Див. також Кіт.

Українська

кі́т

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кіт-.

зоол. cвійська тварина родини котячих, що знищує мишей і щурів; самець кішки ◆ Кіт Люцифер був, як і його господар, із примхами. Джерело — http://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: котик, киця, кішечка, кішка, кошеня, кошенятко, кошеняточко згрубілі: котисько, котище, котяра ін. іменники: котятина дієслова: окотитися, окочуватися

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: gato, minino Італійська_it: gatto Англійська_en: cat, tomcat Грецька_el: γάτος Данська_da: kat, hankat Есперанто^ш_eo: kato Каталанська_ca: gat Латиська_lv: kaķis Німецька_de: Kater m -s = Окситанська_oc: gat, cat Польська_pl: kot Російська_ru: кот Турецька_tr: kedi Угорська_hu: kandúr Французька_fr: chat Фінська_fi: kissa Чеська_cs: kocour Японська_ja: ねこ,猫

	Гляньте Кіт свійський у Вікіпедії, вільній енциклопедії.

Білоруська

кіт

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -кіт-.

кіт (аналог укр. слову). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість