відмінок	однина	множина
Н.	перегоро́дка	перегоро́дки
Р.	перегоро́дки	перегоро́док
Д.	перегоро́дці	перегоро́дкам
З.	перегоро́дку	перегоро́дки
Ор.	перегоро́дкою	перегоро́дками
М.	перегоро́дці	перегоро́дках
Кл.	перегоро́дко*	перегоро́дки*

пе-ре-го-ро́д-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: пере-; корінь: -город-; суфікс: -к; закінчення: -а.

• МФА : [pereɦɔˈrɔdkɐ] (одн.), [pereɦɔˈrɔdke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

1. легка, некапітальна стіна, що переділяє приміщення, простір на частини.^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
2. невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої. ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
3. те, що переділяє вмістилище, порожнину на частини. ^{[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]} ◆ Перегоро́дка но́са — вертикальна пластинка, яка поділяє носову порожнину на дві половини.
4. перен. те, що відділяє, відокремлює одного або одне від одного, є перепоною між ким-, чим-небудь. ^{[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

• Словник УЛІФ: перегородка
• Перегородка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

відмінок	одн.	мн.
Н.	перегоро́дка	перегоро́дки
Р.	перегоро́дки	перегоро́док
Д.	перегоро́дке	перегоро́дкам
З.	перегоро́дку	перегоро́дки
О.	перегоро́дкой перегоро́дкою	перегоро́дками
П.	перегоро́дке	перегоро́дках

пе-ре-го-ро́д-ка

Іменник, неістота (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: пере-; корінь: -город-; суфікс: -к; закінчення: -а.

• МФА: [pʲɪrʲɪɡɐˈrotkə]

• прослухати вимову

1. перегородка (аналог укр. слову). ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??