2|*кры}} (суч. ''кров''), {{lang-cu2|любы}} (суч. ''любов''), {{lang-cu2|свекры}} (суч. ''[[свекруха]]''), {{lang-cu2|цьркы}} (суч. ''церква'') і ін. Таким чином, найдавнішою формою топоніма мала бути незасвідчена в писемних пам'ятках форма {{lang-cu2|*Москы}}. Уже в дуже ранню епоху форму називного відмінка даного типу відмінювання витіснила форма знахідного. Для цієї стадії є засвідчені форми колишнього знахідного відмінка «Москъвь» і «Московь», звідки в іноземних мовах виникли назви типу {{lang-en|Moscow}}, {{lang-de|Moskau}}, {{lang-fr|Moscou}}. Надалі тип відмінювання на ''*-ū-'' взагалі припинив своє існування: лексеми, які до нього належали, влилися в більш продуктивні типи на ''*-ĭ-'' (''кров, любов'') і ''*-ā-'' (''буква, брова, бруква, смоква, ботва, плотва, церква, морква, свекруха'', а також ''Москва''). Узвичаєння варіанту «Москва» відносять до XIV століття<ref name="Поспєлов"/>.

У теперішній час загальнопризнаною є думка про вторинність назви міста стосовно гідроніма «[[Москва (річка)|Москва]]». Певність у цьому існувала здавна: ще в літературній пам'ятці кінця XVI&nbsp;— початку XVII&nbsp;ст. «Повѣсть о зачалѣ Москвы» повідомляється, що великий князь [[Юрій Долгорукий|Юрій Володимирович]] повелів {{lang-cu2|содѣлать малъ деревянъ [[городище (укріплення)|градъ]] и прозва его званіємъ Москва-градъ по имени рѣки, текущія подъ нимъ}}<ref name="Поспєлов"/>. Проте, в XVII—XVIII існувало кілька [[народна етимологія|«кабінетних» етимологій]], які намагалися пояснити назву міста як первинну (їхній огляд наводив [[Забєлін Іван Єгорович|І.&nbsp;Є.&nbsp;Забєлін]])<ref name="Поспєлов"/>.

Ще до заснування города на Боровицькому пагорбі дещо західніше було розташоване село Кучково, назване за іменем власника, боярина Стефана Іванова Кучки. Деякий час назви «Москва» і «Кучково» вживали паралельно, про що свідчить літопис під 1176&nbsp;р. ({{lang-cu2|Куцковъ, рекше Москва}}). Зникнення топоніма «Кучково» пов'язують зі стратою Кучки і відходом його земель до Долгорукого: у ті часи зв'язок назви поселення з ім'ям власника був безпосереднім, тому стара назва втратила сенс<ref name="Поспєлов"/>.

[[Файл:ISS-38 Nighttime image of Moscow, Russia.jpg|thumb|250px|Вид Москви з [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]], 29 січня 2014]]

Існують кілька гіпотез походження назви річки «Москва»: [[балтійські мови|балтійська]], [[слов'янські мови|слов'янська]], [[фінські мови|фінська]]<ref name="Этимология"/>. За найбільш переконливою гіпотезою, розробленою [[Топоров Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Топоровим]], назва «Москва» має балтійську етимологію. Відомо, що район сучасної Москви лежав у східній частині розселення балтійського племені [[голядь]], окрім того, балтійська етимологія з великою ймовірностю припускається і для багатьох інших гідронімів Московської області<ref name="Поспєлов"/>. Згідно з нею, реконструйовані давні форми гідроніма: ''Mask-(u)va, Mask-ava'' чи ''Mazg-(u)va, Mazgava'', що мають значення «дещо багнисте, сльотаве, мокре, в'язке». Оскільки в межах стародавнього міста Москви такий привід дали два місця&nbsp;— простір на низинних берегах [[Неглинна|річки Неглинки]] та особливо простір навпроти [[Московський кремль|Кремля]], за Москвою-рікою, що заливалися навесні водою, яка не висихала до середини літа, утворюючи цим [[болото|болотисту]] місцевість<ref>[http://www.domarchive.ru/ancient_drawings/1266 Н.&nbsp;М.&nbsp;Михайлова, «МОСКВОВЕДЕНИЕ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150709055328/http://www.domarchive.ru/ancient_drawings/1266 |date=9 липня 2015 }}, Учебное пособие, курс лекций 1994—1997 г.г., сайт издательства «Летучая мышь» {{ref-ru}}</ref>. Проте, існує й інше тлумачення реконструйованих балтійських форм: аналогічно тому, як слов'янський корінь ''в'яз-'' означає не тільки багнистість (''в'язнути''), але й звивистість (''в'язати, зав'язувати''), таке ж двоїсте значення має і балтійський корінь ''mazg-'' ({{lang-lt|mazgati}}&nbsp;— «мити», але ''mãzgas''&nbsp;— «вузол»). Тому припускається і значення «звивиста», тим більш, що це підтверджується гідрографією: у межах міста [[коефіцієнт звивистості]] річки становить 2,2 (75&nbsp;км довжини при 34&nbsp;км відстані по прямій), на ділянці Лужники-Нагатіно він дорівнює 3,4 (14,4 і 4,2&nbsp;км відповідно)<ref name="Поспєлов"/>.Тільки в межах міста Москви річка Москва робить 11 великих звивистих петель (не менш звивиста р. Москва у своїх верхів'ях, поблизу [[Можайськ]]а, і в середній течії, поблизу [[Звенигород (Московська область)|Звенигорода]])<ref>{{книга|автор= Топоров В. Н.|частина= «Baltica» Подмосковья|заголовок= Балто-славянский сборник|місце= М.|видавництво= Наука|рік= 1972|том= |сторінки= 217-280}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{книга|автор= Топоров В. Н.|частина= Древняя Москва в балтийской перспективе|заголовок= Балто-славянские исследования. 1981|місце= М.|видавництво= Наука|рік= 1982|сторінки= 3-61}} {{ref-ru}}</ref>.

Слов'янську етимологію підтримали та розширили [[Обнорський Сергій Петрович|Сергій Обнорський]], [[Ільїнський Григорій Андрійович|Григорій Ільїнський]], [[Черних Павло Якович|Павло Черних]], [[Тадеуш Лер-Сплавінський]], [[Макс Фасмер]]<ref>''Смолицкая Г. П.'' История формирования топонимии Москвы // Вопросы географии.&nbsp;— М. : Мысль, 1985.&nbsp;— Сб. 126.&nbsp;— С. 13—14. {{ref-ru}}</ref><ref>''Афанасьев А. П.'' Финно-угорская гипотеза топонима Москва // Вопросы географии.&nbsp;— М. : Мысль, 1985.&nbsp;— Сб. 126.&nbsp;— С. 99. {{ref-ru}}</ref><ref>''Фасмер М.'' Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М. : Прогресс, 1987.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 660—661. {{ref-ru}}</ref>. Згідно з нею, корінь ''*mosk-'' у праслов'янській мові означав «в'язкий, топкий» або «болото, вогкість, волога, рідина», до того ж існували паралельні дублетні утвори ''*mozg-'' і ''*mosk-''. Те, що корінь ''Моск-'' за своїм значенням пов'язаний із поняттям «волога», підтверджується вживанням його в інших слов'янських і балтійських мовах: річка Москва на території Західної України (у 2016 року перейменована на [[Сільський Потік]]), у словацькій мові зустрічається загальне слово ''moskva'', що означає «вологий хліб у зерні» або «хліб, зібраний з полів у дощову погоду»; у литовській мові існує дієслово ''mazgati'' «мити, полоскати», а в [[латиська мова|латиській]]&nbsp;— дієслово ''mazgāt'', що означає «мити». У сучасній російській мові цей корінь представлений словом ''промозглый''&nbsp;— «сирий», «вогкий» (про погоду). Слабким місцем цієї гіпотези є те, що така велика річка навряд чи могла залишатися безіменною до [[слов'янська колонізація фіно-угорських земель|приходу в ці землі слов'янських племен]] на межі I і II тисячоліть нашої ери<ref name="Поспєлов"/>, а також те, що назви багатьох сусідніх річок&nbsp;— балтомовні ([[Руза (річка)|Руза]], [[Істра (річка)|Істра]], [[Нара (річка)|Нара]], [[Лама (притока Шоші)|Лама]], [[Яуза]]) або фінномовні ([[Воймега]], [[Ікша (річка)|Ікша]], Вондюга, Куйма, Курга)<ref>''Смолицкая Г. П., Горбаневский М.&nbsp;В.''&nbsp;Топонимия Москвы.&nbsp;— М. : Наука, 1982.&nbsp;— С. 88. {{ref-ru}}</ref>.

Згідно з третьою версією, назва походить із [[Фіно-угорські мови|фінно-угорської групи мов]]. Склад ''-ва'' означає «вода», «річка» або «мокрий», а основа ''моск-'' може мати значення «телиця, корова». За іншою версією, назва походить від фінно-угорського, а точніше [[меря]]нського, слова ''маскá'', яке означає «[[ведмідь]]»<ref name="Этимология">
{{cite web
 |url = http://moscow.gramota.ru/znan01.shtml
 |title = Какие существуют гипотезы о происхождении слова «Москва»?
 |publisher = moscow.gramota.ru
 |accessdate = 2010-08-19
 |archiveurl = https://www.webcitation.org/616HmeIZ7?url=http://moscow.gramota.ru/znan01.shtml
 |archivedate = 2011-08-21
 |deadurl = no
}}
</ref>. Окрім того, відомо, що у верхній течії Москва мала назву ''Конопелька''. У зв'язку з цим з'явилася ще одна гіпотеза: у мордовській мові коноплі називаються ''мушка'', звідси реконструюють мерянське ''mosk'' з тим самим значенням, отже «Москва» тлумачиться як «Конопляна»<ref name="Поспєлов"/>.

Згідно з книжною легендою, назва річки походить від імені князя [[Мосох]]а, який кочував уздовж неї<ref>Сочинение Георгія Конискаго, Архиепіскопа Беларускаго&nbsp;— Исторія Русов или Малой Россіи,&nbsp;— М. : Императорскаго Общества Исторіи і Древностей Російских, 1846. (''репринтное воспроизведение издания 1846 года, РИФ «Колокол», 1991'' ISBN 5-7707-1294-5.)</ref>. Академік [[Берг Лев Семенович|Лев Берг]], перебуваючи під впливом ідей [[Марр Микола Якович|Миколи Марра]], пов'язував гідронім із назвою народу [[мосхи]]<ref name="Поспєлов"/>. Сучасна наука ці й кілька інших аналогічних наївних версій не визнає<ref name="Поспєлов"/>.

== Історія ==
Фіно-угорське населення території сучасної Москви належало до [[Дяківська культура|дяківської культури]], предків літописного племені [[меря]]. Також у Підмосков'ї мешкало інше фіно-угорське плем'я&nbsp;— [[мещера]] і балтійське плем'я&nbsp;— [[голядь]]. З Х століття на території Москви існувало поселення слов'янського племені [[в'ятичі]].

Точна дата заснування Москви невідома. Велике поселення з церквою, обнесене ровом, археологічно відзначено на [[Московський кремль|території Кремлівського пагорба]] і прилеглого до нього берега [[Москва (річка)|Москви-ріки]] (район Заряддя) принаймні в кінці 11 століття<ref>[http://istorja.ru/articles.html/russia/rabinovich-m-g-drevniy-tsentr-moskvyi-r415/ Рабинович М.&nbsp;Г.&nbsp;Древний центр Москвы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180805183924/http://istorja.ru/articles.html/russia/rabinovich-m-g-drevniy-tsentr-moskvyi-r415/ |date=5 серпня 2018 }}// Вопросы истории.&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— 107—119</ref> Перша літописна згадка про місто належить до 1147 року<ref name="М76">''Мельниченко В''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Moskva Москва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160927160631/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Moskva |date=27 вересня 2016 }}…&nbsp;— С. 76.</ref> і міститься в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]]. 4 квітня 1147 року [[Юрій Долгорукий]] запросив [[Новгород-Сіверське князівство|сіверського]] князя [[Святослав-Микола Ольгович|Святослава Ольговича]] на військову нараду:
 
{{text|«Приди къ мьнѣ, брате, въ Московъ!».<ref name="7т.Москва">Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл. редактора: П. А. Мичурин. - Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:243, 245, 251-255)</ref>}}
 
Через дев'ять років тут же, на кордоні свого князівства біля злиття [[Москва-ріка|Москви-ріки]] і Неглинної, Юрій Долгорукий вирішив збудувати [[Град (укріплення)|град-фортецю]]<ref name="7т.Москва" />. І [[літописець]] записав:
 
{{text|«князь Юрий взыде на гору, и обозре с еѣ очима своими семо и овамо (туди і сюди), по обѣ стороны Москвы-рѣки и за Неглинною, возлюби села оные и повеле вскорѣ соделаты градъ малъ, деревянъ и нарече его Москва-градъ».<ref name="7т.Москва" />}}

У 1156 році на березі Москви-ріки на високому пагорбі виросла перша дерев'яна фортечна стіна&nbsp;— московський [[кремль]]<ref name="7т.Москва" />.

До початку XIV століття московська фортеця принаймні тричі спалювалася і відбудовувалася наново. Ще в 1177 році її повністю спалив [[Гліб Ростиславич (князь рязанський)|Гліб Рязанський]]<ref>Воронин Н. Н. [http://www.russiancity.ru/books/b20.htm Московский Кремль (1156—1367)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110627141337/http://www.russiancity.ru/books/b20.htm |date=2011-06-27 }}. // Материалы и исследования по археологии СССР. № 77 (Метательная артиллерия и оборонительные сооружения). — М., 1958.</ref><ref>Полное собрание русских летописей, т. I, стр. 323</ref>.

Молода Москва була дальнім, глухим уділом [[Владимиро-Суздальське князівство|Володимиро-Суздальського князівства]]<ref name="7т.Москва" /><ref>[[Синор]] Д. (США. Блумингтон, Индиана) [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seves/2008_6/08dsimnz.pdf Монголы на Западе] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seves/ Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць].&nbsp;— 2008.&nbsp;— Т. 6.</ref>. Своєму піднесенню Москва зобов'язана політиці [[Золота Орда|ординських]] [[хан]]ів, які вибирали серед заліських князівств збирача [[данина|данини]] та провадили політику недопущення підсилення одного зі своїх васалів. Визначальним для подальшої долі Москви став період правління [[Іван I Данилович Калита|Івана Даниловича Калити]] (1325—1340), який допоміг [[Узбек (хан)|ханові Узбеку]] придушити [[Велике князівство Тверське]].

У 1339 році Іван Калита на московському пагорбі будує новий Кремль (град), який охоплює увесь пагорб, і лише східний схил його, у напрямку до сучасної Червоної площі, залишається поза новими фортечними укріпленнями<ref name="7т.Москва" />.

У другій половині XIV&nbsp;ст. формується радіально-кільцеве планування міста. Москва поширюється за межі річки, і до середини XIV&nbsp;ст. виростають нові райони: [[Занеглимення]], Заяуззя, Заріччя, або [[Замоскворіччя]]<ref name="7т.Москва" />.

У 1365 році Москва {{не перекладено|Пожежі в Москві|згоріла|ru|Пожары в Москве}} за дві години<ref name="7т.Москва" />. У 1367-му побудована перша [[білокам'яне будівництво|білокам'яна]] [[фортеця]], що займала місце [[Кремль|Кремля]]. Свого часу з [[вапняк]]у в Москві будували багато будинків&nbsp;— тому її відтоді й називають «[[білокам'яне будівництво|білокам'яною]]»<ref name="Скаткін">''Скаткін М. М.'' // Природознавство: підручник для 4 класу.&nbsp;— К. : Радянська школа, 1967.&nbsp;— с.256 (сторінка:58)</ref>.

Під час правління [[Дмитро Донський|Дмитра Донського]] Москва очолила боротьбу проти [[Золота Орда|Золотої Орди]], об'єднавши східноруські князівства, які здобули перемогу над татарами в [[Куликовська битва|Куликовській битві]] 1380 року.

У 1382 році [[Розорення Москви Тохтамишем|Москву зруйнували війська]] [[Тохтамиш]]а, але становище міста вже напряму не залежало від політики ханів, за московськими князями назавжди закріпилося Велике [[Володимиро-Суздальське князівство|Володимирське княжіння]], склалося територіальне ядро майбутньої [[Московська держава|Московської держави]]. Значення Москви посилюється перенесенням до неї [[Митрополит|митрополичої кафедри]].

Протягом XIV—XV&nbsp;ст. московська влада поширюється на сусідні князівства. У 1478 році завойовано [[Новгород]], у 1485-му&nbsp;— [[Твер]].

[[Файл:Moscow clad in snow - Moscou sur la neige - Москва в снежном убранстве - Москва в снегу (1908), noaudio.ogv|thumb|250px|thumbtime=432|Москва в [[1908]]]]
[[Файл:Moscow July 2011-7a.jpg|thumb|250px|[[Храм Христа Спасителя (Москва)|Храм Христа Спасителя]]]]
[[Файл:New Arbat Avenue.jpg|thumb|230px|[[Новий Арбат]]]]

Згідно з російською імперською історіографією, в 1480 році Москва звільнилась від [[Орда|ординської]] залежності. Однак великі князі і надалі сплачували данину до початку [[XVIII століття|XVIII]] ст., тепер вже [[Список кримських ханів|кримським ханам]]<ref>Чухліб Т. [https://archive.org/details/krym2014/page/165/mode/1up?view=theater Чому московські царі перестали платити данину Кримському ханату на початку XVIII&nbsp;ст.?] // Крим: шлях крізь віки. Історія Криму в запитаннях та відповідях / [[Інститут історії України НАН України|НАН України, Інститут історії України]]; [[Галенко Олександр Іванович|О. Галенко]], [[Бажан Олег Григорович|О. Бажан]], [[Бачинська Олена Анатоліївна|О. Бачинська]] та ін.; відп. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]]; упоряд. [[Боряк Геннадій Володимирович|Г. Боряк]].&nbsp;— {{К.}}: [[Наукова думка]], 2014.&nbsp;— С. 165—167.&nbsp;— 456 с.&nbsp;— ISBN 978-966-02-7228-6.</ref><ref>{{ЕІУ|5|45|стаття=Константинопольський мирний договір 1700|автор=Кресін О. В.|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Konstantinopolskii_Mirnii_Dogovir_1700 |ref=}}</ref>.

У 1485—1495 роках у Москві проходять роботи зі спорудження нової кам'яної фортеці замість білокам'яних укріплень [[Дмитро Донський|Дмитра Донського]]<ref name="7т.Москва" />. Новий Кремль являв собою правильний трикутник з 18 вежами, шість із яких були проїзними<ref name="7т.Москва" />. Від їх воріт через фортечний рів (або річку Неглинну) були перекинуті мости<ref name="7т.Москва" />. Будівництвом нового Кремля керували [[Марко Руфо]] і [[П'єтро Антоніо Соларіо]] з [[Мілан]]а<ref name="7т.Москва" />. Побудована в той час фортеця&nbsp;— це і є нинішні стіни Кремля<ref name="7т.Москва" />.

Москва в XV—XVI століттях вже тягнеться довгою смугою (5 миль) вздовж берега Москви-ріки: будинки дерев'яні; майже всі доми мають при собі дерева, від чого рідкий [[Град (укріплення)|город]] видається великим<ref name="7т.Москва" />. Біля найголовнішої частини граду впадає в річку Москва річка Неглинна, яка при впадінні утворює півострів, на краю якого споруджена фортеця<ref name="7т.Москва" />. Майже всі три частини міста омиваються двома річками, а інша частина оточена широким ровом із водою<ref name="7т.Москва" />.

На початку XVI століття за стінами Кремля викопано широкий рів, який з'єднав річки Неглинну і Москву, і нова фортеця перетворилась на справжній острів<ref name="7т.Москва" />.

У XVI столітті Москву оточують ще трьома лініями укріплень; в 1534 році будують дерев'яно-земляні, а в 1535—1538-х&nbsp;— кам'яні стіни навколо [[посад]]у, що примикав до Кремля Великого, який отримав у той час іншу назву&nbsp;— [[Китай-город (Москва)|Китай-город]] (назва, можливо, походить від слова «кита»&nbsp;— зв'язка тонких жердин, з яких у 1534 році збудовано тут тимчасові укріплення)<ref name="7т.Москва" />.

У XV—XVI&nbsp;ст. лише центральні вулиці Москви були [[бруківка|замощені]]<ref name="7т.Москва" /> з колод (колодяна мостова)<ref name="7т.Москва" /> (у той час у Львові, наприклад, брукування ринкової площі, головних вулиць міста завершили в 1452 році, а всіх вулиць&nbsp;— до 1487-го.

У 1547 році [[Іван Грозний|Іван IV Грозний]] проголошує себе [[цар]]ем. Того ж року в Москві сталася сильна пожежа<ref name="7т.Москва" />.

У 1553 році в Москві було збудовано Друкарський двір<ref name="7т.Москва" />, де в 1564-му [[Іван Федоров]] із помічниками випустив «[[Апостол (книга)|Апостол]]»&nbsp;— першу книгу, яка вийшла в Москві із позначеннями місця і року друку<ref name="7т.Москва" />.

У 1571 році місто захоплене [[Девлет I Ґерай|кримським ханом Девлет-Ґераєм]]. Осадити кремль хан не наважився і пішов із безліччю полонених, за деякими даними, до 150&nbsp;000 (від 10 до 80 тис. москвичів загинули при нападі кримських татар). Значну частину міста було спалено<ref name="7т.Москва" />. Вцілів лише Кремль, де в церкві Успіння Богородиці перебував митрополит Кирило зі скарбницею<ref>''Білінський В.'' Країна Моксель, або Московія…&nbsp;— С. 283.</ref>. Про страшне розорення Москви свідчить і [[папський легат]] [[Антоніо Поссевіно]], який налічував в 1580 році не більше 30 000 населення, хоча ще в 1520-му в Москві було 41 500 будинків і не менше 100&nbsp;000 жителів<ref name="plus.lviv.ua">{{Cite web|url=http://plus.lviv.ua/publ/13-1-0-829|title=Як Москву завойовували - Винники Plus|website=plus.lviv.ua|accessdate=2017-06-08|archive-date=24 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170824052445/http://plus.lviv.ua/publ/13-1-0-829}}</ref>.

У 1585—1591 роках замість давніших укріплень, які охороняли слободи, збудовано нову кам'яну стіну протяжністю близько 9&nbsp;км<ref name="7т.Москва" />. Ця стіна, названа Білим Городом, або Цар-городом, огинала серпом Кремль і Китай-город (на його місці зараз [[Бульварне кільце]])<ref name="7т.Москва" />.

У 1610—1612 роках у Москві перебували війська [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], які були вигнані народним ополченням під проводом [[Кузьма Мінін|Кузьми Мініна]] та [[Пожарський Дмитро Михайлович|Дмитра Пожарського]]. У 1613 році на московський престол обрано [[Михайло I Федорович|Михайла Романова]] та засновано нову династію.

У 1618 році відбувся [[Похід Владислава на Москву|похід гетьмана Петра Сагайдачного на Москву]]. Українське козацтво під проводом гетьмана [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] взяло участь у черговій [[Польсько-московська війна (1609—1618)|польсько-московській війні]]. Окремі загони козаків захопили міста Ярославль, Переяславль, Романів, Каширу і Касимів. 11 жовтня 1618 року українсько-польські війська розпочали штурм Москви. Сам Петро Сагайдачний був біля Арбатських воріт. Один зі штурмових загонів розламав Острожну браму і козаки рушили туди, але несподівано гетьман наказав припинити штурм та відвів війська<ref name="plus.lviv.ua"/>.
 
У 1712 році [[Петро I]] переніс столицю Московської Держави до новозбудованого [[Санкт-Петербург]]а, але Москва залишалася важливим центром культури та торгівлі.

У 1812 році протягом п'яти тижнів Москвою володів [[Наполеон]], а перед відступом російська армія влаштувала велику пожежу, яка знищила три чверті міста.

Після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] 5 березня 1918 року переносить столицю більшовицької Росії знову до Москви.

З 1922 року вона стала також столицею [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], 1923 року чисельність населення становила близько 1,5 млн осіб.

1924 року в Москві відкрився автобусний рух.

У 1929 році Москва стала столицею Московської області, утвореної замість Московської губернії.

У 1931 року Москва була виділена в окрему адміністративну одиницю. 

1933 року у місті було запущено перший тролейбусний маршрут.

1935 року для пасажирів відкрилася перша лінія метрополітену.

У грудні 1941 року [[Битва за Москву|під Москвою були зупинені німецькі війська]].

1947 року було масштабно відсвятковано 800-річчя Москви, але відсвятковано у вересні, а не 4 квітня за Іпатіївським літописом.

8 січня 1977 року в Москві було здійснено серію терактів.

1980 року у Москві відбулася [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіада]]

З [[1991]]&nbsp;— столиця [[Росія|Російської Федерації]].

Під час [[Друга російсько-чеченська війна|Другої російсько-чеченської війни]] місто вперше зіткнулося з загрозою міжнародного тероризму. У Москві відбулося кілька терористичних актів:
* У 1999 на вулиці Гур'янова (8 вересня) і на Каширському шосе (13 вересня).
* 2000 — у переході на Пушкінській площі (8 серпня). 
* 2002 — у театральному центрі на Дубровці (23—26 жовтня).
* 2003 — терортстичний акт під час проведення рок-фестивалю «Крила» та вибух біля готелю «Національ». 
* 2004 — підрив літаків Ту-134 і Ту-154, що вилетіли з аеропорту Домодєдово (24 серпня).
* 2004 — терористичний акт на перегоні між станціями метро «Автозаводська» та «Павелецька» радіальна (6 лютого); терористичний акт біля станції метро «Ризька» (31 серпня).
* 2009 — підрив потягу «Невський експрес», що виїхав з Ленінградського вокзалу. 
* 2010 — вибухи в Московському метро.
* 2011 — вибух в аеропорту Домодєдово.

1 липня 2012 року до Москви була приєднана територія частини Московської області площею 148 тис. га (з містами Троїцьк, Московський, Щербинка).

2014 року у місті відбувся [[Марш миру (Росія, 2014)|Марш миру]].
[[File:Марш мира Москва 21 сент 2014 L1470022.jpg|thumb|21 вересня 2014]]
27 лютого 2015 року [[Убивство Бориса Нємцова|було вбито російського опозиціонера Бориса Нємцова]]

На початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення Росії в Україну]] у місті відбулася низка [[Антивоєнні протести в Росії (2022)|антивоєнних протестів]] які були жорстоко придушені, а їх учасники репресовані<ref>[https://youtu.be/qWtYRZuqGZY?feature=shared «Нет войне». Протесты в России и мире]</ref>.

30 вересня 2022 року в центрі міста відбувся концерт на підтримку [[Спроба анексії окупованих територій України (2022)|«приєднання» південного сходу України до Росії]] на якому російський актор [[Охлобистін Іван Іванович|Іван Охлобистін]] закликав до «священної війни» та використав вигук [[Опричнина|опричників Івана Грозного]] «Гойда!»<ref>[https://youtu.be/tWUI2SJIPdk?feature=shared 30 сентября 2022 г. Охлобыстин о настоящем и будущем на Васильевском спуске 30 сентября 2022 года]</ref>.

== Географія ==

=== Розташування ===
[[Файл:RedSquare SaintBasile (pixinn.net).jpg|thumb|230px|[[Собор Василія Блаженного]]]]
Москва розташована у центральній частині [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]], у міжріччі [[Ока (притока Волги)|Оки]] і [[Волга|Волги]], приблизно на відстані 600&nbsp;км від кордону з Україною, у зоні [[Мішані ліси|мішаних лісів]]. Природний рельєф зазнав суттєвих змін через інтенсивну забудову; виражені невисокі пагорби, що підіймаються над терасами р. Москви і її притоки р. [[Яуза|Яузи]]. Річка Москва перетинає територію міста, утворюючи декілька закрутів. Долина річки має асиметричну терасну будову. Місто розташоване на висотах від 120 до 250&nbsp;м над [[рівень моря|рівнем моря]], його площа в межах московської кільцевої автодороги&nbsp;— 1045&nbsp;км². Найдавніша частина Москви, зокрема [[Кремль]], розташована на лівому (північному) березі р. Москви. Основні бізнесові, комерційні й адміністративні райони розміщуються на північ і схід від [[Кремль|Кремля]]. Місто має радіально-кільцеве планування, оточене лісопарковим поясом, що займає близько 1800&nbsp;км².

=== Клімат ===
{{Кліматограма|Москви
|-9|-5|46
|-10|-3|36
|-4|3|33
|3|11|38
|8|19|52
|12|22|84
|14|24|90
|12|22|80
|7|16|67
|2|9|66
|-3|1|60
|-8|-3|53
|float=left
|clear=
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/data/27612.zip pogoda.ru.net]
}}
{{clear}}
[[Клімат]] помірно континентальний, річна [[Температура повітря|амплітуда температур]] 27,5&nbsp;°C (середня температура січня −9,3&nbsp;°C, липня +18,2&nbsp;°C). Середня річна кількість опадів бл. 700&nbsp;мм. Висота снігового покриву 40—45&nbsp;см. Теплий період триває з квітня до жовтня.

Територія Москви знаходиться в межах Московського артезіанського басейну.
{{wide image|Moscow July 2011-49.jpg|1000px|[[Красна площа]]}}

== Населення ==
{{main|Населення Москви}}
[[Файл:Engraving of Red Square & Kremlin (Moscow, 1654).jpg|thumb|250px|Рисунок з альбому Мейєрберга «Святкування Вербної неділі, в 1654 році»]]
=== Чисельність ===
{{Demography 12col|830px|[[1400]]|[[1638]]|[[1710]]|[[1725]]|[[1738]]|[[1775]]|[[1785]]|[[1811]]|[[1813]]|[[1825]]|[[1840]]|[[1856]]
|40 000|200 000|160 000|145 000|138 400|161 000|188 700|270 200|215 000|241 500|349 100|368 800}}
{{Demography 12col|830px|[[1868]]|[[1871]]|[[1888]]|[[1897]]|[[1912]]|[[1920]]|[[1926]]|[[1939]]|[[1959]]|[[1979]]|[[1989]]|[[Всеросійський перепис населення (2002)|2002]]
|416 400|601 969|753 459|1 038 600|1 617 157|1 027 300|2 101 200|4 609 200|6 133 100|8 142 200|8 972 300|10 383 000}}

Москва&nbsp;— найбільш населене місто Росії, її агломерація налічує постійного населення близько 15 мільйонів осіб і також є найбільшою в Росії.

За офіційними даними статистичного обліку, населення міста на 1 червня 2009 року становить 10 мільйонів 524 тисяч осіб.

Це число враховує лише постійних мешканців. За даними управління Федеральної міграційної служби у Москві, офіційним обліком зареєстровано ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів та інших осіб).

За даними [[Всеросійський перепис населення (2020—2021)|Всеросійського перепису 2020—2021 років]], населення Москви становило 13&nbsp;010&nbsp;112 осіб.

Постійне зростання населення Москви пояснюється в основному напливом населення з інших російських регіонів.

Жителі Москви називають себе ''москвичами''. 

=== Національний склад ===
За даними [[Всеросійський перепис населення (2002)|Всеросійського перепису 2002 року]]:

* [[росіяни]]&nbsp;— 84,83&nbsp;%
* [[Українці Москви|українці]]&nbsp;— 2,44&nbsp;%
* [[татари]]&nbsp;— 1,60&nbsp;%
* [[вірмени]]&nbsp;— 1,20&nbsp;%
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 0,92&nbsp;%
* [[євреї]]&nbsp;— 0,76&nbsp;%
* [[Білоруси в Росії|білоруси]]&nbsp;— 0,57&nbsp;%.

За даними [[Всеросійський перепис населення (2010)|Всеросійського перепису 2010 року]]{{efn|Відсоток серед тих, хто вказав національну приналежність. Національну приналежність під час перепису вказали 10 835 092 осіб або 94,2&nbsp;% населення міста.}}:

* [[росіяни]]&nbsp;— 9&nbsp;930&nbsp;410, або 91,65&nbsp;%
* [[Українці Москви|українці]]&nbsp;— 154&nbsp;104, або 1,42&nbsp;%
* [[татари]]&nbsp;— 149&nbsp;043, або 1,38&nbsp;%
* [[вірмени]]&nbsp;— 106&nbsp;466, або 0,98&nbsp;%
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 57&nbsp;123, або 0,53&nbsp;%
* [[євреї]]&nbsp;— 53&nbsp;145, або 0,49&nbsp;%
* [[Білоруси в Росії|білоруси]]&nbsp;— 39&nbsp;225, або 0,36&nbsp;%
* [[грузини]]&nbsp;— 38&nbsp;934, або 0,36&nbsp;%
* [[узбеки]]&nbsp;— 35&nbsp;595, або 0,33&nbsp;%
* [[таджики]]&nbsp;— 27&nbsp;280, або 0,25&nbsp;%
* [[молдовани]]&nbsp;— 21&nbsp;699, або 0,20&nbsp;%
* [[киргизи]]&nbsp;— 18&nbsp;736, або 0,17&nbsp;%
* [[мордва]]&nbsp;— 17&nbsp;095, або 0,16&nbsp;%
* [[чеченці]]&nbsp;— 14&nbsp;524, або 0,13&nbsp;%
* [[чуваші]]&nbsp;— 14&nbsp;313, або 0,13&nbsp;%
* [[осетини]]&nbsp;— 11&nbsp;311, або 0,10&nbsp;%
* інші&nbsp;— 146&nbsp;089, або 1,35&nbsp;%.

За даними [[Всеросійський перепис населення (2020—2021)|Всеросійського перепису 2020—2021 років]]{{efn|Відсоток серед тих, хто вказав національну приналежність. Національну приналежність під час перепису вказали 10 059 391 осіб або 77,3&nbsp;% населення міста.}}:

* [[росіяни]]&nbsp;— 9&nbsp;074&nbsp;375, або 90,21&nbsp;%
* [[татари]]&nbsp;— 84&nbsp;373, або 0,84&nbsp;%
* [[вірмени]]&nbsp;— 68&nbsp;018, або 0,68&nbsp;%
* [[Українці Москви|українці]]&nbsp;— 58&nbsp;788, або 0,58&nbsp;%
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 37&nbsp;259, або 0,37&nbsp;%
* [[узбеки]]&nbsp;— 29&nbsp;526, або 0,29&nbsp;%
* [[євреї]]&nbsp;— 28&nbsp;014, або 0,28&nbsp;%
* [[грузини]]&nbsp;— 26&nbsp;222, або 0,26&nbsp;%
* [[таджики]]&nbsp;— 22&nbsp;783, або 0,23&nbsp;%
* [[Білоруси в Росії|білоруси]]&nbsp;— 17&nbsp;632, або 0,18&nbsp;%
* [[киргизи]]&nbsp;— 16&nbsp;858, або 0,17&nbsp;%
* [[чеченці]]&nbsp;— 11&nbsp;491, або 0,11&nbsp;%
* [[чуваші]]&nbsp;— 8278, або 0,08&nbsp;%
* [[молдовани]]&nbsp;— 8122, або 0,08&nbsp;%
* [[мордва]]&nbsp;— 6992, або 0,07&nbsp;%
* [[осетини]]&nbsp;— 6797, або 0,07&nbsp;%
* інші&nbsp;— 553&nbsp;863, або 5,51&nbsp;%.

У місті не існує етнічних кварталів. Через різницю рівня життя в столиці та регіонах, зумовлену нерівномірностями російської економіки, [[Державна дума Російської Федерації|Московський уряд]] обмежує в'їзд і проживання в Москві іногородніх громадян [[Росія|Російської Федерації]], які мають реєструватися в органах місцевої влади.

==== Українська діаспора ====
{{main|Українці Москви}}

=== Житло ===

Більшість москвичів мешкає в одно- та двокімнатних квартирах багатоповерхових будинків, зведених переважно після 1950 року. Через високі ціни на житло багато сімей живуть роками в очікуванні покращення житлових умов. Мерія Москви здійснює широкомасштабну програму забудови, за останні 15 років побудовано близько 55&nbsp;млн &nbsp;м² житла. Існують програми [[соціальне житло|соціального житла]], а також заміни старих п'ятиповерхових будинків ([[хрущовки]]) на сучасні.

=== Соціальні проблеми ===

Як і у всіх великих містах, у Москві гостро стоїть проблема злочинності. Серед інших проблем особливе місце займають злочинні угруповання, незаконний бізнес та [[корупція]]. Економічні перетворення 90-х призвели до появи бездомних та людей які живуть за [[Межа бідності|межею бідності]].

У місті існують [[екологія|екологічні]] проблеми. Протягом десятиліть економічне зростання супроводжувалось повною зневагою до навколишнього середовища. На одного москвича припадає 46&nbsp;кг шкідливих речовин на рік. Шкідливі викиди в атмосферу індустріальних підприємств та автомобілів призводять до того, що [[захворювання]] органів дихання, [[алергія|алергічні]] та [[серцево-судинні захворювання]] в Москві в середньому вищі, ніж в інших районах [[Росія|Російської Федерації]]. Москва за народжуваністю знаходиться 62-му, за смертністю&nbsp;— на 70-му, за природним приростом&nbsp;— на 71-му місці у світі. Середня щільність населення становить 8,9 тис. осіб на 1 км².

З початку війни в [[Чечня|Чечні]] москвичі тимчасово потерпають від [[тероризм|терористичних]] атак. Найгучнішою стало [[Трагедія Норд-Осту|захоплення заручників у театральному центрі на Дубровці]] 22 жовтня 2002 року, коли бл. 130 відвідувачів театру загинули.

=== Релігія ===

Після розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], у якому людей виховували в дусі наукового [[матеріалізм|матеріалістичного]] світогляду та вели [[пропаганда|пропаганду]] спрямовану на позбавлення [[релігія|релігійних]] забобонів, багато москвичів залишаються нерелігійними й не належать жодній із церков. Як і переважна більшість росіян, релігійні москвичі належать до [[Російська Православна Церква|Російської Православної Церкви]].

У Москві також існує багато інших релігійних груп: [[баптизм|баптистів]], [[юдаїзм|юдеїв]], [[іслам|мусульман]], [[католицизм|католиків]]. У Москві є кілька католицьких і протестантських церков, синагоги та мечеті.

== Адміністрація ==
[[Файл:Tverskaya13 Moscow 06-2015.jpg|thumb|right|250px|[[Уряд Москви|Мерія Москви]]]]

=== [[Адміністративний поділ Москви|Адміністративний поділ]] ===
Москва поділена на 12 [[Адміністративний поділ Москви|округів]]: [[Східний адміністративний округ|Східний]], [[Західний адміністративний округ|Західний]], [[Зеленоградський адміністративний округ|Зеленоград]], [[Північний адміністративний округ|Північний]], [[Північно-Східний адміністративний округ|Північно-Східний]], [[Північно-Західний адміністративний округ|Північно-Західний]], [[Центральний адміністративний округ|Центральний]], [[Південно-Західний адміністративний округ|Південно-Західний]], [[Південно-Східний адміністративний округ|Південно-Східний]], [[Південний адміністративний округ|Південний]], [[Новомосковський адміністративний округ|Новомосковський]], [[Троїцький адміністративний округ|Троїцький]].

=== Органи влади ===

Виконавчим органом міського самоврядування і виконавчим органом державної влади міста є [[Уряд Москви]] (Мерія) Мер і Віцемер обираються одночасно жителями Москви на 4 роки. Мер Москви обіймає посаду Прем'єра Уряду Москви і формує його склад. Мером Москви і Прем'єром Уряду Москви з 1992 року до 28 вересня 2010 року був [[Лужков Юрій Михайлович|Ю.&nbsp;М.&nbsp;Лужков]], який неодноразово (обирався в 1996, 1999 і 2003 роках на цю посаду). Нині виконуючим обов'язки призначений [[Ресін Володимир Йосифович]]. Віцемер Москви&nbsp;— [[Шанцев Валерій|В.&nbsp;П.&nbsp;Шанцев]]. У 2011 році мером Москви став [[Собянін Сергій Семенович|Сергій Собянін]].

Представницьким органом міського самоврядування, представницьким і законодавчим органом державної влади міста Москви є виборний орган&nbsp;— [[Московська міська Дума]]. Депутати думи обираються терміном на 4 роки.

== Офіційна символіка ==

=== Герб ===
{{main|Герб Москви}}
Відповідно до Закону міста Москви від 11 червня 2003 року №&nbsp;39 «Про герб міста Москви», герб столиці являє собою чотирикутний із закругленими нижніми кутами і загострений у краю темно-червоний геральдичний щит із зображенням розгорненого вправо від глядача вершника&nbsp;— Святого Георгія Перемогоносця в срібній зброї і блакитній мантії (плащі), на срібному коні зі срібною збруєю, що вражає золотим списом чорного Змія<ref name="Герб">{{cite web|url=http://www.biar.ru/legislation.php?id=7|title=Закон города Москвы «О гербе города Москвы»|author=Правительство Москвы|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/616HxlQx2?url=http://www.biar.ru/legislation.php?id=7|archivedate=2011-08-21|deadurl=yes}}</ref>.

=== Прапор ===
{{main|Прапор Москви}}
Прапор міста Москви відповідно до Закону від 11 червня 2003 року №&nbsp;38 є темно-червоним прямокутним полотнищем із відношенням ширини до довжини 2:3 з двостороннім зображенням у центрі розгорненого від держака основного елементу герба міста Москви&nbsp;— Святого Георгія Перемогоносця на коні, що вражає списом Змія. Габаритна ширина зображення основного елементу герба на прапорі міста Москви повинна складати дві п'ятих частини довжини полотнища<ref name="Флаг">{{cite web|url=http://www.biar.ru/legislation.php?id=6|title=Закон города Москвы «О флаге города Москвы»|author=Правительство Москвы|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZM3dlSV?url=http://www.megaflag.ru/zakony.php?id=6|archivedate=2013-06-22|deadurl=yes}}</ref>.

=== Гімн ===
Офіційно гімном Москви затверджено музично-поетичний твір, створений на основі пісні [[Дунаєвський Ісак Осипович|Ісака Осиповича Дунаєвського]] на вірші [[Лисянський Марк Самойлович|Марка Самойловича Лисянського]] і Сергія Івановича Аграняна «Дорогая моя столица»<ref name="Официальный сервер Правительства Москвы">{{cite web|url=http://www.mos.ru/wps/portal/!ut/p/c1/04_SB8K8xLLM9MSSzPy8xBz9CP0os3izECfXQHMPIwODQFMTAyMXFwNnFydvYwNvc6B8pFm8n79RqJuJp6GhhZmroYGRmYeJk0-Yp4G7izExug1wAEcDArrDQa7FbztIHo_5fh75uan6BbmhEQZZJooAqHO3lw!!/dl2/d1/L3dJVkkvd0xNQUJrQUVrQSEhL1lCcHhKRjFOQUEhIS82XzZUQkVRN0gyMDBRNTQwMkREMENEQkszMEs3LzdfNlRCRVE3SDIwMFE1NDAyREQwQ0RCSzMwVDM!?nID=6_6TBEQ7H200Q5402DD0CDBK30K7&cID=6_6TBEQ7H200Q5402DD0CDBK30K7&rubricId=17&documentId=202|title=Закон города Москвы «О гимне города Москвы»|author=Правительство Москвы|publisher=Официальный сервер правительства Москвы|accessdate=2009-01-13|language=російською|deadurl=404}}</ref>, хоча більш знаною і використовуваною є пісня «Друга я никогда не забуду, если с ним подружился в Москве».

== Економіка ==
{{main|Економіка Москви}}
[[Файл:Moscow Exhacnge main building.jpg|thumb|180px|[[Московська біржа]]]]
Москва&nbsp;— найбільший у загальноросійському масштабі фінансовий центр і центр управління більшою частиною економіки країни. Наприклад, у Москві зосереджена близько половини банків із числа зареєстрованих у Росії<ref>{{cite web|url=http://cbr.ru/statistics/bank_system/print.asp?file=cr_inst_branch_010308.htm|title=Справка о количестве действующих кредитных организаций и их филиалов|author=Центральный банк Российской федерации|publication-date=1 марта 2008|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/616I1u39m?url=http://cbr.ru/statistics/bank_system/print.asp?file=cr_inst_branch_010308.htm|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>. Крім того, більша частина найбільших компаній зареєстровані і мають центральні офіси саме в Москві, хоча їхнє виробництво може бути розташоване за тисячі кілометрів від неї.

Оборот роздрібної торгівлі в 2007 році склав 2040,3&nbsp;млрд руб. (зростання по відношенню до 2006 року&nbsp;— 105,1&nbsp;%)<ref>{{cite web|url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_01/IssWWW.exe/Stg/d12/tab/torg-1.htm|title=Социально-экономическое положение России — 2007 год: оборот розничной торговли|publisher=Федеральная служба государственной статистики|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/616I2YxbA?url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_01/IssWWW.exe/Stg/d12/tab/torg-1.htm|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>, оборот оптової торгівлі у свою чергу склав 7843,2&nbsp;млрд руб. (зростання до 2006 року&nbsp;— 122,3&nbsp;%)<ref>{{cite web|url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_01/IssWWW.exe/Stg/d12/tab/opt-1.htm|title=Социально-экономическое положение России — 2007 год: оборот оптовой торговли организаций оптовой торговли|publisher=Федеральная служба государственной статистики|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/616I3Fuug?url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_01/IssWWW.exe/Stg/d12/tab/opt-1.htm|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>, обсяг платних послуг населенню&nbsp;— 815,85&nbsp;млрд руб. (це 24&nbsp;% від обсягу послуг зі всієї Росії)<ref>{{cite web|url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_01/IssWWW.exe/Stg/d12/tab/uslugi.htm|title=Социально-экономическое положение России — 2007 год: объём платных услуг населению|publisher=Федеральная служба государственной статистики|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/616I3mWJh?url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_01/IssWWW.exe/Stg/d12/tab/uslugi.htm|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>.

Москва&nbsp;— найбільше [[промисловість|промислове]] місто [[Росія|Росії]]. На її підприємствах зайняті бл. 1&nbsp;млн осіб. Структура промисловості визначається закладеною в радянський період диспропорцією, де основна увага приділялася розвиткові [[машинобудування]], [[металообробка|металообробки]] та інших галузей [[важка промисловість|важкої промисловості]] на шкоду [[легка промисловість|легкої]] і [[харчова промисловість|харчової]]. Частка машинобудування в промисловій структурі Москви зросла з 10&nbsp;% у 1913 році до понад 55&nbsp;% у 1970-ті роки. У місті заборонено будівництво нових великих промислових підприємств, йде активне створення малих підприємств, що займаються виробництвом споживчих товарів, продуктів харчування, транспортним обслуговуванням тощо.
Москва&nbsp;— фінансовий, економічний центр Росії, швидкими темпами розвивається сфера послуг, що займає велику частку в структурі економіки міста.

{{wide image|Moscow-City (36211143494).jpg|400px|[[Москва-Сіті|Московський міжнародний діловий центр «Москва-Сіті»]]}}

== Транспорт ==

=== Залізничний ===
{{main|Московський залізничний вузол}}
Залізнична мережа в Москві представлена десятьма основними напрямками з дев'ятьма провідними пасажирськими залізничними станціями (з восьми станцій&nbsp;— [[Москва-Пасажирська-Смоленська]], [[Москва-Пасажирська-Казанська]], [[Москва-Пасажирська-Курська]], [[Москва-Пасажирська-Київська]], [[Москва-Пасажирська]], [[Москва-Пасажирська-Павелецька]], [[Москва-Ризька]] та [[Москва-Пасажирська-Ярославська]]&nbsp;— здійснюють як приміське, так і далеке сполучення; одна станція&nbsp;— [[Москва-Бутирська]]&nbsp;— обслуговує тільки приміські перевезення), [[Мале кільце Московської залізниці|Московською окружною залізницею]], декількома сполучними гілками та низкою відгалужень, в основному одноколійних, невеликої довжини, основна частина з яких повністю знаходиться в межах міста.

Всі залізниці Москви належать до [[Московська залізниця|Московської залізниці]], крім Ленінградського напрямку, що належить я до [[Жовтнева залізниця|Жовтневої залізниці]], яка теж входить до [[Московський залізничний вузол|Московського залізничного вузла]], має при цьому [[Службово-сполучна гілка|ССГ]] з деякими напрямками Московської залізниці.

=== Авіаційний ===
{{main|Московський авіаційний вузол}}
На території Москви розташовані міжнародні аеропорти [[Москва-Внуково|Внуково]] і [[Міжнародний аеропорт «Остаф'єво»|Остафьево]]. Також місто обслуговують аеропорти, розташовані на території Московської області: [[Москва-Домодєдово|Домодєдово]], [[Військове летовище «Чкаловський»|Чкаловський]], [[Москва-Шереметьєво|Шереметьєво]], [[Москва-Жуковський|Жуковський]]. У 1933—2010&nbsp;рр. повітряні судна цивільної авіації приймав аеропорт [[Аеропорт «Биково»|Биково]], на початок ХХІ сторіччя використовується лише як відомчий вертолітний порт.

=== Річковий ===
Завдяки системі каналів, Москва відома як «порт п'яти морів»&nbsp;— [[Балтійське море|Балтійського]], [[Біле море|Білого]], [[Каспійське море|Каспійського]], [[Азовське море|Азовського]] і [[Чорне море|Чорного]]<ref>Мячин И.&nbsp;К.&nbsp;Москва. Краткий путеводитель.— Изд. 4-е, доп.‑ М.: Мысль, 1964.— С. 178.</ref><ref>Бродский Я.&nbsp;Е.&nbsp;Москва. Спутник туриста: Путеводитель.‑ М.: Моск. рабочий, 1987.— С. 175.</ref>. Від [[Північний річковий вокзал|Північного]] і [[Південний річковий вокзал|Південного річкових вокзалів]] ходять круїзні теплоходи, що сполучають Москву з Санкт-Петербургом, Астраханню, Ростовом-на-Дону та іншими містами Росії<ref name="Северный речной вокзал">{{cite web|url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/moscow/2819/|title=Северный речной вокзал|work=Энциклопедия «Москва»|accessdate=2013-01-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/6DetLiuz1?url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/moscow/2819/|archivedate=2013-01-14|deadurl=no}}</ref>. У період навігації на Москві-річці працюють кілька маршрутів річкового трамваю<ref name="вед_вед">[http://www.vedomosti.ru/newspaper/articles/2007/09/17/dohodnoe-mesto-budni-moskovskih-dokov Доходное место: Будни московских доков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160924213431/http://www.vedomosti.ru/newspaper/articles/2007/09/17/dohodnoe-mesto-budni-moskovskih-dokov |date=24 вересня 2016 }} // Ведомости {{проверено|27|2|2010}}</ref>. У межах міста на річці Москві, Водовідвідному каналі Москви-ріки й каналі імені Москви розташовано [[Пасажирські причали Москви|понад 40 пасажирських причалів]].

Вантажні причали є в [[Північний річковий порт|Північному]], [[Західний річковий порт|Західному]] та [[Південний річковий порт|Південному]] річкових портах. Вантажні річкові перевезення по Москві-річці в основному забезпечують доставку різних насипних вантажів будівельного характеру; у Південному порту є великий контейнерний термінал<ref name="вед_вед"/><ref>[http://www.msk-guide.ru/page_17562.htm Москва. Северный речной вокзал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160826081800/http://www.msk-guide.ru/page_17562.htm |date=26 серпня 2016 }} // locman.net {{проверено|27|2|2010}}</ref>.

=== Міський громадський транспорт ===
Місто обслуговують наступні види міського транспорту:
* [[Московський метрополітен]]
* [[Московська монорейка]]
* [[Московське центральне кільце|Московська міська електричка]]
* [[Московський трамвай]]
* Автобуси

== Суспільство та культура ==

=== Пам'ятки культури та архітектури ===
[[Файл:Nowodewitschi t.jpg|міні|праворуч|280пкс|[[Новодівочий монастир]]]]

У серці Москви розташований [[Кремль]], велична кам'яна фортеця площею 27,5&nbsp;га, що є історичним центром міста та втіленням історії [[Росія|Росії]], її скарбницею мистецтва та старовини. З [[СРСР|радянських]] часів тут знаходяться урядові установи, у яких розміщується і сучасне російське керівництво. За фортечними стінами товщиною 4—6&nbsp;м, висотою 5—19&nbsp;м, що тягнуться на 2,4&nbsp;км знаходяться величні церкви та урядові споруди. Деякі собори побудовані у XVI&nbsp;ст. У [[Архангельський собор (Москва)|Соборі святого Архістратига Михаїла]] знаходяться поховання московських царів. [[Великий Кремлівський палац]] побудований на початку XIX&nbsp;ст. як імперська резиденція.

Перед кремлівськими стінами розташована [[Красна площа]], що тягнеться на 0,4&nbsp;км зі східного боку Кремля. На площі знаходиться [[Мавзолей Леніна]], де лежить його [[бальзамування|забальзамоване]] тіло. Кремлівська стіна є великим кладовищем, де поховано видатних діячів радянського періоду.

Храм [[Василія Блаженного храм|Василія Блаженного]], який був зведений за часів [[Іван IV Грозний|Івана IV]] на честь перемоги над [[Казанське ханство|Казанським ханством]], є визначною пам'яткою московської архітектури. Місто славиться своїми культовими спорудами, монастирі XIV—XVI&nbsp;ст., церкви XVII&nbsp;ст. ([[Знаменський монастир (Москва)|Знаменський монастир]], [[Данилів монастир]], [[Спасо-Андроніков монастир]], [[Казанський собор (Москва)|Казанський собор]]).

Значну туристичну привабливість мають палаци та будівлі XVIII—XX&nbsp;ст., пов'язані з культурним та політичним життям [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[СРСР|Радянського Союзу]].

Історична місцевість [[Маросейка]], у районі однойменної вулиці, що названа через Малоросійське подвір'я, де в XVII—XVIII&nbsp;ст. зупинялися офіційні делегації з [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Збереглися [[Мазепині палати]] в Ковпачному провулку.

<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Dormition (Kremlin).JPG|Арх. [[Арістотель Фіораванті]]. Успенський собор., кінець XV&nbsp;ст.
Файл:KirillovChambers.JPG|[[Палати Аверкія Кирилова]], XVII&nbsp;— початок XVIII&nbsp;ст.
Файл:StClement Church Moscow 01-2016 img1.jpg|[[Церква Климента Папи Римського]], середина XVIII&nbsp;ст.
Файл:Церковь Покрова в Филях №2.JPG|Церква Покрова у Філях
Файл:St. Basil Cathedral.jpg|[[Собор Василія Блаженного]]
Файл:Pashkov dom ugol.jpg|Палац Пашкова. арх. Баженов
Файл:Moscow Kuskovo Palace7.JPG|Садиба [[Кусково]]
Файл:Państwowe Muzeum Historyczne w Moskwie 01.JPG|[[Державний історичний музей]]
Файл:Moscow 05-2017 img17 Triumphal Gate.jpg|Тріумфальна арка
Файл:Moscow, Catholic Church in Presnya.jpg|Собор непорочного Зачаття Діви Марії
Файл:Memorial mosque.jpg|Мечеть. Поклонна Гора.
Файл:Kolomenskoe AscensionChurch tim.jpg|Коломенське (музей)
Файл:Усадьба Измайлово. Собор Покрова Пресвятой Богородицы02.jpg|Храм Покрова в Ізмайлові<ref>На криласі цієї церкви співав у молоді роки [[Петро I Олексійович|Петро І]].</ref>.
Файл:Усадьба Измайлово. Передние ворота10.jpg|Ізмайлово&nbsp;— маєток російських царів.
</gallery>

=== Мистецтво ===

[[Файл:Moscow 05-2012 Bolshoi after renewal.jpg|thumb|right|250px|[[Большой театр]]]]Москва є значним центром російської та світової [[культура|культури]]. Діє понад 100 театрів, включаючи найвідоміший [[Большой театр]] (з 1776), [[Малий театр]] (з 1824 року), [[Московський художній академічний театр]] (з 1898 року), [[Державний академічний театр імені Є. Вахтангова|Театр імені Вахтангова]]. Всесвітньо відомий [[Концертний зал ім. П. І. Чайковського]].

Серед нових закладів, створених на початку 21 ст.&nbsp;— [[Московський міжнародний Будинок музики]].

=== Музеї та бібліотеки ===
{{main|Список музеїв Москви}}

Москву, у якій понад 100 музеїв, по праву називають містом музеїв. Серед найвідоміших&nbsp;— [[Історичний музей (Москва)|Історичний музей]], споруджений у XIX&nbsp;ст.; найбільший у світі музей російського мистецтва&nbsp;— [[Третьяковська галерея]]; [[Алмазний фонд]];[[Державний історичний музей]]; [[Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна]]; [[Державний музей мистецтв народів Сходу]]; [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічний музей]]; [[Державний центральний музей музичної культури імені Глинки]]; [[Артилерійська колекція Кремля]], [[Музей садибної російської культури]]; [[Музей російської гармоніки]].

У місті понад 400 бібліотек, включаючи одну з найбільших у світі [[Російська державна бібліотека|Російську державну бібліотеку]]. У 1989—2017&nbsp;рр. у Москві також діяла [[Бібліотека української літератури в Москві|Українська бібліотека]].

<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:East nations art museum in Moscow shot 01.jpg|[[Державний музей мистецтв народів Сходу]] 
Файл:Gal Tretyakov IMG 7071.JPG|[[Третьяковська галерея]]
Файл:Музей имени Бахрушина.jpg|[[Театральний музей імені Бахрушина]]
Файл:Останкино.jpg|Останкіно, палац Шеремєтєвих
Файл:Государственный исторический музей в москве.JPG|[[Державний історичний музей]]
Файл:Proviantskiye sklady 08 by shakko.jpg|[[Провіантські склади]] (Музей історії Москви)
Файл:Gmii.jpg|[[Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна]]
Файл:MusicHouse2.jpg|[[Московський міжнародний Будинок музики]]
</gallery>

=== Спорт ===
[[Файл:Olympiastadion Luschniki.jpg|250пкс|thumb|[[Лужники (стадіон)|Стадіон Лужники]]]]
У місті досить популярний футбол, хокей, баскетбол, гандбол, волейбол. У ньому існує багато спортивних клубів. Це футбольні клуби: [[Спартак (футбольний клуб, Москва)|«Спартак» Москва]], [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦСКА Москва]], [[Динамо (футбольний клуб, Москва)|«Динамо» Москва]], [[Локомотив (Москва)|«Локомотив» Москва]], [[Торпедо (Москва)|«Торпедо» Москва]], [[Спортакадемклуб (футбольний клуб)|«Спортакадемклуб» Москва]].

=== Відпочинок ===
[[Файл:Zaryadye25.jpg|250пкс|thumb|[[Заряддя (парк)|Парк Заряддя]]]]
У Москві багато рекреаційних закладів. Серед них 96 великих стадіонів, 92 басейни, спортивні комплекси [[Олімпійський (спортивний комплекст)|«Олімпійський»]], [[Лужники (стадіон)|Центральний стадіон у Лужниках]], спортивний комплекс клубу Російської Армії.

[[Центральний парк культури і відпочинку імені Горького (Москва)|Парк Горького]]&nbsp;— найпопулярніший розважальний центр на 120 га, який пропонує відкриті театри, зимові ковзанки та теніс.

У центрі знаходиться відома вулиця [[Арбат]], з магазинами, ресторанами та книгарнями, символ старої Москви.

Значною популярністю користуються [[Московський зоопарк]] та [[Московський цирк]]&nbsp;— один із найкращих світових цирків.

== Освіта та наука ==
{{main|Список вищих навчальних закладів Москви}}
У Москві понад 100 закладів [[вища освіта|вищої освіти]]. Головні з них&nbsp;— [[Московський державний університет імені Михайла Ломоносова]] (заснований у 1755 році, 30&nbsp;000 студентів та бл. 7000 аспірантів) та [[Московський фізико-технічний інститут]]. У Москві близько 1500 початкових та [[Середня школа|середніх шкіл]], приблизно 150 технічних закладів освіти.

У місті розташовані сотні академічних, науково-дослідних та проєктних інститутів.

У місті діє понад півтори тисячі загальноосвітніх шкіл, зокрема ліцеїв, гімназій і шкіл-інтернатів, понад 1800 установ дошкільної освіти, близько чотирьохсот бібліотек, серед яких найстарша публічна бібліотека Росії&nbsp;— Наукова бібліотека МДУ, [[Бібліотека української літератури в Москві|Українська бібліотека у Москві]] і найбільше книгосховище в країні&nbsp;— Російська державна (Ленінська) бібліотека.

=== Наука ===
[[Файл:МГУ, вид с воздуха.jpg|thumb|[[Московський державний університет імені Ломоносова]]]]
[[Файл:RAN 01.jpg|thumb|Нова будівля Президії Російської академії наук на [[Воробйові гори|Воробйових горах]] у Москві]]
Москва&nbsp;— значний науковий центр. Наука розвивалася тут ще від царату, і особливо активно&nbsp;— за радянських часів. Тут багато різних науково-дослідних інститутів, що працюють у багатьох галузях науки, таких, як [[ядерна енергетика]], [[мікроелектроніка]], [[космонавтика]] і інших передових наукових напрямках.

Перші наукові дослідження в Москві почали проводитися в Московському університеті з 1755 року. У XIX столітті при університеті стали виникати наукові співтовариства, що вивчали історію Росії, медицину, фізику, російську мову і інші науки.<ref name="KM.RU">{{cite web|url=http://mega.km.ru/bes_2004/encyclop.asp?TopicNumber=45167&search=%EC%EE%F1%EA%E2%E0#srch0|title=Наука|publisher=KM.RU|accessdate=2009-01-13|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/616INL0Ck?url=http://mega.km.ru/bes_2004/encyclop.asp?TopicNumber=45167#srch0|archivedate=2011-08-21|deadurl=yes}}</ref>

У радянські часи в Москві почала формуватися мережа галузевих наукових установ. У Москві з'явилися Центральний аеродинамічний інститут (ЦАГИ) (1918), Хімічний інститут ім. Л.&nbsp;Я.&nbsp;Карпова (1921), Московський технічний університет зв'язку і інформатики (1921) та інші.

Також почала створюватися академічна мережа. Були створені:
* [[Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна]] (ВАСГНІЛ), 1929
* [[Академія наук СРСР]]&nbsp;— Президія АН СРСР, переведена з [[Ленінград]]а в 1934
* [[Академія медичних наук СРСР]] (1944)
* Академія педагогічних наук РРФСР (1943, з 1966&nbsp;— [[Академія педагогічних наук СРСР|АПН СРСР]])

Московські академічні інститути відомі своїми досягненнями в області фізики, кристалографії, радіотехніки і електроніки, хімії, біохімії, космічних досліджень, археології.

Найвідоміші галузеві науково-дослідні інститути:
* Інститут атомної енергії ім. Курчатова
* Інститут теоретичної і експериментальної фізики
* Центральний аерогідродинамічний інститут їм. Жуковського (ЦАГИ)
* Фізико-хімічний інститут ім. Карпова
* Всесоюзний інститут мінеральної сировини

{{wide image|Panorama of Moscow at night.jpg|1200px|Москва вночі}}

== Релігія ==
Архієрейської кафедри в Москві не було аж до появи московського патріаршества. Тобто ні єпископів, ні митрополитів із титулом «Московський» не було на Русі. І лише в XIX Столітті з'являється московська митрополича кафедра ([[Платон (Левшин)|Платон]] в XVIII столітті отримав титул митрополита)<ref>{{Cite web|url=https://diak-kuraev.livejournal.com/2118916.html|title=Еще раз о несуществовании московских митрополитов|last=Кураевwrote|first=диакон Андрей|last2=20:37:00|first2=2018-09-01 20:37:00 диакон Андрей Кураев diak_kuraev 2018-09-01|language=en-us|accessdate=2018-09-04|archive-date=6 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200806110227/https://diak-kuraev.livejournal.com/2118916.html}}</ref>.

== Зовнішні зв'язки ==

=== Консульства ===

=== Міста-побратими ===
[[Файл:TVtower in Ostankino.jpg|200пкс|thumb|[[Останкінська телевежа]]]]
{| cellpadding="10"
|- valign="top"
|
* {{AUT}}&nbsp;— [[Відень]]
* {{AZE}}&nbsp;— [[Баку]]
* {{ARG}}&nbsp;— [[Буенос-Айрес]]
* {{GBR}}&nbsp;— [[Лондон]]
* {{VIE}}&nbsp;— [[Ханой]]
* {{GRE}}&nbsp;— [[Афіни]]
* {{ISR}}&nbsp;— [[Тель-Авів]]
* {{IND}}&nbsp;— [[Делі]]
* {{IRN}}&nbsp;— [[Тегеран]]<ref>{{cite web|publication-date=4 октября 2008|url=http://mos.ru/wps/portal/!ut/p/c1/04_SB8K8xLLM9MSSzPy8xBz9CP0os3izECfXQHMPIwODQFMTAyMXFwNnFydvYwNnc6B8pFm8n79RqJuJp6GhhZmroYGRmYeJk0-Yp4G7izExug1wAEcDArrDQa7FbztIHo_5fh75uan6BbmhEQZZJooA56Ec1Q!!/dl2/d1/L3dJVkkvd0xNQUJrQUVrQSEhL1lCcHhKRjFOQUEhIS82XzZUQkVRN0gyMDBRNTQwMkREMENEQkszMEs3LzdfNlRCRVE3SDIwMFE1NDAyREQwQ0RCSzMwVDM!?nID=6_6TBEQ7H200Q5402DD0CDBK30C7&cID=6_6TBEQ7H200Q5402DD0CDBK30C7&documentId=35877#7_6TBEQ7H200Q5402DD0CDBK30T3|title=Москва и Тегеран стали городами-побратимами|publisher=Официальный сайт правительства Москвы|accessdate=2009-01-11|language=російською|deadurl=404}}{{Недоступне посилання}}</ref>
* {{SPA}}&nbsp;— [[Мадрид]]
* {{KAZ}}&nbsp;— [[Нур-Султан]]
||
* {{KGZ}}&nbsp;— [[Бішкек]]
* {{CHN}}&nbsp;— [[Пекін]]
* {{CUB}}&nbsp;— [[Гавана]]
* {{MNG}}&nbsp;— [[Улан-Батор]]
* {{GER}}&nbsp;— [[Берлін]]
* {{GER}}&nbsp;— [[Дюссельдорф]]
* {{GER}}&nbsp;— [[Мюнхен]]
* {{flagicon|UAE}} [[ОАЕ]]&nbsp;— [[Дубай]]
* {{KOR}}&nbsp;— [[Сеул]]
* {{PRK}}&nbsp;— [[Пхеньян]]
* {{POL}}&nbsp;— [[Варшава]]
||
* {{SRB}}&nbsp;— [[Белград]]
* {{SLO}}&nbsp;— [[Любляна]]
* {{USA}}&nbsp;— [[Чикаго]]<ref>{{Cite web |url=http://www.chicagosistercities.com/our.php |title=Chicago Sister Cities {{ref-en}} |accessdate=1 грудня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120606050131/http://www.chicagosistercities.com/our.php |archivedate=6 червня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
* {{THA}}&nbsp;— [[Бангкок]]
* {{TUR}}&nbsp;— [[Анкара]]
* {{UKR}}&nbsp;— [[Севастополь]]
* {{PHL}}&nbsp;— [[Маніла]]
* {{FRA}}&nbsp;— [[Париж]]
* {{CRO}}&nbsp;— [[Загреб]]
* {{JPN}}&nbsp;— [[Токіо]]
|}

== Див. також ==
* [[Найбільші міста Європи]]
* [[Персоналії, пов'язані з Москвою]]
* [[Розширення території Москви (2011-2012)|Розширення території Москви (2011—2012)]]
* [[787 Москва]]&nbsp;— [[астероїд]], названий на честь міста.

== Примітки ==
{{notelist}}
{{reflist|30em}}

== Література ==
* {{ШевЕ-4|частина=[https://archive.org/details/shevch04/page/331/mode/1up?view=theater Москва]|сторінки =331-340}}
* {{УМЕ8|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_08_Ме-На/page/n95/mode/1up?view=theater Москва]|сторінки=1043}}
* {{книга |автор=Забелин И. Е. |заголовок=История города Москвы. От Юрия Долгорукого до Петра I |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Вече |рік=2007 |сторінок=688 |серія=Московский хронограф |isbn= |ref=Забелин И. Е. }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Думова Н. Г. |заголовок=Московские меценаты |місце={{М.}} |видавництво=Молодая гвардия |рік=1992 |сторінок=333 |isbn= |ref=Думова Н. Г. }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Красная книга города Москвы |посилання= |відповідальний=Отв. ред. Б. Л. Самойлов, Г. В. Морозова |місце={{М.}} |видавництво=АБФ |рік=2001 |сторінок=624 |isbn= |ref= }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Кукина Е. М., Кожевников Р. Ф. |заголовок=Рукотворная память Москвы |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Московский рабочий |рік=1997 |сторінок=384 |isbn= |ref=Кукина Е. М. и Кожевников Р. Ф. }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Москва рубежа XIX и XX столетий: Взгляд в прошлое издалека |відповідальний=Отв. ред. П. Ильин, Блэр А. Рубл |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=Российская политическая академия (РОССПЭН) |рік=2004 |сторінок=304 |isbn= |ref= }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Москва. Духовное и историко-культурное наследие. Карта. Масштаб 1:50 000, центр города — 1:12 500 |відповідальний=Отв. ред. А. А. Лютый и др. |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=Институт Наследия |рік=2000 |сторінок= |isbn= |ref= }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Москва: Иллюстрированная история. В 2-х томах |том=1. С древнейших времён до 1917 г. |посилання= |відповідальний=Отв. ред. Пашуто В. Т. |місце={{М.}} |видавництво=Мысль |рік=1984 |сторінок=478 |isbn= |ref=Иллюстрированная история }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Москва: Иллюстрированная история. В 2-х томах |том=2. С 1917 г. до наших дней |посилання= |відповідальний=Отв. ред. Поляков Ю. А. |місце={{М.}} |видавництво=Мысль |рік=1986 |сторінок=478 |isbn= |ref=Иллюстрированная история }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Латур А. и др. |заголовок=Москва 1890—2000 : путеводитель по современной архитектуре|місце={{М.}} |видавництво=Искусство-XXI век, 2007|сторінок= 420 |isbn=978-5-98051-038-1|ref=Латур А. и др. }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=[https://archive.org/details/Moscow_Encyclopaedia_1997/mode/2up Москва: Энциклопедия] |посилання= |відповідальний=Гл. ред. С. О. Шмидт. Сост. М. И. Андреев, В. М. Кареев |місце={{М.}} |видавництво=Большая Российская энциклопедия |рік=1997 |сторінок=976 |isbn= |ref= }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Николаева Т. Е., Судариков В. А., Чапнин С. В. |заголовок=Православная Москва. Справочник монастырей и храмов |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во Братства Святителя Тихона |рік=2001 |сторінок=320 |isbn= |ref=Николаева Т. Е. и др. }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Памятники архитектуры Москвы |посилання= |відповідальний=Ред. А. И. Комеч, В. И. Плужников |місце={{М.}} |видавництво=Искусство |рік=1982–2004 |сторінок= |isbn= |ref= }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Памятные места Москвы |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во «Реклама» |рік=1973 |сторінок=221 |isbn= |ref= }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор= |заголовок=Святыни православной Москвы |відповідальний=Е. М. Яковлева |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Издательство Московской патриархии |рік=1997 |сторінок=416 |isbn= |ref= ru}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Смолицкая Г. П., Горбаневский М. В. |заголовок=Топонимия Москвы |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Наука |рік=1982 |сторінок=176 |isbn= |ref=Смолицкая и Горбаневский}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Стародуб К. В. |заголовок=Литературная Москва: Историко-краеведческая энциклопедия для школьников |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Просвещение |рік=1997 |сторінок=368 |isbn= |ref=Стародуб К. В.}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Тихомиров М. Н. |заголовок=Древняя Москва. XII–XV вв. Средневековая Россия на международных путях. XIV–XV вв |місце={{М.}} |видавництво= |рік=1992|сторінок= |isbn= |ref=Тихомиров М. Н.}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор=Торопцев А. |заголовок=Что мы знаем о Москве |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=ОЛМА-ПРЕСС |рік=2006 |сторінок=288 |isbn= |ref=Торопцев А. }} {{ref-ru}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Вікіджерела = ru:Москва}}
* [http://www.mos.ru/ Уряд Москви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110225145638/http://mos.ru/ |date=25 лютого 2011 }} {{ref-ru}}

{{ac}}
{{Столиці Європи}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{50 найбільших міст Росії}}
{{Росія}}
{{Росія в темах}}
{{Міста-герої СРСР}}
{{Столиці літніх Олімпійських ігор}}
{{Портали|Географія|Європа|Росія}}

[[Категорія:Москва| ]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Росії]]
[[Категорія:Столиці країн Азії]]
[[Категорія:Обласні центри Росії]]
[[Категорія:Центральний федеральний округ]]
[[Категорія:Столиці Літніх Олімпійських ігор]]
[[Категорія:Населені пункти Росії, засновані 1147]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]
[[Категорія:Міста Росії]]
[[Категорія:Столиці країн Європи]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:50 найбільших міст Росії (редагувати)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:AUT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CUB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Clear (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-width (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Coord/довгота (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/широта (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DEU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Demography 12col (редагувати)
Шаблон:ESP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Efn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Flagicon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:GER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:JPN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:KGZ (редагувати)
Шаблон:KOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-cu2 (редагувати)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-lt (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Last word (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MNG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox with columns (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Notelist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PHL (редагувати)
Шаблон:POL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PRK (редагувати)
Шаблон:Photomontage (редагувати)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:SLO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:SPA (редагувати)
Шаблон:SRB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:THA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:VIE (редагувати)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wide image (редагувати)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p856 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Довгота (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування/стара (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування Росія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування Росія Москва (редагувати)
Шаблон:Кліматограма (редагувати)
Шаблон:Кліматограма/column (редагувати)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА-всі (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Міста-герої СРСР (редагувати)
Шаблон:Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб (редагувати)
Шаблон:Назва країни ABK (редагувати)
Шаблон:Назва країни ALA (редагувати)
Шаблон:Назва країни ALB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AUT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BIH (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CHE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CUB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CYP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни DEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни ESP (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни FRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GGY (редагувати)
Шаблон:Назва країни GIB (редагувати)
Шаблон:Назва країни GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IMN (редагувати)
Шаблон:Назва країни IND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ISL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни JEY (редагувати)
Шаблон:Назва країни KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KGZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KOS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LIE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LIT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MCO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MLT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MNE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MNG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MON (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни NED (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни NOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PHL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PMR (редагувати)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ROM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни SLO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SMR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SO (редагувати)
Шаблон:Назва країни SRB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SUI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни SWE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни THA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UAE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни URS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни VAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни VIE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Населений пункт Росії (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Останнє слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Панорама (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Перевірено (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ABK (редагувати)
Шаблон:Прапор ALA (редагувати)
Шаблон:Прапор ALB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AUT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BEL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BIH (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CHE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CUB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CYP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор DNK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ESP (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор FIN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор FRO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GGY (редагувати)
Шаблон:Прапор GIB (редагувати)
Шаблон:Прапор GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор HRV (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор HUN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IMN (редагувати)
Шаблон:Прапор IND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ISL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор JEY (редагувати)
Шаблон:Прапор JPN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KGZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KOS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LIE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LIT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LUX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MCO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MLT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MNE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MNG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NED (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NLD (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор NOR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PHL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PMR (редагувати)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PRK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ROM (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор SLO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SMR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SO (редагувати)
Шаблон:Прапор SRB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SUI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SVK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SVN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор SWE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор THA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UAE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор URS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор VAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор VIE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор VNM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Проверено (редагувати)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Росія (редагувати)
Шаблон:Росія в темах (редагувати)
Шаблон:Столиці Європи (редагувати)
Шаблон:Столиці літніх Олімпійських ігор (редагувати)
Шаблон:УМЕ8 (редагувати)
Шаблон:ШевЕ-4 (редагувати)
Шаблон:Широта (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Шрифти Церковнослов'янська (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/ISO 639-3 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/wp languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/name/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:No globals (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Photo montage (редагувати)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:URL (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wide image (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Москва».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Москва

Перегляд вихідного коду сторінки Москва

Навігаційне меню

Пошук