Українська

во́г-ни-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вогн-; суфікс: -ищ; закінчення: -е.

купа дров, хмизу і т. ін., що горить. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
місце, де розкладали вогонь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. джерело, місце, звідки що-небудь поширюється; центр, зосередження чого-небудь. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

купа дров
Англійська_en: camp-fire ^(en); bonfire ^(en) Німецька_de: (для спалення) Scheiterhaufen ^(de) чол., -äufens, -en

місце, де розкладали вогонь
Англійська_en: camp-fire ^(en); bonfire ^(en) Німецька_de: (на привалі) Lagerfeuer ^(de) сер., -s, -n

джерело, місце, звідки що-небудь поширюється
Німецька_de: Herd ^(de) чол., -e, -en